Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Мишаков олександр семенович




102.97 Kb.
НазваМишаков олександр семенович
Дата конвертації11.12.2012
Розмір102.97 Kb.
ТипДокументы
Зміст
Ен бегнелл
Рій гавердовський
ЛАРИСА ЛАТИНІНА (Росiя)
ВІТАЛІЙ ЛЕВЕНЕЦЬ (Україна)
Олодимир платонов
АНДРІЙ РОДІОНЕНКО (Росія)
ВАСИЛЬ СКАКУН (Росія)
МИШАКОВ ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ

(1912–1993)

Ім’я Олександра Семеновича Мишакова внесено до Книги рекордів Гіннеса як рекордсмена серед тренерів за кількістю нагород,які вибороли його учні. Це 157 медалей, серед яких 78 золотих, отриманих за період з 1952 по 1964 рік на змаганнях найвищого рівня: Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Європи, чемпіонатах СРСР. Результати праці тренера О. С. Мишакова надовго (якщо не назавжди) будуть взірцем для тренерів усього світу.

Народився Олександр Семенович Мишаков 14 жовтня 1912 року у місті Маріуполі в сім’ї робітника металургійного заводу. Дитячі роки пройшли у вирі подій тих буремних часів: Перша світова війна (1914–1918), Жовтнева революція 1917 року, громадянська війна (1918–1920), голод 1920–1922 років. Цей суворий час рано робив дітей дорослими, і Сашко Мишаков не уникнув цієї долі: фабрика, завод, спеціальність слюсаря. Він навчився поважати й цінувати працю, був прикладом у роботі для молоді та її лідером. Після робочого дня Олександр поспішав у спортзал, де активно займався гімнастикою і гандболом. Захоплення спортивною гімнастикою для Олександра Мишакова дуже скоро стало професійною потребою.

У 1931 році він вступає до Харківського інституту фізкультури, де невдовзі виявляє себе не лише здібним гімнастом, а й людиною, котра має великий тренерський талант. Після закінчення інституту 1935 року Олександра Мишакова залишили викладачем на кафедрі гімнастики, та він і далі підвищує свою спортивну майстерність, серйозно займаючись не лише гімнастикою, а й гандболом: був воротарем збірної України, грав у команді разом із засновником української та радянської школи гандболу Євгеном Івановичем Івахіним. У 1938 році О. С. Мишакову було присвоєно звання майстра спорту СРСР з гандболу, а трохи пізніше він здобув звання і майстра спорту зі спортивної гімнастики.

Друга світова війна перекреслила всі спортивні плани О. С. Мишакова. Він іде добровольцем до партизанського загону, що діяв на Київщині під командуванням Г. Г. Рудченка. Під час визволення столиці України він отримав важке поранення, санітарним поїздом його вивозять на Урал — до Свердловська.

У шпиталі Олександр Семенович не тільки лікується, а й розпочинає потроху тренуватися. Розробляє комплекс спеціальних вправ для поранених, допомагає відновлювати здоров’я іншим бійцям. Вийшовши зі шпиталю, він знову стає у стрій: його призначають командиром запасної стрілецької бригади Уральського військового округу і начальником фізичної підготовки 60-го стрілецького полку.

Після демобілізації О. С. Мишаков приїздить до Києва, де починає працювати старшим вик латачем кафедри гімнастики Київського інституту фізкультури. У тридцять два роки він відновлює свої тренування і повертається до великого спорту. Спільно з ветеранами гімнастики заслуженими майстрами спорту Михайлом Дмитровичем Дмитрієвим, Аджатом Мурадовичем Ібадулаєвим виступає за збірну команду Києва, стає триразовим абсолютним чемпіоном СРСР. У Київському інституті фізкультури Олександра Семеновича знали як вимогливого, суворого, але уважного викладача, а після занять — веселого й усміхненого товариша. «Тренер від Бога» — так його характеризували всі, хто працював поряд.

Він не лише глибоко розумівся на техніці виконання гімнастичних вправ, а й мав надзвичайну здатність визначати помилки, зрозуміло пояснювати своїм учням, як їх виправити. Олександр Семенович усіх своїх вихованців налаштовував на складну багаторічну працю, говорячи: «Рецепт успіху — це впевненість, міцність, надійність. Програти можна випадково, а ось виграти, перемогти випадково без цих якостей неможливо, треба працювати. Спорт — не авантюра і не можна розраховувати на випадок, на те, що поталанить».

Олександр Семенович Мишаков з 1952 до 1964 року як тренер збірної СРСР готував гімнастів до чотирьох Ігор Олімпіад та до шести чемпіонатів світу. Найкращі його учні — Лариса Латиніна та Борис Шахлін — лише на Іграх Олімпіад вибороли 31 медаль, серед яких 16 золотих. Вони тривалий час мали найбільші у світі колекції медалей, які будь-коли були завойовані. Багато учнів О. С. Мишакова стали не лише видатними спортсменами, а й продовжили його улюблену справу. Це заслужені тренери СРСР й України М. Д. Дмитрієв, В. К. Плиско, В. І. Чукарін, А. М. Ібадулаєв, Н. А. Бочарова, Л. С. Латиніна, Б. А. Шахлін, Р. К. Борисова та ін. Дев’яносто майстрів спорту підготував легендарний тренер.

Доцент кафедри гімнастики Київського інституту фізичної культури О. С. Мишаков є автором 20 наукових і науково-методичних розробок, у співавторстві брав участь у створенні цілої низки підручників, навчальних посібників із питань теорії та методики тренування у спортивній гімнастиці. Його наукові праці мали велике значення для розвитку вітчизняної науки спортивної підготовки. Протягом багатьох років А. С. Мишаков брав активну участь у роботі міської федерації гімнастики, проводив семінари для викладачів ВНЗ, тренерів, спортивних суддів, виступав з доповідями у багатьох містах України. Наукова, практична та громадська діяльність ученого сприяла зміцненню міжнародного престижу СРСР в галузі спортивної гімнастики.

Він завжди у вирі гімнастичного життя. З 1972 року Олександр Семенович Мишаков — старший

тренер Міністерства освіти УРСР, учитель гімнастики Республіканської школи-інтернату спортивного профілю, яка стає провідним в СРСР навчальним закладом за результатами спортивної роботи з гімнастики. Молоде покоління тренерів, яким передав свої знання та вміння Олександр Семенович, і сьогодні готує гімнастів найвищого світового рівня, завдячуючи отриманим від видатного тренера ХХ сторіччя знанням.

Олександр Семенович Мишаков — кавалер орденів Трудового Червоного Прапора і Знаку Пошани,

нагороджений медаллю «Партизан Великої Вітчизняної війни» І ступеня, «Медаллю Макаренка», знаком «Відмінник народної освіти УРСР», удостоєний почесних звань «Заслужений майстер спорту СРСР», «Заслужений тренер України», «Заслужений тренер СРСР».

Достойне життя прожив Олександр Семенович Мишаков. З дружиною Олександрою Георгіївною вони виховали сина Валерія і дочку Ларису, які продовжують його улюблену спортивну справу.

Доля відміряла йому 80 років, він пішов із життя 17 січня 1993 року, але його зоря не згасла, бо він і далі живе у ділах своїх учнів, які, як естафету, передають його знання і досвід своїм вихованцям.

Так до людини приходить безсмертя.

КЕН БЕГНЕЛЛ (Канада)
Кен Бегнелл — президент канадського спортивного центру «Атлантик» (з 1999 року). Основні напрями його діяльності — впровадження спортивної науки у практику спорту вищих досягнень, організація медичного забезпечення та підготовки Національних збірних команд Канади в східній частині цієї країни.

Спортивний центр «Атлантик», очолюваний Кеном Бегнеллом, ефективно реалізує програми підготовки тренерів, їх працевлаштування і підвищення кваліфікації.

Кен Бегнелл — консультант визнаної у спортивному світі програми «Зійди на п’єдестал», спрямованої на підготовку канадських спортсменів до ХХІ зимових Олімпійських ігор 2010 року у Ванкувері та Ігор ХХХ Олімпіади 2012 року в Лондоні, відповідальний за розвиток стратегії спортивної системи Канади, радник зі спорту вищих досягнень у декількох олімпійських і паралімпійських видах спорту. Він має ступінь магістра фізичного виховання і спорту за напрямом спортивна психологія. Володіє великим досвідом роботи з підготовки спортсменів високої кваліфікації (протягом 17 років був тренером із волейболу на університетському і національному рівнях; двічі — тренером Канади на чемпіонатах світу з керлінгу) та організації підготовки тренів збірних команд країни.

ЮРІЙ ГАВЕРДОВСЬКИЙ (Росія)

Юрій Гавердовський — доктор педагогічних наук, професор, заслужений професор Російського державного університету фізичної культури, спорту і туризму, заслужений працівник фізичної культури Російської Федерації.

Сфера наукових інтересів — спортивна біомеханіка, техніка гімнастичних вправ, підготовка спортсменів високої кваліфікації в спортивних видах гімнастики, методологія спеціальної технічної підготовки і навчання рухових дій у спорті, програмоване навчання, спортивна дидактика.

Юрій Гавердовський автор понад 300 наукових і методичних робіт, серед яких 16 монографій, у тому числі підручник для ВНЗ «Спортивная гимнастика», десятитомник «Гимнастическое многоборье» (виданий в Японії, США, Великій Британії, Данії), двотомник «Гимнастическое многоборье. Мужские и женские виды», монографії «Спортивная гимнастика» (перше видання в Іспанії), «Техника гимнастических упражнений», «Обучение спортивным упражнениям. Биомеханика.

Методология. Дидактика». Підготував понад 30 кандидатів наук, багаторічний консультант збірних команд СРСР і РФ зі спортивної гімнастики, брав участь у підготовці спортивно-педагогічних кадрів НДР,

ФРН, Данії, Італії, Венесуели, Болівії, Греції, Болгарії і ряду інших країн. Дійсний член Міжнародної академії інформатизації при ООН.

Юрій Гавердовський нагороджений «Орденом Ломоносова», почесними знаками Спорткомітету СРСР

ЛАРИСА ЛАТИНІНА (Росiя)

Лариса Латиніна — дев’ятиразова олімпійська чемпіонка, заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР, заслужений працівник фізичної культури Російської Федерації. До 2012 року вона мала найбільшу за кількістю колекцію олімпійських медалей за всю історію спорту — 9 золотих, 5 срібних та 4 бронзові.

Лариса Латиніна — абсолютна олімпійська чемпіонка 1956, 1960 років. Переможниця у командній першості 1956, 1960, 1964 років, у вільних вправах 1956, 1960, 1964 років, в опорному стрибку — 1956 року. Срібна медалістка в абсолютній першості 1964 року, у вправах на брусах — 1956, 1960 років, на колоді — 1960 року, в опорному стрибку — 1964 року. Бронзова призерка Ігор Олімпіад у командних вправах з предметами 1956 року, в опорному стрибку — 1960 року, у вправах на брусах та на колоді — 1964 року. Абсолютна чемпіонка світу 1958, 1962 років. Чемпіонка світу у командній першості 1954, 1958, 1962 років, в опорному стрибку та у вправах на брусах — 1958 року, у вільних вправах — 1962 року. Абсолютна чемпіонка Європи 1957, 1961 років. Чемпіонка Європи 1957 року у вільних вправах, опорному стрибку, вправах на брусах та на колоді, 1961 року — у вільних вправах.

Як тренер готувала збірну команду СРСР з гімнастики до Ігор Олімпіад 1968, 1972 та 1976 років.

Була членом організаційного комітету «Олімпіада 80». Автор книг «Равновесие», «Гимнастика сквозь годы».

Нагороджена орденом Леніна, орденом «Дружби народів», трьома орденами «Знак Пошани», орденом «За заслуги перед Отечеством» ІІІ та ІV ступенів, орденом Пошани, орденом «Княгині Ольги» ІІІ ступеня, срібним Олімпійським орденом.

ВІТАЛІЙ ЛЕВЕНЕЦЬ (Україна)

Віталій Левенець — доктор медичних наук, професор, заслужений

діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, науковий консультант Центру спортивної травматології при Національному університеті фізичного виховання і спорту України.

По закінченні 2-го Московського медичного інституту Віталій Левенець працював дитячим хірургом в Актюбінську (Казахська РСР), з 1965 по 2000 рік був завідувачем кафедри травматології-ортопедії, за сумісництвом — проректором з лікувальної роботи Київської національної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Наукові дослідження присвячені проблемам травматології, ортопедії, лікуванню захворювань і ушкоджень суглобів, удосконаленню технології імплантації штучних суглобів при захворюваннях кульшового та колінного суглобів. Започаткував артроскопічний метод лікування спортсменів.

Віталій Левенець — автор понад 500 наукових праць і 25 винаходів. Видав першу в СРСР монографію «Артроскопия», його наукові праці присвячені ушкодженню сухожилків у спортсменів, а також впливу ударно-хвильової терапії на захворювання опорно-рухового апарату у спортсменів. Підготував 4 докторів і 21 кандидата наук. Успішно оперував відомих спортсменів — членів збірних команд СРСР і України.

Заступник головного редактора науково-теоретичного журналу «Спортивна медицина», член редколегії наукового журналу «Теорія і методика фізичного виховання і спорту» і збірника наукових праць «Актуальні проблеми фізичної культури і спорту». Член правління Української асоціації травматологівортопедів, член Міжнародної асоціації артроскопії, хірургії коліна і спортивної травматології. Нагороджений відзнаками «За заслуги», грамотами Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.
ВОЛОДИМИР ПЛАТОНОВ (Україна)

Володимир Платонов — доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Основні напрями наукової діяльності Володимира Платонова, результати якої отримали всесвітнє визнання у сфері спорту і спортивної науки, — загальні основи теорії і методики підготовки спортсменів високої кваліфікації, адаптація організму спортсмена до екстремальних умов тренувальної і змагальної діяльності. Володимир Платонов — автор ряду фундаментальних праць із цієї проблематики, багато з яких витримали понад 50 видань і перевидань не лише в Україні, а і за її межами — у Франції, Італії, Німеччині, Китаї, Росії, Бразилії, Аргентині, Колумбії, Венесуелі, Японії та інших країнах.

Володимира Платонова обрано почесним доктором багатьох зарубіжних університетів та різних спеціалізованих вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, він є дійсним членом Балтійської педагогічної академії.

За значні досягнення у сфері спортивної науки Володимир Платонов був удостоєний декількох державних нагород і відзначений Олімпійським орденом — вищою нагородою Міжнародного олімпійського комітету.

АНДРІЙ РОДІОНЕНКО (Росія)

Андрій Родіоненко — головний тренер чоловічої та жіночої збірних команд Росії з гімнастики, заслужений тренер СРСР і Росії.

У складі збірної команди Казахстану був переможцем та призером всесоюзних змагань, майстер спорту СРСР. Закінчив Казахський державний інститут фізичної культури (1964). Працював тренером ДЮСШ з гімнастики (1964–1971), водночас навчався в аспірантурі. У 1971 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. З 1972 р. — тренер молодіжної збірної СРСР, а у подальшому — тренер основного складу жіночої збірної СРСР з гімнастики. Під керівництвом Андрія Родіоненка гімнастки неодноразово завойовували звання чемпіонок світу, Європи та Ігор Олімпіад: абсолютні чемпіонки О. Шушунова, О. Омел’янчик, чемпіонка на окремих видах С. Богінська.

Працював старшим тренером жіночої збірної команди Австралії (1990–1996) та збірної команди Канади (1997–2005). За цей період неодноразово отримував звання «Кращий тренер року». Він є довічним почесним членом федерацій гімнастики Австралії та Канади.

Андрій Родіоненко є віце-президентом Федерації спортивної гімнастики Росії, членом виконкому

Європейського гімнастичного союзу. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову доблесть».

ВАСИЛЬ СКАКУН (Росія)

Василь Скакун — заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР та РФ, кандидат педагогічних наук, директор муніципальної освітньої установи додаткової освіти дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву Василя Скакуна.

Перший чемпіон світу з акробатичних стрибків. Підготував 17 абсолютних чемпіонів світу. Автор 10 книг, серед яких «Акробатические прыжки», «Здоровье — это награда за мудрость», «Время собирать камни» та ін.

Член технічного комітету Європейської федерації гімнастики.

Має 15 винаходів, що стосуються спортивного устаткування, у тому числі «акробатична доріжка». Фірмове устаткування Василя Скакуна використовувалося на трьох чемпіонатах світу і двох Іграх Олімпіад.

Василь Скакун — фундатор однієї з найкращих шкіл акробатики в Росії і світі, Президент Академії здоров’я Василя Скакуна. Почесний громадянин м. Ставрополя і м. Світлограда. Нагороджений орденом Знак Пошани.

Схожі:

Мишаков олександр семенович iconОлександр Семенович Ерделі
Херсонському губернатору, тайному раднику Олександру Семеновичу Ерделі. Ось його зміст
Мишаков олександр семенович icon2012 рік голова організаційного комітету калінін ігор Олександрович
Бірсан олександр Семенович 1-й заступник голови Національного агентства «Євро-2012»
Мишаков олександр семенович iconЕрделі о. С. Другий почесний громадянин міста єлисаветграда
Олександр Семенович Ерделі став у 1890 році другим (першим був Дмитро Остен- сакен) Почесним громадянином міста Елисаветграда
Мишаков олександр семенович iconЮрій Семенович Старостенко (13 червня 1923 — 1965) — дитячий письменник
Народився Юрій Семенович Старостенко 13 червня 1923 року в місті Забєлишине в Білорусії. Батько його був фельдшером, а мати — медсестрою....
Мишаков олександр семенович iconОлександр Шпаковський
Сергій Артьомов, Віктор Громада, Олександр Земляний, Арлікін Зубко, Олена Іванова, Іван Кравченко, Володимир Ларюшкін, Олександр...
Мишаков олександр семенович iconAbstract Vision Test Куратор Наталія Філоненко
Олександр Бабак / Марія Гончар / Олександр Гнилицький / Ксенія Гнилицька / Микита
Мишаков олександр семенович iconПереможці та призери
Агєєв Віктор Миколайович (К); Іващенко Олександр Сергійович; Константинов Олександр Васильович; Мелікян Камо Іванович; Саєнко Валерій...
Мишаков олександр семенович iconМихаил Александрович Розов, Виталий Георгиевич Горохов, Вячеслав Семенович Стёпин

Мишаков олександр семенович iconОлександр довженко
Хто автор книжки "Олександр Довженко: Нарис про митця", що вийшла друком 1930 р
Мишаков олександр семенович iconОлександр федотович
Олександр Федотович Явоненко: біобібліогр покажч. / уклад. Л. А. Іполітова; відп ред. Г. Г. Макарова. – Чернігів, 2009. – 32 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка