Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади




2.18 Mb.
НазваВідтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади
Сторінка14/17
Дата конвертації01.12.2012
Розмір2.18 Mb.
ТипДокументы
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
3 або 5, цифра погано відчитуєтьсяупор.) /2. 1946 р. большевики перебралися за „бандерівців” і від господаря Хомин Михайла забрали вівці та харчові продукти. В день виборів першим проголосував енкаведист Чудов та військо. Голова виборчої комісії відмовився голосувати. Трьох членів виборчої комісії в цей день скрилось. Большевики силою зганяли людей до виборчого льокалю, закладали б’юлетені між пальці і тримали за руки, щоб виборець б’юлетень не кинув на долівку, розсували пальці та таким способом б’юлетень діставався до урни. Коли при перечислюванні голосів найшли зловживання нпр. Тимочко Юрій, який помер ще в 1941 р. був на листі підчеркнений, як такий що голосував, виборча комісія відмовилася підписувати виборчий протокіл, за те їх арештують і кидають до пивниці. Підсумки виборів такі: виборців 1376, з цього проголосувало примусово 18 селян та 24 бійців гарнізону та енкаведистів.

В селі Мізунь Старий селяни не хотіли голосувати. Большевики самі за них голосували в подібний спосіб як по інших селах. Занотовані такі побої: Хрущ Юрко, Хомин Микола, Марчак Явдоха жінка Дмитра, Крошник Микола і його жінка.

Дня 10/1. 1946 р. закватирував гарнізон в числі 45 большевиків, серед них було 3 лейтенантів та один капітан в селі Новошин. Крім того район вислав від себе капітана НКВД Журова та дві жінки – Тисяк Настю з Пацикова та Кравченко з східних областей. Завданням жінок було організувати комсомол. Гарнізон провіряв десятників, як проводять агітаційну роботу. Большевики провіряли в кожній хаті документи та питали чому не ходять на виклад конституції до кутків. Люди відповідали: „Про день виборів ми знаємо але голосувати не підемо, бо ми босі і голодні. Вивезли ви з нашого села більше як 30 невинних людей на Сибір”. Большевики відповідали: „Як не підете до виборів тоді і ви туди поїдете”. На мітінги люди не ходили. Щоб застрашити населення большевики почали переводити труси по хатах за „бандерівцями”.

Дня 27/1. 1946 р. НКВД разом з учасниками гарнізону розламали двері в хаті Бойчук Василя, в якого шукали за бункром. Під печею знайшли приміщення для курей та устійнили, що це схрон для „бандерівців”. Зараз випровадили господарів на подвір’я та вкинули до хати 3 гранати і спалили будинки разом з майном.

Дня 5/2. 1946 р. арештували кільканадцять осіб та важко побили Рошик Олену. Її кров лялася устами і носом. Присутним був Федорич Дмитро і Пірко Петро. В день виборів першими голосували військо та допоміжна районна сила. Рошик Олену, перед виборами до крови побиту, гарнізон в день виборів припровадив до виборчого льокалю, але вона не проголосувала. Федорича Антося вет.[еринарного] лікаря і Пірка Михайла демобілізованого з ЧА, за те що не хотіли вкинути б’юлетені, вивели під стодолу Пірка Михайла, там сказали роздягнутися до розстрілу. Мущини почали роздягатися. Большевики звільнили їх та казали іти до виборчого льокалю. Голова виборчої комісії Федорич Михайло син Юрка був сильно побитий, тому що не вкинув свойого голосу сам, а мусів це за нього зробити большевик. Большевики з урнами ходили від хати до хати, але по хатах з дорослих не заставали нікого тільки дітей, яких питали „как фамілія” і самі вкидали б’юлетені до урни. Вечером докинули ще б’юлетені за тих що не проголосували та на протоколі устійнили, що Новошин проголосував у 88,6%. Протоколу з виборчої комісії не підписав ніхто, закидуючи большевикам фальшованість у виборах. Пірко Марія, член комісії, сказала: „Я не підписую протоколу на ті голоси, бо люди самі не голосували”. Большевик сказав: „Іди до чорта, тебе тут нельзя – обійдемось без тебе”. Большевики самі підписували протоколи.

В селі Максимівці закватирував гарнізон в числі 10 осіб. Командант гарнізону грузин. Для помочі район прикріпив ще 3 особи: Крамарську, Перевертайла з НКВД та Кравченко з парткомітету. Гарнізон не робив жодних старань у підготовці перед виборами. За те допоміжна сила з району старалась всіми силами видвигнути свою роботу на перше місце. В день виборів проголосували енкаведисти та гарнізон. Виборчу комісію, що не хотіла голосувати – заарештовано. З населення ніхто не йшов голосувати. По полудні поділилися на три частини. Кожна частина мала виборчу урну. З урною ходили вони від хати до хати, питали прізвища та самі кидали б’юлетені з висловом: „Вже проголосував”. З цілого села проголосували дві старенькі жінки, які взагалі не мали поняття, що значить голосувати. Большевики казали виборчій комісії голосувати, але вона відмовилась. Тоді розлючений майор, який приїхав був з райцентру, набрав б’юлетенів та вкинув в урну зі словами: „За всіх, що не хотять голосувати я проголосував”. Потім большевики обчислили голоси та списали протокол, на якім казали виборчій комісії підписатися. Член виборчої комісії Доджаник Настя відповіла: „Ми не голосували то і підписувати не будемо, ви проголосували то самі і підписуйте”. Тоді майор звернувся до Тисяка Івана зі словами: „Ти бандер боїшся”? Тисяк відповів: „ Я боюся сталінської конституції, яка забороняє фальшивість підпису під карою на 6 літ тюрми”. На це з большевиків ніхто нічого не відповів, але самі підписали протокол. Потім всі большевики пішли до буфету. Під час пиття і їдження говорили: „Вот кляті бандьори і кушать не хочуть і голосувати не хочуть”.

В селі Лолин закватирував гарнізон в числі 25 осіб. Між ними був лейтенант Кособуцький, з райспоживспілки – Грибовський, слідчий НКВД – Ляхов і комсомолка – Ліда. Дня 25/1. 1946 р. гарнізонники при помочі НКВД з Вигоди обступили церкву і силою забрали людей на мітінг. В церкві були і люди з Нягрина. Большевики казали людям з Нягрина опустити салю. З нягрянцями вийшли і люди з Лолина. На салі залишилися тільки діти та 4 дорослі особи. Мітінг не відбувся. В день виборів большевики привели дижурних, а саме: Короля Олексу, 63-літнього старця, Шубинця Миколу та Імлик Параску з Ангелівки та казали їм голосувати. Король голосувати не хотів. Його вивели на двір та били. Коли знова привели до салі, плакав і заявив, що голосувати не буде. О годині 8-мій вечером вернули большевики і комсомолка Ліда з порожними урнами. Вночі приїхали автами 30 енкаведистів, які биттям зганяли людей до виборчого льокалю. Голосування відбулося в цей спосіб, що від голосуючих забирали виборчі картки, підчеркували прізвища у виборчих листах та самі кидали б’юлетені до урни. Добровільних голосів не було.

В селі Нягрині вибори відбулися в цей спосіб, що гнали також людей до виборчого льокалю щоб голосували. О 14-тій годині коло 100 осіб зібрались під виборчим льокальом та кричали, що не будуть голосувати, щоб большевики випустили в’язнів, щоб вернули родини з Сибіру. Большевики побачивши розлючену юрбу, обложили село кулеметами і почали стріляти понад голови. За бунт, що відбувся в селі, арештовано 27 осіб. Заарештованих тяжко побито: Тріщ Анну, Шутко Рузю, Пилипів Івана і Тужиляка Степана.

Болехівський район.

На кілька тижнів перед виборами большевики забльокували всі села. В самому місті Болехові закватирувало 4 тисячі війська. В кожному селі були гарнізони в числі 20-40 бійців. Большевики розвинули широку пропаганду. На мітінгах виступали проти нашого революційного руху та закликали населення творити самооборонні відділи та стріляти щоб наших повстанців. Страшили також, що хто не піде голосувати – той заявляється ворогом Радянського Союзу і з ним влада суворо розчислиться. Люди чекали дня виборів, як своєї смерти.

В день виборів місто Болехів було поділене на 4 дільниці, а саме на долинську, Руський Болехів, Салину і Ринок. До кожної дільниці були вибрані виборчі комісії з місцевого населення. Коли до 10-тої години ніхто з виборців не йшов голосувати, тобі большевики почали ходити від хати до хати та зганяти людей до голосування. По дорозі люди плакали, деякі лягали на дорогу та кричали, що до голосування не підуть. Большевики сильно їх били та копали чобітьми. Робітники на Салині також відмовилися голосувати. Загально місто проголосувало в 20% і то під великим терором. Начальник НКВД заявив, що він аж тепер пізнав, що являє собою місто Болехів. Раньше він думав, що бандерівці сидять тільки в лісі, а зараз побачив, що і місто є охоплене бандерівцями.

В селі Гошеві большевики зайшли до хати Цапа Василя, який в той час був хорий. Вони казали йому йти голосувати, а коли він заявив, що не піде бо слабий, почали його бити, зволікли його з постелі та завезли до виборчого льокалю.

В селі Чолганах майор НКВД примушував виборчу комісію голосувати. Коли заступник голови сільради Сенишин Василь відмовився голосувати, тоді енкаведист Руденко почав його бити ракетником по грудях і по шиї, викрикуючи, що він бандит, що має зв’язки з бандерівцями. Коли Сенишин до нічого не признавався, енкаведист бив його колом по плечах і голові аж кров бризкала по стінах. Сенишин сежав безпритомний на долівці. Енкавидист відлив його водою, та питав, чи буде голосувати. Сенишин не міг відповідати, бо мав зламану руку, а з його тіла стікала кров.

В селі Витвиці большевики назганяли людей до виборчого льокалю і там їх сильно били. Священник почувши крик, пішов з паламаром до церкви та почав молитися до Пречистої Діви Марії. Большевики розбили голову та викрутили руку Тишківському Василеві, а Красівську Параску так збили, що аж померла.

В селі Церківні начальник НКВД наказав розставити кулемети і стріляти до тих, що не підуть голосувати.

В селі Станківцях зайшли большевики до хати Мельниковича Петра, 80-літнього старця та питали його де решта сім’ї. Він відповів, що не знає. Тоді большевик сказав, що[б] він проголосував за три особи. Старик заявив, що він такого голосування ще не стрічав і не пам’ятає. Большевик сказав, що таке голосування є можливе тільки в Радянському Союзі, засміявся і відійшов.

12.

В зимі 1946 р. большевики робили великі облави на ліси Калуської Округи. Тоді згинуло багато цивільних, які скривались перед большевиками, тоді попадали деякі осередки і шпитальки.

В Марині біля села Лужки (Болехівський район) знаходилась надрайонна шпиталька, під постійною опікою доктора „Кума”. Доктор „Кум” знана фігура в УПА. Його знали тисячі повстанців. Він в УПА від заснування УНС-у. Наперед був лікарем сотні „Сіроманців”, потім в курені „Гайдамаків”, в старшинській школі „Олені” (оба турнуси), накінець завідуючим надрайонної шпитальки в Марині. Доктор „Кум” по національности жид, до нас був щиро прив’язаний і хоч Організація дозволила йому по приході большевиків відійти на легальщину, він волів ділити долю і недолю з нами дальше, а в потребі чесно згинути. Який хрустальний характер. Я мав нагоду з ним часто стрічатися і говорити. Доктор „Кум” був оптимістом, вірив у нашу перемогу. Одного разу вже за большевицької дійсності я з ним стрінувся в Марині, та запитав, чому він не відійшов разом з доктором „Максимовичем” на легальщину. Він мені так відповів: „Знаєте пане поручнику, що мене заболіла та відомість, що ви мене хочете збутися. Я належу до категорії тих людей, що добре - довго пам’ятають. Під час німецької окупації Організація виратувала мене від смерти, то чому я маю бути їй не вдячний і не помагати повстанцям будувати Україну. Я вірю, що себе не посоромлю, а вам можу не раз стати в пригоді.

Дня 23/1. 1946 р. стійковий завважив групу большевиків. Він сейчас повідомив шпитальку. Зараз заряджено поготівля. Легко раненим належало відступати догори звогом, а здорові почали виносити важкоранених до бункру. При тій роботі застали їх перші стріли. Тоді згинули: др. „Кум”, поручник „Клименко”, надрайонна аптекарка „Христя”, санітарка „Зенка”, санітар „Лен”; в шпитальці та бункрі большевики постріляли 9 хорих: „Борсука”, „Дороша”, „Орловського”, „Плиту”, „Рубача”, „Чорноту”, „Сойку”, „Березу”, „Зазулю”; 3-ох з охорони шпитальки заловлено живими: „Чорноморця”, „Дзвінчука” та „Дуба”; 5 хорих та 4 з охорони утікли.

Доктор „Кум” додержав слова. Він не посоромив ані себе, ані УПА. Перед смертю подер американські доляри, порозкидував дорогоцінності (його власність), щоб не забрав ворог.

Поручник „Клименко” любився в „Христі”. В такому моменті, як наскок большевиків на шпитальку, він не утікає з „Христею”, щоб ратуватися, в ньому перемагає вища мораль – мораль революціонера, він ратує з „Христею” важко хорих і при тій роботі обоє гинуть, геройською смертю звінчані навіки.

В наскоку на шпитальку брала участь болехівська спецгрупа військ НКВД. Большевики шпитальку спалили. Нагі тіла вбитих завезли до Брязи. Там спеціяльна енкаведівська комісія перевела оглядини тіл. Вбитих большевики похоронили на горі між Лужками а Брязою.

13.

В історії УПА Калуська Округа записалася золотими буквами. Тут зродились перші повстанчі відділи, звідси відходили щонайкращі сотні, командири і абсольвенти підстаршинської школи „Оленів” в інші области України. Калущина голосила визвольні кличі громами кулеметних та крісових стрілів та вибухами гранат. Звідси лунала пісня Волі, тут зродився Бандера, що показав нам шлях до Волі.

Може повстанчі відділи цього відтинка не зводили таких боїв як відділи інших відтинків, але це було зумовлене тим, що Калущина була резервуаром – тою кадрою з якої виходили ті, що ОУН і УПА мали найкраще. Калущина задокументувала кров’ю тисячами синів і дочок, як доррога їм Воля, що для неї ще посвятити гекатомби, щоб світла була будучність України.

Калущина зложила на жертву Україні таких командирів УПА як: майор „Поль” (15/10. 1944 р., Глибокий Потік), поручники „Козак” і „Ярема” (25/11. 1944 р., Красне), сотник „Клименко” (23/1. 1946 р., Марина), поручник „Довбуш” (вересень 1946 р., Підсухе), поручник „Середний” (21/9. 1946 р., Кулинки), поручник „Гонта” (11/5. 1946 р., Петранка), сотенний „Тютюнник” (13/4. 1946 р., Суботів), сотник „Бей” (29/12. 1947 р.), курінні: „Панас”, „Ромко”, „Журавель”; сотенні: „Морозенко”, „Яструб”, „Моряк”, „Ханенко”, „Буй-Тур”80.

Поза границями Калущини впали на полі Слави: легендарний сотник „Яструб” (17/12. 1944 р., Нові Стрілиска), підполковник „Коник” (7/1. 1946 р., Бірча), полковник „Боровий”, „Нанашко”, сотник „Іскра”, поручник „Гамалія”81 (1/11. 1944 р., Чорний Ліс), хорунжий „Дуденко”82 (1945 р., Чорний Потік), хорунжий „Шум” (21/3. 1945 р., Старі Богородчани), сотник „Щит” (відтинок „Маківка”), поручник „Чмелик” (21/4. 1945 р., Гуцульщина), курінний „Прут”, хорунжий „Чайка” та багато інших.

Вічна слава упавшим героям!
Післяслово.

Історія УПА – це збройний протест проти ворожого загарбання і насильства України. Український народ ведений організацією ОУН, керованою Степаном Бандерою, схопив за зброю, щоб боронити себе перед фізичним та моральним винищенням і вибороти Україні самостійність. Світлі моменти Великого Чину не сміють пропасти.

Я як член ОУН і воїн УПА уважав своїм обов’язком зафіксувати це, що я особисто пережив і що мені на підставі архіву було знано, щоб цею працею видокументувати, що Калуська Округа була з іншими округами і Групами в авангарді Збройного Чину.

Може моя праця має недотягнення, може вона недокладна, може деякі справи я задуже суб’єктивно представив. Я не історик. Моя праця – це спогади, деякі моменти в другій частині відписані зі звітів, які час і вогкість дуже знищили. Уважаю я непростимим гріхом, щоби великі діла, які наші Герої писали кров’ю, мали пропасти.

Автор.


1 ВОГ – Воєнна округа (ВО) 4 „Говерля”. Це територіальне об'єднання УПА на правах дивізії створено, мабуть, в грудні 1943 р. ВО 4 "Говерля" структурно входила до складу групи УПА "Захід". Їй підпорядковувалися всі відділи УПА та структури запілля, які знаходилися на теренах Станіславівської області (без Рогатинського району). В листопаді 1944 р. до складу ВО 4 "Говерля" ввійшли Буковина (фактично не створена ВО 7 "Сучава"), Закарпаття ( не створена ВО 8 "Срібна") і Дрогобицька область – терен розформованої ВО 5 "Маківка". Після реорганізації ВО 4 "Говерля" включала такі Тактичні відтинки (ТВ) – територіальні з'єднання на правах полку: ТВ 20 (Буковинський), ТВ 21 "Гуцульщина" (Коломийський), ТВ 22 "Чорний Ліс" (Станіславівський), ТВ 23 "Магура" (Калуський), ТВ 24 "Маківка" (Дрогобицький) та ТВ 25 (Закарпатський).

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconРегламент з кільцевих автомобільних гонок калуська весна
Калуський автомобільний клуб „race-war” та громадська молодіжна організація „rally моторспорт” організує кільцеві автомобільні гонки:...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconРегламент з кільцевих автомобільних гонок калуська осінь
Калуський автомобільний клуб „Race-War” та громадська молодіжна організація „rally моторспорт” організує кільцеві автомобільні гонки:...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади icon«История 10-ти миллиардной тонны нефти Ханты-Мансийского автономного округа»
Мансийском автономном округа добыта 10-ти миллиардная тонна нефти. Это событие является очень значимым не только для округа, но и...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconЗміст Як народилася ця книга Історико-географічні нариси про Волоське і Майорку 7
Спогади. Юрій Павлович Литвин 135 Спогади. Галина Дмитрівна Рябоченко (Литвин)
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconЗакон брянской области о наделении муниципальных образований статусом городского округа, муниципального района
Фз "Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации" наделяет муниципальные образования статусом городского...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconУчреждение Ханты-Мансийского автономного округа – Югры «Государственная библиотека Югры»
Краеведческий календарь: юбилейные и памятные и даты Ханты-Мансийского автономного округа – Югры 2011 года / Департамент культуры...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconПерелік виставкових заходів у регіонах Приволзького Федерального округа у 2009 році Самарський виставковий центр «експо-волга»
Перелік виставкових заходів у регіонах Приволзького Федерального округа у 2009 році
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconЗвіт про результати проведення процедур відкритих І двоступеневих торгів №2 від 27. 04. 2011 року. Замовник: Найменування
Виробнича філія Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" «Калуська теплоелектроцентраль»
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconОсновных культурно–массовых мероприятий Управления культуры Юго–Западного административного округа города Москвы на ноябрь 2011 г
Управления культуры Юго–Западного административного округа города Москвы на ноябрь 2011 г
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconАдминистрации Кушвинского городского округа А. Г. Трегубов 2012г

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка