Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади




2.18 Mb.
НазваВідтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади
Сторінка9/17
Дата конвертації01.12.2012
Розмір2.18 Mb.
ТипДокументы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Рій, який із засідки під Вировитим вийшов ціло, подався на Лоп’янку. В селі Ілем’ю наткнувся він на большевицьку засідку. Повстанці залягли та отворили вогонь до наступаючих большевиків. В тім бою приходило до макабрачних сцен. Большевики лавою сунули на нашу горстку повстанців. Цільний вогонь наших робив люки у ворожій першій лаві. Тоді большевики з другої лави прискакували, хватали під рамена поцілених товаришів і так за мертвою заслоною посувалися вперед. Другий цільний стріл валив на землю мертвих і живих. Тоді підбігали з третьої лави хватали убитих і дальше наступали. Це було страшне. Наші повстанці поклали багато большевиків трупом, але упав там і цілий геройський рій „Загрози”.

Тоді в селі Ілем’ю притрапився і такий випадок. Того самого вечора, коли упав рій „Загрози”, до хати в якій були большевики зайшов не знаючи про облаву інтендант сотні „Снігурів”. Він попав живий в руки ворога. Большевики били та змушували його, щоб він вів їх по хатах звідки брав харчі, але інтендант нічого не виявив. Що з ним сталося, невідомо.

В справі розбиття сотні „Загроза” велося слідство. Курінний „Журавель” твердив, що дозволив „Заморському” вернути на два дні до табору, а „Заморський” – що на тиждень. Хто з них обох мав рацію, не знаю, бо курінний переконував „Заморського” про два дні, а „Заморський” попирався.

Чи „Заморський” був винний за втрату людей і розбиття сотні?

Винен був тому:

а) не підчинився і злегковажив собі наказ курінного „Журавля”;

б) замало інтересувався сотнею. Кожну вільну хвилину використовував, щоб піти до села Суходола;

в) дав себе окружити агентами;

г) не придержувався партизанської тактики;

е) в скрутних хвилинах не потрапив себе опанувати.

Вину „Заморського” збільшує і те, що він використавши моє довір’я, продовжив свою відпустку в нескінченність.

Не винен тому, бо:

а) на пост командира сотні не надавався;

б) вдачу мав лагідну, був легковірний;

в) більшість стрільців його сотні була мало ідейно вироблена, по перших невдачах розбіглася додому (перегінці);

г) замало визнавався на людях.

Сотня „Загроза” вже не довго існувала. Новий сотенний „Скиба” старався доповнити сотню, але прийшли великі весняні облави і число повстанців ще більше змаліло, так що останки сотні прилучено до сотні „Опришків” і „Вітрогонів”.

Відділ „Загроза” повстав по переході фронту. Повстанці „Загрози” походили з сіл: Суходола, Липовиці, Лугів, Дубшари, а найбільше з Перегінська. Ідейно-політичний стан відділу був низький, зате бойово-моральний був добрий. Чолові особи сотні мало звертали уваги на ідейне вироблення вояцтва. При більшому натиску ворога, сотня танула, так що треба було її останки прилучити до інших відділів. „Загроза” має і світлі картини в історії УПА. Взяти б бій в Панськім (присілок Перегінська), під Зборою, в Ілем’ю, геройську смерть бунчужного.

В осені 1944 р. большевики схопили живим бунчужного сотні „Загроза”, якого дуже скатованого примусили в Перегінську з трибуни публічно говорити до багато соток людей. Бунчужний, сам родом з Перегінська, не сплямив ані чести українського повстанця, ані перегінця. Він замість виявити покаяння та п’ятнувати УПА і ОУН – противно гльоряфікував. Розлючені большевики убили його таки на місці на очах людей.

Півтора чоти „Загрози”, вертаючи до табору, задержалося в Панськім. Чота виставила застави від сторони Вільхівки, Рожнятого60 і алярмового, який мав обсервувати гостинець з Перегінська. Большевики, повідомлені „Ненаситцем”, підсунулись скрито лугами, які є над рікою Лімницею, і заатакували повстанців. В тому бою відзначилася кулеметна ланка, яка отворивши вогонь, поклала відразу п’ять большевиків трупом. Большевики запальними набоями запалили хату присілка. Геройська кулеметна ланка залягла між горючою хатою й купою гною і вогнем свойого кулемета уможливила відступ „Загрозі”. Як довго горіла хата большевики не могли нічого зробити кулеметній ланці, доперва коли вогонь почав пригасати, знищили цю геройську кулеметну ланку. В тому бою по стороні „Загрози” було дев’ять вбитих.

26.

В околицях села Ясеня квартирувала сотня „Летунів”. Кілька слів характеристики сотенного „Летуна”. Молодий, вродливий мущина по гімназійній матурі. Військовий вишкіл як летун-лейтенант здобув в німецькій армії. Коли в 1944 р. організувалися повстанчі відділи, дано йому функцію курінного інструктора. В тім часі й здобув він німецький літак-винищувач. Він підібрав собі ще кілька фахівців та занявся направою літака. Літак відремонтовано, на крилах вимальовано тризуби – УПА мала вже свій літак з українським державним гербом. В червні 1944 р. „Летун” зробив на ньому пробний лет. З Кадобнянських лісів перелетів понад містом Долиною та за Витвицею опустився на землю. „Летун” був бравурно відважний. Перебраний в однострій німецького старшини, затримував переїзджаючі дорогою лімузини, в яких їхали німецькі штабовці. По короткій розмові витягав пістоль та всіх німецьких старшин роззброював і арештовував. В цей спосіб здобув він кілька лімузин і тягарових авт. Коли повстанчі відділи закватирували в Розтоці, він як курінний інструктор перебував у всіх сотнях куреня. Пізніше як сотенний „Летунів” був він енергійний, бравурний та господарний. Під час переходу фронту „Летун” здобув багато військового німецького і мадярського майна, потім з розбитої большевицької дивізії вище Ясеня стягнув увесь виряд. „Летун” не міг погодитися з курінним „Журавлем”. Він узнавав свою вищість, тому нерадо підчинявся наказам „Журавля”. „Летун” був тяжкий до писання. Звіти не висилав на час. Так що по них треба було спеціального посланця висилати.

Дня 12/2. 1945 р. „Летун” зі своєю сотнею вирушив в рейд в північну Калущину. Він перейшов Липовицю, Суходіл, Підсухе, Спас, Струтин та в Ракові закватирував. На другий день большевики більшими силами окружили село. Але сотня вирвалась з кільця. При тому згинув один повстанець. В селі Кропивнику (де є копальня поташової солі), сотня запалила на стації великий склад дерева.

Дня 22/2. 1945 р. „Летун” в селі Голинь висадив у повітря великий потяг, який тягли дві машини. Повстанці заложили під рейки кілька німецьких талєрмін та большевицькі солянки. Вибух був страшний. Около тисячі большевиків, що їхали на фронт, були убиті і ранені. Одна чота „Летунів” під командою чотового „Мрії” наткнулась в селі Довпотові на п’ятдесять большевиків. Повстанці з криком „Слава” кинулись на ворога. В бою згинув двадцять один большевик, з нашої сторони були легко ранені чотовий „Мрія” і один повстанець. В часі рейду по Калущині ранено в ногу сотенного „Летуна”. Його сотню перебрав „Середний”. „Летун” як ново назначений курінний куреня „Заграва” вернув в Карпати щоб лікувати ногу.

27.

„Летун” перебравши курінь „Заграву”, вислав свойого бунчужного „Грабенка” з кількома підстаршинами з бувшого куреня „Ромка” до старого табору „Летунів”, щоб в околиці Ясеня зорганізувати новий відділ. В старому таборі „Летун” залишив кільканадцять повстанців для охорони ранених і табору. Ті залишені повстанці і командна обсада, яка прийшла з бунчужним „Грабенком” була зародком нового відділу. „Грабенко” за короткий час зібрав новобранців, зорганізував нову сотню та побудував новий табір (старий табір „Летуна” большевики спалили). Новий відділ вишколювався і робив акції. До важніших належали: висадження в повітря двох колейок, одну на Забережжі, другу на осьмому кілометрі від села Небилова. Коротко перед рейдом у сотні викрито ворожу агентуру. Причиною агентури було це, що „Грабенко” приймав до відділу новобранців без провірки Служби Безпеки і рекомендації сітки.

Під час одного маршу сотні „Заграва” повстанці стрінули двох хлопців. Старший мав двадцять, а молодший сімнадцять років. Вони казали, що большевики вивезли їх родичів на Сибір і вони не мають де подітися. „Грабенко” забрав хлопців до сотні. Про агентурну роботу хлопців в сотні довідалися принагідно. Одного разу чота „Грабенка” верталася з акції до табору. Молодший брат залишився для власної потреби. Коли його довго не було, старший брат пішов по його. Чота задержалася та мала на оці старшого. О чверть години старший вернув та сказав, що брата знайти не міг, бо в тому напрямі, куди пішов брат сліди розходились і він не знав де його шукати. На другий день цивільні люди, що крилися перед большевиками, зголосили сотенному, що зловили якогось молодого стрільця. Молодший брат приведений перед курінного „Летуна” і сотенного „Грабенка” признався, що хотів утечи з відділу і то саме хотів зробити його старший брат, тільки не мав нагоди. Запитаний чому утік зі сотні, відповів, що його з братом большевики зробили агентами, наказали їм зголоситися до відділу „Заграви”, там нав’язати собі сітку, намовляти повстанців до дизерції, а при нагоді застрілити курінного і сотенного. За це большевики обіцяли їм гроші і мануфактуру. Старший не признавався до нічого, ще сварив молодшого, що його всипав. Молодший виявив ще третього агента, який перед вступом до УПА викопав собі в лісі бункер, де скривався перед большевиками. Тим часом до його бункеру заходили большевики по інформації про наші рухи: хто вночі заходив до села, в чиїй хаті світилося, з чиєї хати курилося, де гавкали пси. Полевий суд засудив всіх трьох на кару смерти. Старший брат та третий провокатор не виявили жодної скрухи, а молодший перед смертю просив щоб міг помолитися. Батько третого провокатора – гайовий, був також провокатором. Через нього упали три повстанці із сотні „Журавлів”. Доперва по році удалося нашим виявити агентурну роботу гайового.

Два тижні перед приходом Червоної Мітли сотня „Заграва” вирушила в рейд. (Облава Червоної Мітли почалася при кінці березня). В селі Липовиці до сотні „Заграви” долучила чота „Пирога” з куреня „Скажених”61. В тім часі на Чорний Ліс большевики робили велику облаву. Сотня „Грабенка” перейшла через Суходіл, Ілем’я, Лоп’янку, Підсухе до Ясенівця, де задержалася на відпочинок. Того самого дня зараз по обіді на заставу сотні наскочили большевики. Застава вицофала до села, а большевики занявши корисне становище на дзвінниці, почали стріляти з Максимів до вибігаючих з хат повстанців. Положення сотні було дуже прикре, тому що большевики мали з дзвінниці добре поле зорення і обстрілу. На щастя чота „Пирога”, яка закватирувала в нижньому кінці села, дісталася скорше до ліса та вогнем зі своїх кулеметів уможливила відступ сотні із села. В наскоці большевиків на Ясиновець по нашій стороні були втрати: десять вбитих та кільканадцять відбилось від відділу. Сотня „Заграва” з чотою „Пирога” відступили через Ціневу, де долучилися зі сотнею „Гонти”. Сотні перебули в Петранці до півтора тижня. Там до сотні „Грабенка” долучили повстанці, які відбилися під час бою в Ясинівци. Звідтам „Заграва” відмашерувала до Небилівської Слободи, де стрінулась з куренем „Промінь”. По трьох днях сотня „Грабенка” вернула через Закерничне (присілок Перегінська) до свого табору в Карпатах.

Курінь „Промінь” із села Прислопа подався до Мелецина, де розчленувався на сотні. На сотню „Журавлів”, яка подалася до села Липовиці наскочили большевики. По короткому бою „Журавлі” відступили до ліса, де натрапили на якийсь слід на снігу, зайшли ним до табору „Заграви”. Обі сотні зараз опустили табір, та через село Ясень помашерували до Чорного Ліса. Большевики в погоні за „Журавлями” натрапивши на кілька слідів, пішли не тим що зробили „Журавлі”, але тим який вмішали цивільні люди, що скривалися перед призовом в Червону армію. Большевики не знайшли табору „Грабенка”, лиш вбили в селі Липовиці двох цивільних людей.

28.

Недалеко села Суходола перебувала сотня „Вітрогони” очолювана сотенним „Тютюнником”. Історія її народження та перших місяців така. Дня 5/1. 1945 р. припоручено „Тютюнникові” зорганізувати відділ „Вітрогони”. Основою сотні мали бути повстанці з відділу „Ромка” і „Яструба”. До місяця „Тютюнник” зібрав з Галицького району сімдесять повстанців, але там не міг дальше перебувати, бо терен був дуже насичений большевиками. З наказу провідника „Нечая” він доповнив відділ новобранцями зі сіл Болохова і Завадки. Змобілізовані з двох останніх сіл люди не надавалися до військової служби з причини старшого віку (понад сорок п’ять років), та багато було реконвалесцентів по тифі. Вже в часі організування відділу, повстанці брали участь в спільній акції зі сотнею „Середного” „Летуни” на районний центр Войнилів. В наскоці згинуло десять большевиків, здобуто медикаменти і скіру. З нашої сторони були три ранені з відділу „Середного”. В другій декаді лютого „Вітрогони” вирушили в Карпати, щоб там зв’язатися з курінним „Летуном” і перевести вишкіл. Вишкіл сотні переводив хорунжий „Щит” рейдуючим способом.

До важніших бойових акцій „Вітрогонів” належить бій в Липовиці. Дня 23/2. 1945 р. до села Липовиці прибула сотня большевицьких пограничників. На них наскочили „Вітрогони”, убиваючи в селі старшину лейтенанта і п’ять рядових пограничників. Большевики відступили з села. „Вітрогони” випередили пограничників та зробили на них в лісі за селом засідку, в якій впало двадцять большевиків. Сотня втрат не мала.

Дня 2/4. 1945 р. „Вітрогони” вирушили в рейд на доли. Стан сотні через причини захорувань на тиф зменшився на п’ятдесять процент. Були смертні випадки. Померли чотири ройові та чотири стрільці. Два хорі чотові з причини виснаження не долучили до відділу. На долах „Тютюнник” перевів новий набір до відділу, та до травня вишколював новобранців.

29.

Сотенного „Середного” я знав ще з Магури. В старшинській школі „Оленів” був він бунчужний в сотні „Коника”. Був він спокійний та добрий хлопець. Всі його любили. „Середний” назначений сотенним відділу „Летунів” оперував переважно на долах. Карпат не любив. Його „гайматом” була північна Калущина. Там виказував він великий сприт в лявіруванні поміж большевицькими гарнізонами, залогами, заставами та засідками. Повстанці любили молодого командира, вірили в його командирський талант. Хоч часто обставини довгих маршів без їдження, серед безнастанних боїв, засідок, заскочень, то в його сотні майже не було дизерції. Як зле було в його сотні з прохарчуванням, хай послужить відпис з його звіту: „Через цілий час відділ прохарчовувався власними силами або через голови сільрад. Прохарчування виглядало в цей спосіб, що через цілий день відділ їв один раз на добу (вечером), а весь час був без їди. На залізну порцію на день не можна було нічого зібрати, тому що хліба майже нігде не було, а варити що небудь у лісі не можливо через рейд”. З тих часів маю тільки один звіт сотенного „Середного”, в якому подає важніші акції за час від 1 до 15 березня 1945 р.

Дня 6/3. 1945 р. сотня зробила скок на большевицький млин у селі Мельниці у Журавенщині. Здобуто шістдесять п’ять корців збіжжа, муки, круп, два кожухи, папашку*.

В Цагтовій сотенні „Середний” і „Гонта” зробили спільну акцію. В бою згинуло 50 большевиків, з нашої сторони втрат не було.

Дня 15/3. 1945 р. в селі Дуброва півтора чоти „Середнього” зробили акцію на десять фір большевиків. Ворог розтікся, замаскувавши своїх 11 трупів і кулемет максим. З нашої сторони впав виховник „Марко”. До сотні прислав його перед двома днями командир „Демид”. Виховник „Марко”, тяжко ранений в ногу, добився з пістолі.

30.

В полудневій Калущині (Болехівщина) квартирувала сотня „Хорти”. Її сотенним був славний, майже легендарний „Бей”. Військовий вишкіл він здобув в легіоні ОУН. Коли в Галичині організовано перші відділи УНС-у, вислано його як чотового - інструктора до сотні „Кривоносців”. Разом з куренем „Гайдамаків” він перейшов на доли, та працював там в характері кущового інструктора. Своє завдання інструктора виконував більше практично як теоретично, так що німці в своїх таємних повідомленнях наказували місцевим зондердінстам, жандармерії і українській поліції „фраулайн Бей знищити”. В одній акції з німцями був він важко ранений. Під час інспекції шпитальки в Розтоці я стрінув „Бея”. Хоч рана йому дошкулювала, але „Бей” був в доброму настрою, тільки денервувався, що такий пригожий для нас час мусів пролежати в шпитальці. За большевицької окупації „Бей” очолив відділ „Хорти”. Влучна назва відділу, бо він зі своїми повстанцями – хортами все був в русі, все наскакував на ворога. В осені 1944 р. „Бей” зробив спільну акцію із сотнею „Шума”
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Схожі:

Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconРегламент з кільцевих автомобільних гонок калуська весна
Калуський автомобільний клуб „race-war” та громадська молодіжна організація „rally моторспорт” організує кільцеві автомобільні гонки:...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconРегламент з кільцевих автомобільних гонок калуська осінь
Калуський автомобільний клуб „Race-War” та громадська молодіжна організація „rally моторспорт” організує кільцеві автомобільні гонки:...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади icon«История 10-ти миллиардной тонны нефти Ханты-Мансийского автономного округа»
Мансийском автономном округа добыта 10-ти миллиардная тонна нефти. Это событие является очень значимым не только для округа, но и...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconЗміст Як народилася ця книга Історико-географічні нариси про Волоське і Майорку 7
Спогади. Юрій Павлович Литвин 135 Спогади. Галина Дмитрівна Рябоченко (Литвин)
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconЗакон брянской области о наделении муниципальных образований статусом городского округа, муниципального района
Фз "Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации" наделяет муниципальные образования статусом городского...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconУчреждение Ханты-Мансийского автономного округа – Югры «Государственная библиотека Югры»
Краеведческий календарь: юбилейные и памятные и даты Ханты-Мансийского автономного округа – Югры 2011 года / Департамент культуры...
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconПерелік виставкових заходів у регіонах Приволзького Федерального округа у 2009 році Самарський виставковий центр «експо-волга»
Перелік виставкових заходів у регіонах Приволзького Федерального округа у 2009 році
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconЗвіт про результати проведення процедур відкритих І двоступеневих торгів №2 від 27. 04. 2011 року. Замовник: Найменування
Виробнича філія Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" «Калуська теплоелектроцентраль»
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconОсновных культурно–массовых мероприятий Управления культуры Юго–Западного административного округа города Москвы на ноябрь 2011 г
Управления культуры Юго–Западного административного округа города Москвы на ноябрь 2011 г
Відтинок „Магура”. (Калуська округа). Спогади iconАдминистрации Кушвинского городского округа А. Г. Трегубов 2012г

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка