Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

1. Проблема праісторії та витоків української культури




2.45 Mb.
Назва1. Проблема праісторії та витоків української культури
Сторінка15/48
Дата конвертації29.11.2012
Розмір2.45 Mb.
ТипДокументы
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   48

15. Література та літописання Київської Русі. Перекладна література. Київські літописи. Мистецтво рукописної книги, мініатюри. Билинний епос.



Найдавнішими літописами були Лаврентіївський, Іпатіївський і адзивилівський.

До Лаврентіївського літопису (зберігся в єдиному списку, виготовленому в 1377 р. під керівництвом ченця Лаврентія) війшли "Повість минулих літ" та "Повчання Мономаха". Радзивилівський літопис належав різним володарям, вихідцям із Західної Русі. Іпатіївський літопис зберігся в кількох списках.

Яскравою пам’яткою давньоруського літописання кінця ХІ - початку ХІІ ст. стала саме "Повість минулих літ". В ній відтворено широку картину світової історії. Разом з тим показано місце слов’ян і Київської Русі в системі тодішнього світу. 

У другому десятиріччі ХІІ ст. київське літописання збагачується унікальним літописним твором "Повчання Мономаха". Цей твір виконаний у формі літопису-автобіографії самого Володимира Мономаха і хронологічно охоплює період від 1066 до 1117 рр, складається з двох частин: власне повчання і короткого літопису походів і перемог В.Мономаха. У першій частині Володимир розмірковує над одвічною проблемою добра і зла, праведника і грішника, заключаючи: "Уклонися от зла, сотвори добро, взыщи мира и пожени, и живи в въки века".

У Чернігово-Сіверських землях написана також і велика історична повість "Слово о полку Ігореве" (1185 р.), автором якої (за Б.О.Рибаковим) був галицький книжник Тимофій. У повісті описані всі етапи підготовки і самого походу Ігоря в степ на половців. Літописець представив свого князя (Ігоря) як сміливого і благородного, який маючи можливість порятунку, не користується нею, він не хоче кинути в біді своїх воїнів.

З прийняттям християнства в Київській Русі виникає перекладне письменство візантійського та південнослов’янського, або болгарського, походження. Давньоруська література не могла не скористатися досвідом старшої за віком християнської літератури, і сама собою здібність новонаверненої Русі до широкого і дуже швидкого засвоєння візантійської книжності, а також живе зацікавлення нею – беззаперечне свідоцтво висоти культурного рівня Давньої Русі.

Як і оригінальна, перекладна література на давньоруському грунті протягом свого побутування піддавалася найчастіше процесові редакційних переробок і разом з тим органічно включалася в загальний літературний потік, що стирав грані між чужим і своїм. Між іншим, деякі літературознавці перебільшували значення перекладної літератури, чим знецінювали оригінальну літературу Київської Русі. Основою, на якій виникла і розвивалася оригінальна література східних слов’ян часів Київської Русі, була не перекладна література, а тогочасне реальне життя, високий рівень матеріальної і духовної культури, народна поетична творчість та народна мова наших предків.

Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка книжка кишенькового розміру. Вони виконані й скомпоновані гармонійно, а їх обсяг відповідає формату. Це свідчить про високий рівень майстерності переписувача та художника, які робили книгу.

Рукописна книга була насичена ініціалами, що виконували декоративні й символічні функції. Вражає їх розмаїтість: геометричні, каліграфічні, рослинні, сюжетні та змішані мотиви. Нерідко зустрічаються зображення сценок повсякденного життя, фігурки рибалок, сіячів, орачів, воїнів тощо. Ініціали-гіганти, що характерні для європейської рукописної книги, у руській майже не зустрічаються або зустрічаються дуже рідко, причому за кольором дуже барвисті: червоні, сині, жовті, зелені та золоті.

Широко і зі смаком на сторінці компонувалися заставки, їх завдання – привернути увагу читача до початку розділу. В одній книзі могло бути від 3 до 6 заставок, але відомі рукописи, де їх набагато більше. У композиції окремих заставок вводилися зображення святих. Слід наголосити, що орнаменти будувалися на традиційних елементах та колористичних рішеннях української народної творчості. В окремих випадках використовували кінцівки, ще рідше – рамки і таблиці.

Важливою частиною художнього оформлення рукописної книги були мініатюри. Вони поділяються на вихідні, або лицеві, й ті, що власне "відкривають" текст. Зображення займало цілу сторінку. Ілюстрації "розсипані" по всьому тексту: чверть- та півсторінкові, оборкові, на полях. Характерна особливість цього періоду – велика кількість ілюстрацій, що становили цикли по два-три, а то й більше зображень. Окрім функції оздоблення мініатюри допомагали глибше засвоювати зміст. Рукописи з великою кількістю ілюстрацій прийнято називати лицевими. Це прекрасні, високохудожні твори.

Розвиток фольклору в Київській Русі був тісно пов’язаний з віруваннями народу, які до введення християнства мали анімістично-магічний характер. Незважаючи на вплив нової християнської релігії, стара обрядовість та пов’язана з нею язичницька релігія стійко трималася в народних масах. Поступово старі традиції і обряди пристосовувалися до християнських церковних свят і обрядів, що призвело до виникнення двовір’я, тобто до співіснування двох релігійних світоглядних систем, яких притримувалася значна частина населення Київської Русі.
З розвитком Київської Русі у народі зростав інтерес до минулого, продовжувала існувати багата давня і виникали нові зразки усної народної творчості: обрядові пісні, перекази, замовляння, епічні та міфічні зразки фольклору. 
Особливе значення мали билини - епічні пісні, що відображали життя народу, його героїчну боротьбу з чужоземцями, зокрема таких постатей воїнів-багатирів, якими були Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович та ін. Найпопулярнішим серед них був Ілля Муромець - селянський син, узагальнений образ воїна-патріота. Таку ж славу здобув Микула Селянинович - орач. В його образі оспівано працю і подвиг простої людини. 
Справжнім творцем билин, як і інших жанрів фольклору, були народні маси. Усна народна творчість мала великий вплив на виникнення і розвиток історичної літератури, зокрема літописання. Як наслідок у ХІ-ХІІ ст. Київська Русь стає відомою в усіх кінцях світу.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   48

Схожі:

1. Проблема праісторії та витоків української культури icon1 Проблема праісторії та витоків української культури
Ця культура характеризується цілісністю й самобутністю. На її основі виникла культура Київської Русі

1. Проблема праісторії та витоків української культури icon4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури
Культура це все що створено людиною, людським суспільством, фіз розумовою працею на благо людини

1. Проблема праісторії та витоків української культури iconПитання до іспиту з курсу «Історія української культури»
Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблеми витоків української культури

1. Проблема праісторії та витоків української культури iconПлан Становлення первісного суспільства та початкові стадії зародження І розвитку культури в епоху палеоліту Основні аспекти розвитку культури в епоху неоліту
Ьної І духовної культури, які в наступні епохи лише шліфувалися І поглиблювалися цивілізацією. Вивчення витоків І першооснов розвитку...

1. Проблема праісторії та витоків української культури iconНа тему
Тому І зрозуміло, чому останнім часом ми все частіше звертаємося до витоків нашої української духовності, прагнемо стати учасниками...

1. Проблема праісторії та витоків української культури iconПерелік екзаменаційних питань з курсу «історія української культури»
Місце української культури в контексті світової. Основні риси української культури

1. Проблема праісторії та витоків української культури icon21-22 січня 2011 року в Тирасполі відбулись урочисті заходи з нагоди Дня Соборності України
«Український центр «Співробітництво» В. Г. Фоменко, активісти Центру української культури, викладачі І студенти кафедри української...

1. Проблема праісторії та витоків української культури iconПитання до іспиту
Витоки та передумови формування української культури. Періодизація історичного розвитку української культури

1. Проблема праісторії та витоків української культури iconДо витоків соціокультурної діяльності
Соціокультурна діяльність бібліотеки / Відділ культури І туризму Городоц райдержадмін.; Городоцька црб, Городок, 2008. – 51 с

1. Проблема праісторії та витоків української культури iconЛекція №1 Тема: Вступ до курсу “Історія української культури” План
Приступаючи до вивчення предмету Історія української культури ми повинні чітко з’ясувати суть поняття культура, національна культура,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка