Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять




1.94 Mb.
НазваМетодичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять
Сторінка2/15
Дата конвертації25.03.2013
Розмір1.94 Mb.
ТипМетодичні вказівки
Лабораторна робота 16
Клас зигоміцети
Клас аскоміцети
Клас базидіоміцети
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Лабораторна робота 16


Тема. Царство Гриби

Мета: ознайомитися з представниками основних класів нижчих та вищих грибів.

Обладнання: мікропрепарати будови нижчих грибів, мікроскоп, живі міцелії цвільових грибів, плодові тіла вищих грибів.

Хід роботи

Загальні відомості. Гриби - особлива група організмів. Вони об`єднують ознаки рослинних і тваринних організмів. З рослинами їх зближує необмежений ріст, прикріплений спосіб життя, характерний для них спосіб живлення шляхом всмоктування поживних речовин. У деяких у складі клітинної стінки є целюлоза, що властиве рослинній клітині. Безстатеве розмноження відбувається за допомогою зооспор. З тваринами їх об`єднує таке: гриби не мають хлорофілу, тому живляться вони гетеротрофно; запасною речовиною у них є не крохмаль, а глікоген, який притаманний лише тваринам; метаболітом є сечовина; у більшості грибів до складу клітинної оболонки входить хітин, що властиве тваринним організмам. Походять гриби від різних форм одноклітинних джгутикових еукаріот.

До грибів відносять чисельні цвілі, що поселяються на мертвих тілах, а також майже всім відомі шапинкові гриби і велика кількість інших. Гриби разом з бактеріями виконують роль редуцентів в екосисТема. х, забезпечуючи кругообіг основних речовин - вуглецю, азоту, фосфору та інших. У наш час описано близько 100 000 видів грибів.

Царство гриби поділяють на два підцарства: нижчі гриби та вищі гриби.

За сучасною класифікацією гриби поділяють на шість класів: хітрідіоміцети, ооміцети, зигоміцети, аскоміцети, базидіоміцети, дейтероміцети. Перші три класи відносять до нижчих грибів, а три останні - до вищих.

1 Клас зигоміцети - порівняно невелика група організмів (близько 600 видів) мешкає в ґрунті на залишках рослин та тварин, що розкладаються. Звичайним та повсякденним для нас

є цвільовий гриб ризоп чорніючий, що розмножується на харчових продуктах (див. рисунок 1.). Звичайним цвільовим грибом, що псує харчові продукти і часто селиться на хлібові, є також мукор. Сапрофітні зигоміцети утворюють схожу на вату чорну цвіль на харчових продуктах, спричиняючи тим самим суттєву шкоду.

Приготуйте тимчасовий препарат цвілі. Нанесіть краплину води на предметне скельце, покладіть у неї частинку міцелію і накрийте накривним скельцем. Розгляньте препарат під мікроскопом на малому та великому збільшеннях. Замалюйте будову гриба та зробіть відповідні позначення.



Рисунок 1 - Міцелій ризопу із зрілими спорангіями:

1 - _______; 2 - ________; 3 - _______; 4 - _______; 5 -________
2 Клас аскоміцети налічує близько 30 000 видів. Це сизозелені, червоні, бурі цвілі, що викликають псування продуктів. Деякі гриби цього класу викликають серйозні захворювання рослин, наприклад, борошнисту росу, каштанову гниль, голландську хворобу дерев в`яза. До цього ж самого класу відносяться дріжджі, трюфелі та зморшки (рисунки 2,3).

Приготуйте тимчасовий препарат цвілі, розгляньте під

мікроскопом і замалюйте будову аскоміцетів. зробіть відповідні позначення:
1, 2 - _________; 3 - __________; 4 - _________



Рисунок 2 – Аскоміцети: А - пеніцил - конідії розміщуються у вигляді китиці; Б - аспергіл - ланцюжки конідій, що радіально розходяться


Рисунок 3 Аскоміцети: А - монілія на яблуці; Б - зморшок
3 Клас базидіоміцети включає близько 25 000 видів добре відомих нам грибів. Статеве розмноження в них відбувається за допомогою базидіоспор. До цього класу відносять майже всі шапинкові гриби - їстівні та отруйні, а також багато паразитних грибів.

Замалюйте схематичну будову шапинкового гриба та його гіменофору.

Зробіть відповідні позначення (рисунок 4).






Рисунок 4 - Будова шапинкового гриба: 1 -_______; 2 -_______; 3 -_______; 4 -______; 5 -______; 6 -______; 7 -_____; 8 -_______
Розгляньте будову плодового тіла шапинкового гриба. Відпрепаруйте частину гіменофору і розгляньте під мікроскопом. Замалюйте побачене.

4 Зробіть висновки по роботі.
Лабораторна робота 17

Тема. Нижчі рослини. Водорості. Відділи зелені, діатомові, харові, бурі, червоні водорості.

Мета: вивчити будову та замалювати представників зелених водоростей з порядків хпамідомонадових та вольвоксових: а)хламідомонаду; б) пандорину; в) вольвокс;

представників відділів діатомових та харових: а) навікулу; б) пінулярію; в)хару ламку; представників відділу бурих водоростей: а) фукус; б)ламінарію цукрову;

представників відділу червоних водоростей: а) церамію червону; б) кароліну.

Обладнання: мікроскоп, вологі препарати водоростей.

Хід роботи

1 Пропоновані для вивчення представники відділу зелених водоростей є характерними представниками наших водойм. Найчастіше їх можна зустріти в тимчасових калюжах, ставках, озерах. У водоймах з проточною водою вони майже не зустрічаються. У водних екосисТема. х ці представники відіграють не останню роль, включаючись у харчові ланцюги та збагачуючи воду киснем. На рисунку 1 зображені представники двох порядків -хламідомонадових та вольвоксових.


Рисунок 1 – Водорості відділу зелених:1,2,3 – представники порядку хламідомонадових; 4 – пандорина; 5 – вольвокс

2 Діатомові водорості цікаві тим, що утворюють навколо клітини жорсткий скелет. Під мікроскопом ці водорості добре відрізняються саме за наявністю такого скелета (рисунок 2).

Розгляньте під мікроскопом та замалюйте характерну будову клітини навікули та пінулярії.



Рисунок 2 - Навікула (зліва) та пінулярія (справа)
Інший представник відділу харових - хара ламка - звичайний мешканець наших водойм, має кущисту форму, жорстка на дотик, тому що клітинні стінки просичені сполуками кальцію та кремнію (рисунок 3).


Рисунок 3 - Хара ламка: 1 - ризоїди; 2 - жіночі статеві органи (архегонії); 3 - чоловічі статеві органи (антеридії)
3 Представники відділу бурих водоростей - мешканці моря. Відіграють суттєву роль в екосисТема. х як джерело їжі, в хащах цих водоростей ховаються риби тощо. У господарській діяльності людини використовуються як джерело йоду, сировину для отримання альгінової кислоти, речовин, що використовуються в медицині тощо (рисунок 4)

Рисунок 4 - Бурі водорості:1 - фукус пухирчастий;

2- ламінарія
4. Водорості з відділу червоні також мешканці морів та океанів. На рисунку 5 зображений мешканець Чорного моря, що зустрічаються там всюди – кароліна.

Рисунок 5 - Гілочка кароліни
Лабораторна робота 18

Тема. Відділи - мохоподібні, папоротеподібні, хвощеподібні, плауноподібні

Мета: вивчити характерні ознаки рослин вищезазначених відділів, ознайомитися з деякими конкретними представниками.

Обладнання: гербарні зразки, мікропрепарати внутрішньої будови рослин, спори вищих спорових.

Хід роботи

1 Розгляньте гербарні зразки мохоподібних.

Визначте надземні структури, підземну частину рослини (рисунок 1).

Замалюйте зовнішню будову зозулиного льону, позначте морфологічні структури.

Рисунок 1 - Зовнішній вигляд зозулиного льону - чоловічого гаметофіту (зліва) та жіночого (справа):

1 - ризоїди; 2 -"стебло"; 3 - "листя"; 4,5 - антеридій; 6,7 – жіночий гаметофіт, на якому розвивається спорофіт
2 Розгляньте гербарні зразки папоротеподібних. Визначте надземні структури орляка, підземну частину рослини (рисунок 2).

Замалюйте зовнішню будову папороті, позначте морфологічні структури.



Рисунок 2 - Папороть – зовнішня будова:

1-________; 2-________; 3 -________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________
3 На нижньому боці вайї знайдіть соруси, розкрийте їх. Розгляньте спори під мікроскопом.

Замалюйте фрагмент вайї з сорусами, спори та спорангії (рисунок 3).






Рисунок 3 - Соруси та спорангії орляка
4 Розгляньте життєвий цикл чоловічої папороті (рисунок 4). Зробіть відповідні позначення.


Рисунок 4 - Життєвий цикл чоловічої папороті:

1-________; 2-________; 3 -_________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________; 8-_________; 9-_________; 10 -_______; 11-_______
5 Розгляньте гербарні зразки хвоща польового.

.

Рисунок 5 - Хвощ польовий

Визначте морфологічні структури хвоща польового, замалюйте, як на рисунку 5, зробіть відповідні позначення:

1-________; 2-________; 3 -_________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________; 8-_________; 9-_________;
6 Розгляньте гербарні зразки плауна булавовидного. Визначте його морфологічні структури.

Замалюйте, як на рисунку 6, зробіть відповідні позначення.

Рисунок 6 - На поперечних зрізах показані тканини кореня, стебла та листка плауна булавовидного:

1 - епідерма; 2 - кора; 3 - ксилема; 4 - флоема; 5 - жилка;

6 - мезофіл; 7 - продихи.
Лабораторна робота 19

Тема. Відділи голонасінні та покритонасінні

Мета: вивчити особливості зовнішньої та внутрішньої будови органів представників двох відділів вищих насінних рослин.

Обладнання та матеріали: мікроскоп, постійні мікропрепарати, гербарні зразки, розпили стовбура сосни.

Хід роботи

Голонасінні та покритонасінні - перші наземні насінні рослини. Характерні умови формування голонасінних наклали певні відбитки на їх будову та розмноження.

Перш за все - це вторинний ріст, що зумовив перехід наземних рослин до багаторічності. Холодний та посушливий клімат пермського періоду палеозою сприяв змінам, що відбулися в будові листової пластинки. Вона вкривається потужним шаром воскової кутикули, утворивши хвою.

Відбуваються зміни і в розмноженні. З'являється пилок та насінні зачатки, що в цілому забезпечило надійність запліднення за відсутності води.

Наприкінці мезозою (нижня крейда) виникає і бурхливо еволюціонує відділ Покритонасінні. Це стало можливим завдяки трьом ароморфозам: квітці, подвійному заплідненню, плоду. Виконуючи дану лабораторну роботи зверніть увагу на вторинну будову стебла, специфічність будови хвої, шишок голонасінних та характерні риси будови квітки, пилку, маточки квіткових рослин.

1 Розгляньте під мікроскопом будову кінчика кореня.



Рисунок 1 - Схематична будова кінчика кореня

Позначте основні зони та структури кінчика кореня:

1-________; 2-________; 3 -_________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________; 8-_________

2 Розгляньте поперечний розпил багаторічного стебла сосни, відшукайте річні кільця, визначте за ними вік рослини. Випишіть назви структур, що позначені цифрами.


Рисунок 2 - Поперечний розпил стебла сосни

Цифрами позначені основні структури:

1- _____; 2- ______; 3 - ______; 4- ______; 5 -______; 6 -______

3 Розгляньте під мікроскопом будову хвої сосни.


Рисунок 3 - Поперечний розріз листка голонасінних - хвої
Позначте основні структури хвої:

1-_________; 2-________; 3 -________; 4-________; 5-_______; 6-________;7-________
4 - Розгляньте під мікроскопом будову мікростробіла сосни. Замалюйте та позначте основні елементи пилку.

Рисунок 4 - Мікростробіл сосни (зліва) та схематична будова пилку (справа)
5 Розгляньте під мікроскопом будову насінного зачатку сосни. Позначте її основні елементи (рисунок 5):

1- _____; 2- ______; 3 - ______; 4- ______; 5 -______;


Рисунок 5 - Продольний розріз насінного зачатка сосни
6 В межах відділу покритонасінних зустрічаються декілька варіантів будови стебла.

З одним з них ви вже ознайомі - це вторинна будова, що

притаманна і голонасінним. Другий варіант - це первинна будова стебла однорічних трав'янистих рослин (наприклад, люцерни). Третій - частковий вторинний ріст у вигляді пучкового камбію з судинно-волокнистими пучками (наприклад, кукурудзи).

Замалюйте характерну будову стебла кукурудзи (рисунок 6).



Рисунок 6 - Поперечний розріз стебла кукурудзи

В темному секторі добре видно судинно-волокнисті пучки.
7 Розгляньте морфологічну будову пагону та листків квіткових рослин. Більшість листків дводольних складаються з плоскої розширеної частини - пластинки, а також черешка і основи. При основі деяких листків утворюються дрібні лусковидні структури - прилистки. Частина рослин має листки без черешків, тоді їх називають сидячими. У частини рослин листки біля своєї основи розширені і охоплюють стебло, утворюючи піхву (рисунок 7).

Замалюйте та підпишіть всі позначені структури:


Рисунок 7 - Морфологічна будова листків квіткових рослин

8 Розгляньте під мікроскопом препарат анатомічної будови листка і позначте основні структури. На препараті добре видно шари клітин мезофіла: у більшості покритонасінних верхній шар клітин мезофілу утворює стовбчасту або палісадну тканину, а нижній – губчасту. Повітря проникає в міжклітинний простір крізь продихи, забезпечуючи швидкий газообмін, що необхідний для процесу фотосинтеза. Захисну функцію виконують клітини епідерми.

Крупні жилки, які добре помітні з нижньої сторони, виконують тільки транспортну функцію. Епідерма, кутикула, а також волокна, що оточують судинну систему листка, надають міцності листковій пластинці. Окрім цього, крупні жилки часто оточені коленхімою - групами клітин, що мають потовщені клітинні стінки, які також збільшують механічну стійкість листка.

Замалюйте побачене і позначте основні тканини листка.



Рисунок 8 – Анатомічна будова листка квіткової рослини
9 Використовуючи модель квітки, розгляньте будову її елементів, замалюйте та позначте їх (рисунок 9):

Рисунок 9 - Схема будови квітки
Лабораторна робота 20
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять для студентів спеціальностей «Журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю»
Комунікаційні технології: методичні вказівки до проведення практичних занять / укладач Т. В. Кузнєцова. – Суми : Сумський державний...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять для студентів спеціальності 030302 «Реклама та зв’язки з громадськістю»
Міжкультурні комунікації : методичні вказівки до проведення практичних занять / укладач Т. В. Кузнєцова. – Суми : Сумський державний...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “Обчислювальна математика”, для напряму підготовки 050801 " Мікро...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять
Методичні вказівки до проведення практичних занять робіт з дисципліни “Дослідження операцій”, для напряму підготовки 030601 – "Менеджмент",...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення практичних занять, ірс
Методичні вказівки до проведення практичних занять, ірс та самостійної роботи з дисципліни „Економіка підприємства” / Укладачі: О.І....
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних та практичних робіт з дисципліни «Виробництво електричної енергії»
Методичні вказівки до виконання лабораторних та практичних робіт стане в нагоді студентам спеціальності «Електротехнічні системи...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки з лабораторних занять по курсу "магнітометрія"
Методичні вказівки з лабораторних занять по курсу “Магнітометрія” для студентів-геофізиків за фахом 070700 «Геофізика» /Упорядники...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення курсу практичних занять з дисципліни «Гроші та кредит»
Методичні вказівки до проведення курсу практичних занять з дисципліни «Гроші та кредит» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»,...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки до проведення та виконання практичних занять з дисципліни «податковий менеджмент»
Методичні вказівки до проведення та виконання практичних занять з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки до проведення лабораторних та практичних занять iconМетодичні вказівки для медичних сестер до практичних занять
Методичні розробки для викладачів до проведення практичних занять з студентами
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка