Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Конспекти лекцій




2.75 Mb.
НазваКонспекти лекцій
Сторінка15/18
Дата конвертації07.12.2012
Розмір2.75 Mb.
ТипКонспект
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Рис. 7.9. Крива середніх витрат в довгостроковому періоді



Крива довгострокових середніх витрат складається з частин кривих короткострокових витрат стосовно підприємств різного розміру, між якими фірма могла б робити свій вибір. Кожна точка кривої вибору показує величину найменших витрат виробництва одиниці продукції для кожного даного обсягу виробництва з умовою, що фірма мала досить часу, щоб зробити всі необхідні зміни в розмірах підприємства.

Спочатку певний час розширення виробничих потужностей буде супроводжуватися зниженням середніх сукупних витрат. Але в кінці кінців введення все більших і більших потужностей призведе до зростання АТС. Перпендикулярні лінії до горизонтальної осі показують ті обсяги виробництва, при яких фірмі слід змінювати розмір підприємства, щоб забезпечити собі найнижчі витрати виробництва на одиницю продукції. Крива довгострокових витрат проходить по дотичній до безмежної кількості короткострокових АТС.

У довгостроковому періоді закон спадної віддачі не діє, тому що умовою його дії є незмінність кількості одного з ресурсів, тоді як у довгостроковому періоді допускається зміна кількості всіх ресурсів.

Позитивний ефект масштабу пояснює спадаюча частина кривої довгострокових середніх витрат. Цей ефект має місце, коли обсяг випуску продукції фірмою збільшується у пропорції, яка перевищує пропорцію збільшення витрат на ресурси. Наприклад, коли обсяг випуску продукції збільшується більш, ніж у два рази, при подвоєнні виробничих факторів.




AC AC


Позитивний Постійна Від’ємний Q

ефект віддача від ефект

масштабу росту масштабу масштабу
Рис. 7.10. Ефекти від масштабу.

Причини, що призводять до позитивного ефекту масштабу:

  • спеціалізацією праці

  • спеціалізацією керівного персоналу

  • ефективним використанням капіталу (малі фірми обмежені в коштах при купівлі високопродуктивного устаткування і не мають можливості його ефективно використовувати).

  • виробництво побічних продуктів (впровадження безвідходної технології).

Відємний ефект масштабу пояснює зростаючу частину кривої довгострокових середніх витрат. Цей ефект має місце тоді, коли зростання обсягу продукції відбувається у меншій пропорції, ніж зміна витрат на ресурси. Основна причина виникнення цього ефекту пов’язана з певними проблемами в керівництві, що виникають у спробі ефективно контролювати та координувати діяльність фірми, яка перетворилась у великомасштабного виробника.

Постійна віддача від росту масштабу показує відрізок, протягом якого середні довгострокові витрати будуть незмінними. В його межах певне збільшення кількості всіх ресурсів (наприклад, на 10%) викликає пропорційне збільшення обсягу виробництва на такий же самий відсоток (на 10%). Тобто середні витрати не змінюються.


3. Оптимальна виробнича потужність та мінімально ефективний розмір виробництва
Позитивний чи від’ємний ефект масштабу є важливими факторами, що визначають структуру кожної галузі.

Мінімальний ефективний розмір підприємства - це найменший обсяг виробництва, при якому фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Якщо відрізок постійної віддачі при рості масштабів виробництва достатньо великий, то порівняно великі і малі фірми можуть існувати в одній галузі, мінімізувати свої витрати і бути однаково життєздатними.




AC АС AC АС

AC


AC

0 Q1 Q2 Q 0 Q 0 Q

а) Для великих і б) Для природної в) Для малих

малих фірм монополії фірм

Рис. 7.11. Види кривих довгострокових середніх витрат



Природна монополія - це така ринкова ситуація коли мінімізація витрат виробництва одиниці продукції досягаються при наявності однієї-єдиної фірми, що виробляє даний продукт чи послугу.

Тема 8. Досконала конкуренція


  1. Визначення та умови формування ринку досконалої конкуренції

  2. Попит на продукцію конкурентної фірми

  3. Основні підходи до визначення обсягу виробництва продукції

  4. Короткострокова та довгострокова рівновага на ринку досконалої конкуренції

  5. Пропозиція конкурентної фірми

  6. Досконала конкуренція та ефективність



  1. Визначення та умови формування ринку досконалої конкуренції


Досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів.

Умови формування досконалої конкуренції:

  1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.

  2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.

  3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів, не розглядає їх як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.

  4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.

  5. Входження в ринок не обумовлене ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів.

Мета діяльності конкурентної фірми - максимізація прибутку.

У чистому виді досконала конкуренція майже не зустрічається і лише деякі ринки наближуються до неї. Досконала конкуренція є моделлю, що використовується для аналізу та порівняння реальних економічних процесів.


  1. Попит на продукцію конкурентної фірми

В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу. Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму, що приймає ціну як дану величину.

Крива попиту досконало конкурентної фірми - це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціни. Попит конкурентної фірми досконало еластичний.

Те, що є вірним для групи фірм (спадна, менш еластична, ніж абсолютно еластична крива попиту), невірно для окремої (абсолютно еластична крива попиту) фірми.




P P

S
P1 D P1
D

0 Q 0 Q

Попит з точки зору Ринковий попит

конкурентної фірми
Рисунок 8.1. Ринковий попит та попит на продукцію окремої фірми в умовах досконалої конкуренції


  1. Основні підходи до визначення обсягу виробництва продукції

Мета фірми - це максимізація прибутку.

Максимізація прибутку - це максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами: TR-TC.

Оскільки окрема фірма в умовах досконалої конкуренції не в змозі впливати на ціну, вона може вплинути на величину валового доходу тільки змінюючи обсяг продажу. Фірма враховує зміни величини витрат у процесі випуску продукції і вибирає його обсяг, який дасть максимум прибутку, що і буде відповідати максимальній різниці (TR-TC).

Основні підходи до визначення обсягу виробництва продукції:

а) Сукупний аналіз базується на порівнянні сукупних витрат та сукупного доходу фірми;

б) Граничний аналіз базується на порівнянні граничних витрат та граничного доходу.

Сукупний аналіз

Максимізація прибутку досягається, коли відстань між TR і ТС найбільша.

Коли підприємство бере кредит у банку, то його цікавить і обсяг продукції, при якому всі витрати воно зможе повернути, тобто точка беззбитковості.
TR,


-
TC TC ТR


D

+



С


-




0 Q1 Q0 Q2 Q
Рисунок 8.2 Ситуація максимізації прибутку фірмою.

TR,

TC TC ТR




TVC




0 Q1 Q

Рисунок 8.3 Ситуація мінімізації збитку фірмою.

TR,

TC TC


TVC

ТR

0 Q

Рисунок 8.4 Ситуація закриття фірми.
Точки С і D (рис. 8.2) - точки критичного обсягу випуску продукції (точки беззбитковості), коли TC=TR, тоді фірма отримує тільки нормальний прибуток. Обсяг продукції точки беззбитковості визначається рівнянням: Q = TFC / (P – AVC). (8.1)

Коли обсяги виробництва менші, ніж Q1, або більші ніж Q, виробництво стає збитковим (TC>TR).

Фірма повинна закритися, якщо TR<ТVС.
Граничний аналіз

Обсяг виробництва, який максимізує прибуток, визначається при умові рівності граничних витрат (МС) і граничного доходу (MR)

MR=MC


На ринку досконалої конкуренції фірма максимізує прибуток, коли Р = MR = МС і Р > ATC .



P, С MC ATC


P Р = MR





0 Q1 Q
Рисунок 8.5 Ситуація максимізації прибутку конкурентної фірми

Фірма мінімізує збитки, коли випускає продукцію при Р = MR = МС і ринкова ціна (Р) нижча за мінімально можливі середні витрати (АТС) при обсязі випуску продукції (Q1) (PAVC
. Мінімізуючи збитки, фірма коригує обсяг випуску продукції таким чином, щоб він був встановлений відповідно до точки, де Р=МС, що забезпечить їй покриття змінних витрат (VC) і частково постійних витрат (FC).
Фірма припинить виробництво, якщо ціна буде дорівнювати мінімальним середнім змінним витратам, або буде менше них:

Р ≤ min AVC.



P MC

ATC


АVC


P
Збитки Р = MR




0 Q1 Q
Рисунок 8.6 Ситуація мінімізації збитків конкурентної фірма




P MC

ATC


АVC

Р Р = MR



0 Q

Рисунок 8.6 Ситуація закриття конкурентної фірми



  1. Короткострокова та довгострокова рівновага на ринку досконалої конкуренції


У процесі свого функціонування конкурентна фірма має прийняти рішення:

  1. здійснювати виробничу діяльність чи ні;

  2. якщо здійснювати, то скільки продукції виробляти і продавати.


1) Фірма буде здійснювати виробництво, якщо ринкова ціна буде більше ціни, що відповідає точці закриття фірми (коли Р min AVC). З моменту, коли ринкова ціна перевищить цю ціну, фірма готова прийняти рішення щодо здійснення виробничої діяльності.

2) Фірма буде розширювати випуск продукції до точки, в якій її граничні витрати (МС) будуть дорівнювати граничному доходу (MR). Якщо граничні витрати (МС) менші, ніж ціна (Р), продаж додаткової одиниці товару збільшує дохід. Тому прибуток збільшується (або збитки зменшуються) з розширенням виробництва товару до того моменту, поки граничний дохід (MR) не стане дорівнювати граничним витратами (МС)

MR=MC

Для конкурентної фірми стан, в якому кількість товарів та послуг, що нею виробляється, визначається рівнем Р=МС=MR, називається рівноважним. Саме в цій точці конкурентна фірма досягає стану короткострокової рівноваги.

В короткостроковому періоді фірма не може змінити свої виробничі потужності і може опинитися в наступних ситуаціях:

  • максимізація прибутку;

  • мінімізація збитків;

  • отримання нормального прибутку;

  • закриття фірми.



P

LMC
LAC
P1
0 Q1 Q

Рис. 8.7 Довгострокова рівновага фірми на ринку досконалої конкуренції




Р МС Р S

АС S

Р Р
Р Р S

Р Р

D

0 Q 0 Q

Фірма Ринок

Рис. 8.8 Встановлення довгострокової рівноваги конкурентної фірми
В довгостроковому періоді досконало конкурентна фірма виробляє продукцію тільки у тому випадку, коли ціна Р буде не нижчою, ніж довгострокові середні витрати (LAC) (рис. 8.7 –8.8).

P = LAC

В довгостроковому періоді всі витрати є змінними. В цьому періоді фірми можуть як збільшувати, так і зменшувати масштаби виробництва; в галузь можуть увійти нові фірми, частина фірм може покинути галузь.

У довгостроковому періоді за умов конкурентної рівноваги економічний прибуток дорівнює нулю. Ця ситуація називається парадоксом прибутку.

Мотиви, що приводять до парадоксу прибутку:

- позитивний економічний прибуток заохочує нові фірми вступати в галузь досконалої конкуренції. Це збільшує пропозицію і знижує ціну на продукцію до тих пір, поки економічний прибуток у галузі не стане дорівнювати нулю, і фірми будуть отримувати тільки нормальний прибуток.

- Від’ємний економічний прибуток примушує фірми виходити з галузі. Внаслідок цього пропозиція зменшується, і економічний прибуток знову стає нульовим.

Довгострокова рівновага галузі відповідає вимозі рівності ціни (Р) довгостроковим граничним витратам (LMC) в точці мінімального рівня довгострокових середніх витрат (LAC)
Р=LMC=minLAC
За таких умов досягається довгостроковий стан беззбитковості галузі.

Коли це відбувається, фірми в галузі отримують нормальний прибуток. Якщо кожна фірма в галузі отримує нормальний прибуток, вона задовольняється існуючим рівнем випуску і не виявляє ініціативи ані його змінити, ані залишити галузь. Жодна фірма поза галуззю не виявляє ініціативи щодо входження до цієї галузі.


  1. Пропозиція конкурентної фірми


Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати прибуток. Вона буде співпадати з тією частиною кривої граничних витрат фірми, яка розташована вище кривої її середніх змінних витрат.

Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді - це частина кривої її граничних витрат МС, що розташована вище кривої AVC.


P MC

P2 A


В
ATC




P1

С AVC

Р0

0 q0 q1 q2 Q




Там, де МС=АТС, визначається точка окупності (точка В).

Там, де МС=AVC, визначається точка закриття фірми (точка С).

Рис. 8.9. Крива пропозиції конкурентної фірми в короткостроковому періоді.
Для визначення обсягу випуску при будь якій ціні (Р1, Р2), вищій за мінімальні середні змінні витрати (AVC), проводиться горизонтальна лінія до кривої граничних витрат (МС). Якщо із точки її перетину з кривою граничних витрат (МС) провести вертикальну лінію до осі абсцис, отримаємо точку, яка визначить той обсяг випуску продукції (q1,q2), який фірма по відповідній ціні пропонує до продажу.
Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому періоді - це крива, що показує обсяг випуску продукції, який фірма буде виробляти при кожному значенні ціни, щоб досягти максимізації прибутку на довгостроковому інтервалі.


P

LMC


D
LAC

0 Q
Крива пропозиції фірми в довгостроковому періоді буде визначатися частиною кривої довгострокових граничних витрат фірми (LMC), яка розташована вище кривої довгострокових середніх витрат (LAC), що відповідає ціні беззбитковості на довгостроковому інтервалі.

Рис. 8.10 Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому періоді
Довгострокова ціна беззбитковості - це найменша ціна, при якій фірма може лише покрити свої витрати в довгостроковому періоді. Вона відповідає мінімальному рівню довгострокових середніх витрат фірми.

Рівновага галузі у довгостроковому періоді - це ситуація, коли конкурентні фірми не прагнуть ані вступати в галузь, ані покинути її, а також не намагаються збільшити чи скоротити масштаби виробництва.

Це відбувається, коли всі фірми в галузі мають середні витрати (АС), що дорівнюють ціні (Р), тобто кожна фірма покриває свої витрати. У цьому випадку економічний прибуток фірм дорівнює нулю, а це означає, що відсутні мотиви, які б спонукали фірми виходити з галузі чи входити до неї.

Ринкова пропозиція (пропозиція галузі) складається з обсягів пропозиції всіх фірм, що пропонують свою продукцію на ринку по будь-якій можливій ціні.

Довгострокова крива ринкової пропозиції залежить від зміни на довгостроковому інтервалі рівня витрат галузі по мірі розширення обсягів випуску продукції.

В залежності від цього вона може мати додатний (позитивний) або від’ємний нахил.


P
SL

P

Q

а) Галузь з незмінними витратами (коли діє постійна віддача від масштабу)

P SL

P2
P1

Q1 Q2 Q

б) Галузь зі зростаючими витратами (коли діє від’ємний ефект масштабу)

P

P1
P2
SL
Q1 Q2 Q

в) Галузь зі спадними витратами (коли діє позитивний ефект масштабу)



Рис. 8.11 Довгострокова крива ринкової пропозиції для галузей з різною динамікою витрат


  1. Досконала конкуренція та ефективність.


Чисто конкурентна економіка призводить до найефективнішого використання обмежених ресурсів суспільства. Економіка конкурентних цін використовуватиме обмежену кількість наявних у суспільстві ресурсів так, що максимізуватиме задоволення потреб споживачів.

Ефективне використання обмежених ресурсів передбачає виконання двох умов:

1. Досягнення ефективного розподілу ресурсів, коли ресурси розподіляються між фірмами і галузями так, щоб суспільство (споживачі) отримали найбажаніший для себе набір товарів та послуг. Розподільна ефективність реалізується тоді, коли зміною складу продукції уже неможливо досягати чистої вигоди для суспільства. Ресурси розподілені ефективно, якщо жоден з суб’єктів не має можливості покращити економічний стан без погіршення стану інших суб’єктів. Ця умова досягається, коли:

Р = МС.
2. Виробнича ефективність, коли кожен товар або послуга з оптимального для суспільства набору вироблялися за найнижчих можливих витрат. Ця умова досягається, коли:

Р = мінімальним ATC
Тема 9. Монополія


  1. Монополія: сутність та умови існування.

  2. Монопольна влада. Різновиди монополії.

  3. Попит на продукт монопольної фірми.

  4. Попит, сукупний дохід, граничний дохід в умовах простої монопо­лії.

  5. Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага.

  6. Показники монопольної влади.

  7. Принципи ціноутворення в умовах монопольної влади.

  8. Антимонопольна політика.

  9. Монопольна і конкурентна рівновага.

  10. Суспільні втрати від монопольної влади. Соціальна ціна монополії.



  1. Монополія: сутність та умови існування.

Монополія - це ринкова структура, у якій одна фірма є єди­ним продавцем товару, на який не існує близьких замінників.

Фірма володіє монопольною владою, коли вона може впливати на ціну свого товару, змінюючи кількість продукції, яку вона готова продавати.

Умови функціонування монопольного ринку:

- наявність одного виробника, який продає однорідну продук­цію, що не має близьких субститутів, багатьом покупцям;

- частка випуску монопольного ринку відповідає ринковій пропозиції;

- галузь складається з однієї фірми;

- існування бар’єрів для входження в галузь;

- відсутність вільного входу на ринок.

Не маючи можливості впливати на ринкову ціну, кожен споживач змушений орієнтувати свій попит відповідно до ціни, яку пропонує монополіст. Монополіст регулює ціну так, щоб споживачі придбали весь обсяг товару, який він пропонує, визначаючи при цьому не тільки обсяг його пропозиції, але і його ціну. Таким чином монополіст використовує свою монопольну владу.


  1. Монопольна влада. Різновиди монополії.

Монопольна влада надає можливість монополії впливати на ціну товару.

Маючи можливість регулювати обсяг попиту через ринкову ціну, монополіст обирає обсяг виробництва таким чином, щоб максимізувати свій прибуток.
Барєри для входу в галузь - це обмежувачі, які запобігають появі додаткових продавців на ринку монопольної фірми:

  1. виключні права від уряду;

  2. патенти й авторські права;

  3. власність на всю пропозицію;

  4. перевага низьких витрат великого виробництва, зумовлена монополізацією ринку;

  5. нечесна конкуренція.

Різновиди монополій:

  1. Чиста монополія - це така монополія, коли на ринку існує єдиний продавець товару, в якого немає близьких субститутів.

  2. Природна монополія - це монополія, яка має місце в галузях, де мінімізація середніх витрат виробництва досягається, коли існує одна єдина фірма в галузі.

  3. Проста монополія - це монополія, що встановлює однакові ціни на один і той же товар для всіх покупців.

  4. Монополія, що застосовує цінову дискримінацію - це монополія, що встановлює різні ціни на один і той же товар для різних покупців.

  5. Закрита монополія - це монополія, що захищена від конкуренції через юридичні обмеження.

  6. Відкрита монополія - це монополія, коли одна фірма на деякий час стає єдиним виробником продукції не маючи спеціального захисту.

Влада монополій і монопсоній - це форми ринкової влади.

7. Монопсонія - це ринок, де багато продавців і є лише один покупець.

Чистій монополії в ринковій економіці протистоїть адміністративна монополія.

8. Адміністративна монополія - це монополія, яка виникає в умовах адміністративно-командної системи. Вона базується на державній власності на засоби виробництва, діє в умовах значно обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів. Така монополія діє в умовах закритої економіки. Адміністративна монополія не є ринковою, вона виникає в неринковому середовищі, але має більшу монопольну владу, ніж економічна монополія.

  1. Попит на продукт монопольної фірми.


Збільшення попиту не обов’язково веде до збільшення кількості товару, що пропонується. Замість цього монопольна фірма відповідає на збільшення попиту збільшенням ціни.

Внаслідок того, що монополія може маніпулювати обсягом виробництва та ціною продукції, для неї не існує певної кривої пропозиції.
R,P


AR - середній дохід

Q - обсяг випуску продукції

P - ціна

MR - граничний дохід

D - попит






MR D=AR

0 Q

Рис. 9.1 Крива ринкового попиту на продукцію монопольної фірми
Граничний дохід монополістичної фірми (MR) завжди менший, ніж ціна (Р):

MR

Якщо в умовах досконалої конкуренції P=MR, то в умовах монополізованого ринку P>MR.



  1. Попит, сукупний дохід і граничний дохід

в умовах простої монополії.

Коли попит еластичний, граничний дохід більший за нуль (MR>0), і сукупний дохід зростає; коли попит не еластичний, граничний дохід менший за нуль (MR<0), і сукупний дохід падає. Коли попит одинично-еластичний, граничний дохід дорівнює нулю (MR=0), і сукупний дохід досягає максимуму.

Граничний дохід менший за ціну на всіх рівнях випуску (MR

P
Еластичний

попит Одинично-еластичний

попит



ТR - сукупний дохід

Q - обсяг випуску продукції

P - ціна

MR - граничний дохід

D - попит

Нееластичний

попит

MR D

0 Q

TR
MR>0 MR<0


max TR




(максимальний сукуп-

ний дохід)
0 Q
Рис. 9.2 Взаємозв’язок попиту, сукупного доходу і граничного доходу в умовах простої монополії.


  1. Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага.


Мета діяльності монопольної фірми як в короткостроковому так і в довгостроковому періодах - максимізація прибутку (TR-TC = max прибутку).

Монополія максимізує прибуток, виробляючи такий обсяг випуску продукції, при якому граничні витрати дорівнюють граничному доходу.

MR = MC

Ціна, яку монопольна фірма встановлює на свою продукцію, визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку.

Фірма, яка максимізує прибуток, досягає рівноваги. Ціна і обсяг випуску, при яких фірма максимізує прибуток, називається рівноважними.
P

Q - обсяг випуску

P - ціна

MR - граничний дохід

MC - граничні витрати

ATC - Середні сукупні витрати

Q* - монопольний випуск

P* - монопольна ціна
Чотирикутник Р*АВС - економічний прибуток монопольної фірми.
MC

ATC
P* A
C B

MR D

0 Q* Q

Рис. 9.3 Монопольна рівновага
Монополія, яка максимізує прибуток у довгостроковому періоді, збільшує обсяг виробництва до тих пір, доки не буде випускати таку кількість товару, при якій би досягалась рівність граничного доходу і довгострокових граничних витрат.

MR=LMC

Утримання монопольної позиції фірмою протягом тривалого періоду можливе тому, що вільний вхід на ринок відсутній. Відсутність вільного входу на ринок для нових фірм запобігає падінню монопольного економічного прибутку. Якщо монопольна фірма прибуткова, вона може сподіватися на прибутки як у короткостроковому, так і в довгостроковому періодах.

В умовах чистої монополії прибуток не виконує своєї функції щодо залучення в галузь нових фірм, як це властиво конкурентному ринку, і тому ціни на монопольному ринку вищі, ніж вони могли б бути в умовах досконалої конкуренції.


  1. Показники монопольної влади.


Індекс Лернера - індекс, який розглядає високий прибуток як ознаку монополії.

Спосіб виміру монопольної влади - визначення величини, на яку ціна, що максимізує прибуток, перевищує граничні витрати.

Був запропонований у 1934 році економістом Аба Лернером і отримав назву показника монопольної влади Лернера.

.

Числове значення індексу лежить між 0 і 1. Для досконало конкурентної фірми IL = 0, бо Р = МС. Чим вище IL, тим більша монопольна влада.

Індекс Герфіндаля використовується для виміру ступеню конкуренції на ринку. Він має такий вигляд:

,

де - частка ринку, що припадає на фірму, %;

n – кількість фірм у галузі.

Якщо галузь складається лише з однієї фірми, то Н=11002=10000. Якщо у галузі діють 100 рівноправних фірм, то Н=10012=100. У випадку з двома рівноправними фірмами Н = 2502 = 22500 = 5000. Таким чином, індекс Герфіндаля перебуває у межах від 0 до 10000, відображаючи спектр ринкових структур від досконалої конкуренції до чистої монополії.

7. Принципи ціноутворення в умовах монопольної влади:

  1. Лімитуюче ціноутворення

  2. Цінова дискримінація


Лімитуюче ціноутворення - це таке ціноутворення, при якому фірма (відкрита монополія) встановлює ціну меншу за ту, яка б давала можливість отримувати короткострокову максимізацію прибутку.

Попит має більшу еластичність у довгостроковому періоді, ніж у короткостроковому, тому ціна, яка забезпечує максимізацію прибутку на довгостроковому інтервалі, може бути нижчою, ніж та, що максимізує прибуток в короткостроковому періоді. Це є передумовою стратегії, яка отримала назву "лімітуюче ціноутворення". Його мета - зменшити ймовірність появи можливих конкурентів на ринку.

Лімітуюче ціноутворення найбільш привабливе для тієї монопольної фірми, яка має переваги за рівнем витрат, тобто її витрати надто низькі порівняно з іншими фірмами.
Цінова дискримінація - це форма ціноутворення, при якому монополія встановлює різні ціни на однаковий товар для різних покупців залежно від умов продажу, причому різниця в цінах не обумовлюється різницею у витратах.

Умови цінової дискримінації:

  1. Фірма повинна мати сильну монопольну владу

  2. Можливість перепродажу товару має бути виключена

  3. Потенційно сегментовані ринки мають відрізнятися за еластичністю попиту.

В економічній теорії цінова дискримінація має також назву: цінова диверсифікація.

Цінова дискримінація буває трьох типів, визначення яких залежить від:

- обсягу споживання;

- доходів покупців;

- умов продажу товару.

Здійснюючи цінову дискримінацію, монопольна фірма певною мірою виправляє основний недолік монополізації - зменшення пропозиції. З одного боку, зменшується прибуток фірми, з іншого - росте обсяг пропозиції товару і попиту на нього.

Цінова дискримінація - це широко розповсюджене явище не тільки на монополістичних, але й на олігополістичних ринках.
8. Антимонопольна політика.

В умовах монополії, з одного боку, об’єктивно існує тенденція до обмеженні обсягів виробництва і до зростання цін, але, з другого боку, монополізація завжди пов’язана з масштабами виробництва, що призводять до зниження середніх витрат в цілому і до економії ресурсів.

Тому антимонопольна політика уряду визначається таким чином, щоб запобіжні засоби щодо проявів антиконкурентної поведінки не стримували ефективне використання великих масштабів виробництва.

Антимонопольне законодавство - законодавство, що спрямоване проти утворення в суспільстві монопольної влади.

Приклади антимонопольного законодавства:

Антитрестівське законодавство США: Закон Шермана (1890р); закон Клейтона, закон Уілера-Лі (1938р) та інші.

Антимонопольне законодавство України: Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (1992р); Закон України "Про антимонопольний комітет України" (1993р; Закон України “Про захист економічної конкуренції” січень, 2001 р.).

Більшість чисто монополістичних галузей є природними монополіями і тому підлягають державному регулюванню.

З-за великих постійних витрат крива попиту перетинає криву середніх витрат в точці (F), де середні витрати все ще знижуються. Не регульований монополіст (рис. 9.4) вибрав би обсяг Q1 і ціну Р1, при яких він буде мати прибуток і при яких буде недовикористання ресурсів (бо Р>МС). Регулююча комісія прагне покращити соціальні наслідки природної монополії і назначає максимальну ціну на продукцію монополії - суспільно оптимальну ціну Р3, у якій Р = МС, що призведе до ефективного розподілу ресурсів. У цьому випадку монополія буде отримувати збитки і тому вона постійно буде вимагати державних дотацій. Для того, щоб не сплачувати монополії дотацій, держава назначає компромісну ціну Р2, "що забезпечує справедливий прибуток"(де ціна дорівнює середнім сукупним витратам). Вона дозволяє монополісту беззбитково вести діяльність, але не виправить повністю ситуацію недорозподілу ресурсів.

Регулювання цін може одночасно знизити ціну, збільшити обсяг виробництва і скоротити економічні прибутки монополії.



Рис. 9.4 Державне регулювання природної монополії

  1. Монопольна рівновага і конкурентна рівновага.


Qk - рівноважний обсяг виробництва конкурентної фірми;

Qm - рівноважний обсяг виробництва монополії;

P - монопольна ціна;

Pk - конкурентна ціна;

MC - граничні витрати;

MR - граничний дохід;

d - крива попиту конкурентної фірми;

D - ринкова крива попиту (попит монополії);


P

MC


Pm

Pk d

MR D


0 Qm Qk Q
Рис. 9.5 Монопольна та конкурентна рівновага
На конкурентному ринку Р=МС, а монопольна влада передбачає, що Р>МС. Монопольна влада зумовлює підвищення цін і зменшення обсягів виробництва. (Pm>Pk); (Qmk)
Відмінності між чистою конкуренцією та чистою монополією:

Монополія

Досконала конкуренція

Фірма впливає на ціну. Фірму-монополію розглядають як галузь, тому її криву попиту можна інтерпретувати як криву попиту на продукцію галузі.


Фірма не впливає на ціну. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми абсолютно еластична за ціною.

Обсяг виробництва ()  Ціна ()

Ціна ()  Обсяг виробництва ()

Дохід фірми

TR(Q)=P(Q)·Q

Дохід спочатку зростає, а потім спадає, тобто існує максимум.

Дохід:

TR(Q)=P·Q

Дохід зростає, не існує максимуму.

P – залежна зміна;

Q – залежна зміна;

P - незалежна зміна

Q - залежна зміна

Ринкова рівновага

Обсяг рівноваги < обсяг рівноваги

Ціна рівноваги > ціна рівноваги

Надлишок споживача < Надлишок споживача

Надлишок виробника > Надлишок виробника

(Соціальна ціна монополії)




  1. Суспільні втрати від монопольної влади. Соціальна ціна монополії.


Економічні наслідки монополії:

  1. Завищена ціна, занижений обсяг виробництва порівняно з конкурентною фірмою. Випуск продукції, що максимізує прибуток монополії, не доходить до точки, в якій мінімізуються середні витрати. Це означає недорозподіл ресурсів, тобто монополіст вважає вигідним обмежити випуск і використовувати менше ресурсів, ніж є виправданими з точки зору суспільства.

  2. Існування проблем з витратами

а) що виправдовує існування монополій та олігополій

б) Х - неефективність, яка має місце, коли фактичні витрати фірми для будь-якого обсягу виробництва більші, ніж мінімально можливі.

Х-неефективність – це неефективна внутрішня робота фірм - має своїм результатом витрати вище необхідних.





АС – крива середніх витрат при ефективному виробництві;

АСх – крива середніх витрат при Х - неефективності
C
ACc ACx
ACx ACx

'

AC

ACm


0 Qc Qm Q
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Схожі:

Конспекти лекцій iconКонспекти Оглядових лекцій
Конспекти оглядових лекцій з методики музичного виховання для підготовки до комплексного кваліфікаційного екзамену за спеціальністю...

Конспекти лекцій iconКонспекти лекцій
Протокол погодження робочої програми навчальної дисципліни з дисциплінами спеціальності

Конспекти лекцій iconКонспекти лекцій з вищої математики
Предметом розгляду лінійної алгебри для економістів є насамперед теорія систем лінійних рівнянь, які в загальному вигляді можна подати...

Конспекти лекцій iconКонспекти уроків
Конспекти уроків. Трудове навчання 5-6 клас. Варіативний модуль. Технологія електротехнічних робіт. – Рівне: руг. 2013. 49 с

Конспекти лекцій iconКонспекти лекцій по курсу «Основи демографії»
Проте ці дії держави як інституту управління були прагматичні. Для керівництва країною потрібні були кошти, а значить податки, треба...

Конспекти лекцій iconМетодичні вказівки І перелік комплексних І ректорських контрольних робіт
Перед проведенням контрольних робіт необхідно зібрати в студентів конспекти лекцій І іншу літературу. Про дату проведення контрольної...

Конспекти лекцій iconТема. Конспект прочитаного. Неологізми, їх стилістичні функції
При конспектуванні спрацьовує зорова, механічна, а при слуханні лекції – І слухова пам’ять, що допомагає людині пізніше легко згадати...

Конспекти лекцій icon@@Лекція читається у
З урахуванням порівняння лекцій І посібників була розроблена класифікація лекцій. Ця класифікація включає—типів лекцій

Конспекти лекцій iconКонспект лекцій
Конспект лекцій (опорний конспект лекцій) з дисципліни „Обчислювальна математика та програмування ”, для спеціальності 051301 “Хімічна...

Конспекти лекцій iconКурс лекцій Рівне 2007 удк 516. 1 Літнарович Р. М. Алгебра матриць. Курс лекцій. Мегу, Рівне, 2007,-112 с
Курс лекцій відповідає програмі Математики для студентів педагогічних факультетів вищих навчальних закладів

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка