Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній”




0.76 Mb.
Назва“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній”
Сторінка2/8
Дата конвертації15.12.2012
Розмір0.76 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8

СТЕРИЛІЗАЦІЯ


Стерилізація (від лат. sterilis — безплідний) — це знищен­ня всіх мікроорганізмів і їхніх спор за допомогою фізичних та хімічних чинників.

Стерилізація має дуже важливе значення для клінічної і профілактичної медицини. Різні методи стерилізації знайшли широке застосування в хірургії, терапії, акушерстві й гінекології, стоматології, мікробіології та інших галузях медицини для знезараження медичного інструментарію, пе­рев'язувального та шовного матеріалу, білизни тощо.

Стерилізацію проводять повітряним та паровим методом, іонізуючим випромінюванням, хімічним (холодним) спосо­бом із застосуванням хімічних розчинів та газів, кип'ятінням тощо. Вибір того чи іншого методу стерилізації залежить від виду матеріалу, особливостей його застосування та на­явності апаратури для проведення стерилізації.

При багатопрофільних лікувально-профілактичних за­кладах та великих лікарнях організовані центральні стери­лізаційні відділення (ЦСВ), в яких проводять передстерилізаційну очистку інструментів та стерилізацію білизни, пе­рев'язувального матеріалу, інструментів та інших медичних виробів паровим та повітряним методами.

Центральне стерилізаційне відділення складається - з двох зон: нестерильної і чистої. У нестерильній зоні виділяють кілька окремих кімнат: приймально-сортувальна, у якій при­ймають з відділень і сортують шприци, голки, інструменти; кімнати для проведення передстерилізаційної очистки та кімнати, де інструменти висушують, перевіряють на цілісність та придатність до роботи, готують (упаковують) до стерилізації і завантажують в автоклав чи сухожарову шафу.

У чистій зоні після закінчення стерилізації стерильний матеріал виймають зі стерилізаційних апаратів і видають за призначенням.

Згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85, перед стери­лізацією необхідно провести знезаражування та передстерилізаційну очистку інструментів.


ПІДГОТОВКА ШПРИЦІВ ТА ГОЛОК ДО СТЕРИЛІЗАЦІЇ.



Знезаражування. — це знищен­ня мікроорганізмів (крім їхніх спор), за допомогою фізичних та хімічних чинників.

Після використання медичні інстру­менти в розібраному вигляді занурюють в один із дезінфікуючих розчинів (3% хлорамін – на 1 год.; 4% перекис водню — на 1,5 год.) або кип'ятять у 2% содовому розчині 15 хв. чи у воді — 30 хв. Додатково промивають інструменти у цьому ж дезин­фікуючому розчині. Дезинфі­куючий розчин використову­ють одноразово. З метою про­філактики зараження СНІДом (наказ МОЗ УРСР № 426 від 15.06.87 р.) знезараження медичного інструментарію проводять у гумових рукавичках.

Рис. 2. Промивання шприців та голок під проточною водою.
Передстерилізаційна очистка. Передстерилізаційну очистку проводять ручним або механізованим способом. Ручний спосіб застосовують у тих лікувально-профілактичних закладах, де немає ЦСВ і передстерилізаційну очистку та стерилізацію проводять у процедурному кабінеті. Механізований спосіб застосовують у ЦСВ, де інструменти обробляють у машинах спеціального призначення.

Передстерилізаційну очистку ручним способом проводять у такій послідовності:

1-й етап. Після знезараження, промивають медичні інструменти під проточною водою протягом 1 хв. (рис. 2);

2-й етап. Поршні, циліндри, голки в розібраному вигляді занурюють у миючий розчин на 15 хв.

Приготування миючого розчину: 5 г порошку “Біолот” (“Лотос”, “Астра”, “Прогрес”) +995 мл води при температурі 45-50 °С + 33% пергідролю 15 мл +980 мл води; або +30% пергідролю 16 мл +979 мл води; або +27,5% пергідролю 17 мл +978 мл води; температура води 50-55 °С. Промивають кожний інструмент у миючому розчині “йоршиком”, або ватно-марлевим тампоном 30 сек., а голки — мандреном, розчин пропускають через кожну голку (рис.3).

Рис. 3. Промивання шприців та голок у миючому розчині.
Миючим розчином можна користуватись протягом однієї доби; допускається підігрівання миючого розчину до не­обхідної температури до 6 разів на добу, якщо колір розчину не змінюється.

3 етап. Промивають інструменти під струменем холодної проточної води, щоб звільнити їх від миючого засобу. Після застосування порошка “Біолот” промивання триває 3 хв., після порошка “Прогрес” — 5-6 хв., “Астра”, “Лотос” — до 10 хв.

4 етап. Контроль якості обробки проводять методом пос­тановки проб.
На залишки слідів крові, проводять бензидинову, амідопіринову або ортотолуїдинову проби. Для цього 1—З краплі реактиву піпеткою наносять на інструменти (на пор­шень, у корпус шприца, а через нього — у голку) і чекають до 2 хв. При наявності залишків крові з'являється синьо-зелене забарвлення (проба позитивна). Зміна забарвлення після 2 хв. не враховується. Якщо проба позитивна, необхідно повторити другий і третій етап передстерилізаційної очистки всіх шприців та голок, тобто замочування в миючому розчині та промивання під проточною водою.

Приготування реактиву бензидину (дві модифікації):

  1. до 0,025 г сульфату бензидину додають 2 мл 50% оцтової кислоти і 2 мл 3% перекису водню;

  2. 0,5—1% розчин бензидину хлориду, виготовлений на дистильованій воді, змішують з такою ж кількістю 3% перекису водню. Зберігають реактив не більше 2 год.

Реактиви для амідопіринової й ортотолуїдинової проби готують в аптеці.

Приготування амідопіринового реактиву:

  1. до 2 мл 5% спиртового розчину амідопірину додають 2 мл 30% оцтової кислоти і 2 мл 3% перекису водню.


Приготування ортотолуїдинового реактиву

  1. 4% розчин ортотолуїдину в 96% етиловому спирті 5 мл +50% оцтової кислоти 5 мл +дистильованої води 5 мл. На предмет наносять 2—3 краплі реактиву і 1—2 краплі 20% перекису водню;

  2. 0,25 г ортотолуїдину +50 % оцтової кислоти 5 мл +3% перекису водню 5 мл;

  3. 1% водний розчин ортотолуїдину 2 мл +3% перекису водню 2 мл.


На залишки миючих засобів проводять фенолфталеїнову пробу.

  1. Для цього 2—3 краплі 1% спиртового розчину фенолфталеїну наносять на інструменти. При наявності за­лишків миючих засобів протягом 30 сек. з'являється рожеве забарвлення. Якщо проба позитивна, необхідно повторити третій етап передстерилізаційної очистки, тобто промивання під проточною водою.


Проби проводять з розрахунку 1% від загальної кількості інструментів.

Рис. 4. Способи упаковки шприців до стерилізації.

5 етап. Обезсолення — промивання інструментів протягом 1 хв. в дистильованій воді для очистки від солей водопровідної води.

6 етап. Висушування інструментів у розібраному вигляді в сухожаровій шафі.

Після передстерилізаційної очистки сухі голки та шприци необхідно упакувати для стерилізації.

Найзручніше проводити стерилізацію шприців та голок у крафт-пакетах, які являють собою невеликі мішечки (па­кети) з вологостійкого паперу або пергаменту. В пакет вкла­дають окремо циліндр і поршень шприца так, щоб отвір циліндра і рукоятка поршня були біля відкритого кінця пакета. Сюди ж кладуть дві голки, попередньо наколовши їх на кусочок вологостійкого паперу і запакувавши, як по­рошки. Вільний кінець крафт-пакета двічі загортають і за­клеюють. На пакеті зазначають дату стерилізації та об'єм шприца.

Менш зручно проводити стерилізацію без упаковки у відкритій посудині. Для цього інструменти в розібраному вигляді розкладають на емальованому підносі або в лотку.

Існує ще м'який спосіб упаковки — у подвійних бавов­няних мішках.

Шприци та голки, упаковані в крафт-пакети (рис. 4а), та у відкритому посуду (рис. 4, б) стерилізують у сухожаровій шафі. В автоклаві стерилізують шприци та голки в м'якій упаковці (рис. 4, в), та в крафт-пакетах.
Обробка інструментів забруднених гноєм.
1. Попердньо інструменти занурюють в емаліровані тази що містять 0,1% р-н діоциду, або 5% р-н лізолу на 30 хв.

2. В цих тазах їх миють щітками по 30 сек. на один інструмент.

3. Ополоскують проточною водою – 1 хв.

4. Потім замочують в миючому розчині А або Б при t – 50 0С, 15-20 хв.

5. Миють інструменти щітками в цьому ж розчині по 1 хв. на кожен інструмент.

6. Ополіскують під проточною водою – 1 хв. і 1 хв. в дистильованій воді.

Після цього розміщують в сухожарову шафу при t + 85 0С.
Обробка інстрментів забруднених анаеробною інфекцією.
1. Одразу після використання інструмент замочують на 1 годину в р-н що складається з 6% р-ну перекису водню та 0,5% р-ну миючого засобу.

  1. Миють щітками по 1 хв. на один інструмент в цьому ж розчині.

  2. Потім також кип’ятять 90 хв. тільки після цього проводиться обробка як для інструментів забруднених гноєм.


Ін’єкційні голки (неїнфіковані).

Етап І (очистка):

1. Промивають з допомогою шприцу з теплою водою.

2. Потім промивають 2% р-ном гідрокарбонату натрію.

3.Канал голки прочищають мандреном.

4. Промивають 0,5% р-ном нашатирного спирту.

5. Промивають проточною водою.
Етап ІІ (стерилізація):

1. Голку з вставленим в неї мандреном кип’ятять 30 хв. в 2% р-ні гідрокарбонату натрію.

2. Через 8-12 годин повторно кип’ятять їх 40 хв. в дистильованій воді.

Просушують їх шляхом промивання (з шприцем) ефіром під напором поршня (для промивання можна використовувати 96% спирт).
І’нєкційні голки (забруднені гноєм).
1. Ретельно миють їх (ополоскують).

2.Просвіт промивають проточною водою.

3. Занурюють їх на 1 год. в 5% р-н лізола.

4. Потім знову промивають р-ном лізола за допомогою шприца або гумової груші.

Після цього виконують всі заходи як для миття гистих голок.
Обробка гумових рукавичок.


  1. Знезаражують рукавички в одному з знезаражуючих розчинів ( див. додаток – 2).

  2. Промивають в тазу з чистою водою ( яка пізніше також знезаражується).

  3. Просушують рушником.

  4. Поміщають на 30 хв. в 0,5% р-н нашатирного спирту або в миючий р-н А або Б.

  5. Потім їх миють проточною водою.

  6. Висушують.

  7. Упаковують для стерилізації (просипати тальком як з зовнішньої, так і з внутрішньої сторони, укласти між полотяною тканиною і розміщують в бікси).

Гумові рукавички забруднені гноєм або кишковим вмістом підлягають знищенню.

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconТема 6 Асептика. Профілактика контактної інфекції. Підготовка рук хірурга та операційного поля до операції
Мета заняття: Ознайомлення студентів з історією роз­витку методів підготовки рук хірурга та операційного поля до операції. Студенти...

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconСтруктура тем підсумкового модульного контролю
Україні. Етика та деонтологія в хірургії. Організація надання амбулаторної допомоги хворим хірургічного профілю. Особливості роботи...

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” icon“Визначення І класифікація методів стерилізації ріжучих, оптичних та загальнохірургічних інструментів. Основні методи стерилізації шовного матеріалу. Будова, принцип І режим роботи автоклаву, правила безпеки при роботі з автоклавом”
Тема: “Визначення І класифікація методів стерилізації ріжучих, оптичних та загальнохірургічних інструментів. Основні методи стерилізації...

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconАсептика. Профілактика контактної
Підготовка І стерилізація перв'язувального І шовного матеріалу, операційної білизни

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconСтерилізація медобладнання та матеріалів операційної білизни та перев'язного матеріалу
Стерилізацію операційної білизни (халати, простирадла, рушники, пан­чохи тощо) та перев'язного матеріалу (марля, вата, бинти) проводять...

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconТема №1
Мета (загальна): знати призначення хірургічного інструментарію, зшивальної апаратури І шовних матеріалів та уміти користуватися загальнохірургічними...

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconАналіз діяльності служб хірургічного профілю за І півріччя 2009 року
Аналіз показників за звітний період свідчить, що загалом служби хірургічного профілю спрацювали приблизно на рівні минулого року

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconЕфективна організація протиракової боротьби потребує поєднання, координації та спадковості зусиль системи охорони здоров'я на всіх рівнях: первинної
Наведені стандарти стаціонарної допомоги допускають застосування окремих діагностичних та лікувальних процедур в умовах поліклініки,...

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconНеспецифічні гнійні захворювання легень І плеври
Виділення емпієми плеври в самостійний розділ ексудативного плевриту підкреслює необхідність ранньої діагностики І проведення інтенсивної...

“Організація роботи хірургічного стаціонару та поліклініки. Операційний блок. Особливості та вибір методів стерилізації хірургічного інструментарію, шовного матеріалу, операційної білизни. Методи обробки рук хірурга та операційного поля. Робота в операційній” iconЯновського
Особливості діагностики та лікування нозокоміальних пневмоній у хворих хірургічного профілю

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка