Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Тема розвиток освіти та науки на українських землях




0.91 Mb.
НазваТема розвиток освіти та науки на українських землях
Сторінка1/5
Дата конвертації28.03.2013
Розмір0.91 Mb.
ТипДокументы
Зміст
Узагальнення до розділу.
Недільна школа у Харкові 1880 р.
Гострою була проблема середньої освіти в Західній Україні
Змінився соціальний склад студентів
Документи та матеріали.
III. Учбова частина
2) З якою метою створювались гімназії?
5) Хто повинен був утримувати гімназії?
9) Яким відомим вам циркуляром заборонявся вступ до гімназій дітей з нижчих станів?
Михайло Авенаріус (1835-1895)
Микола Іванович Пирогов (1810-1881)
Федір Бредіхін (1831-1904).
Володимир Антонович (1834-1908)
4). Схарактеризуйте наукову творчість українських істориків ІІ половини ХІХ ст.
6). Робота з картою.
Віконце допитливих.
2). Охарактеризуйте розвиток освіти в Україні ІІ половини ХІХ ст.
4). Схарактеризуйте наукову творчість українських істориків ІІ половини ХІХ ст.
  1   2   3   4   5
Розділ 7. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.e:\підручник\леся.bmp

e:\підручник\костюм 3.jpg

Тема 1. РОЗВИТОК ОСВІТИ ТА НАУКИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ.
Тема 2. ЛІТЕРАТУРА, ДРАМАТУРГІЯ ТА ТЕАТР ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
Тема 3. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА.
Тема 4. ТРАДИЦІЙНО-ПОБУТОВА КУЛЬТУРА ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.e:\підручник\запорожцы пишут письмо турецкому султану репин.jpge:\підручник\мечников.bmp
^ УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО РОЗДІЛУ.

e:\підручник\архитектура\одесса театр оперы и балета.bmp


82bd521d4173

e:\підручник\соломия крушельницкая.jpg
e:\підручник\куинджи вечер на украине 1878.jpg

e:\підручник\аркас.jpg

e:\підручник\микола лисенко, композитор.bmp

e:\підручник\театр им. саломеи крушельницкой в духе эклектизма в 1897-1900.bmp

Тема 1. Розвиток освіти та науки на українських землях.

Основні дати розділуd:\малюнки\pub60cor\j0295069.wmf
1859 р. – відкриття першої недільної школи у Києві

1860 р. – відкриття жіночих гімназій в Полтаві й Харкові

1862 р. – закриття недільних шкіл царським урядом

1864 р. – початок діяльності першої української професійної театральної трупи у Львові – «Руська бесіда»

1865 р. – відкриття Новоросійського університету в Одесі

1868 р. – створення «Просвіти» у Львові

1869 р. – впровадження обов’язкової початкової освіти на всій території Західної України

1875 р. – відкриття Чернівецького університету

1877 р. – відкриття Львівського політехнічного університету

1878 р. – в Києві відкрито Жіночі курси – вищий навчальний заклад для дівчат

1882 р. – створення першої професійної театральної трупи в Наддніпрянській Україні

1887 р. – вихід циркуляру «Про кухарчиних дітей», який забороняв вступ до гімназій дітям з малозабезпечених сімей

1891 р. – в Києві був організований перший постійний російський театр

1894 р. – відкриття кафедри історії України при Львівському університеті

1896 р. – В.Хвойко відкрив поселення трипільської культури на Київщині

1897 р. – відкриття Львівської академії ветеринарної медицини

1898 р. – заснування у Галичині спортивного товариства «Сокіл»

1899 р. – В.Хвойко відкрив пам’ятки зарубинецької культури

book1
1. Освіта.

У ІІ половині ХІХ ст. українська культура розвивалася в дуже складних умовах. Російський та айстро-угорські уряди продовжували проводити колонізаторську політику денаціоналізації та асиміляції українського населення. Однак, завдяки зусиллям передової національно-свідомої інтелігенції українська культура зуміла досягти помітних успіхів.


Інтерпретація зображення

  1. Хто ці люди, які зображені на фото (картині, малюнку)?

  2. Який факт на ньому відбито?

  3. Що відбувається? Які події передували?

  4. Хто автор зображення (якщо відомо) і, для кого або чого воно призначалося?



^ Недільна школа у Харкові 1880 р.




а) початкова освіта. Велике значення для піднесення культурного рівня українців мала освіта. Створювалися недільні школи, у яких безоплатно навчалися неписьменні дорослих та дітей робітників й селян. Перша така школа була відкрита в Києві у 1859 р., а всього у місті їх було п’ять. Згодом такі школи з’явилися в Одесі, Харкові, Полтаві та інших містах. До 1862 р. їх налічувалося по всій Україні вже 110. У недільних школах викладала українська інтелігенція, студенти, вчителі, гімназисти. Навчання велося українською мовою. Розвитку системи недільних шкіл багато сприяли Х.Алчевська, В.Антонович, М.Драгоманов, О.Кониський, П.Чубинський та багато інших. У недільних школах навчання тривало 1-3 години у 2-х групах – для неписьменних, і тих, хто вже знав грамоту. Учні вивчали Закон Божий, граматику, арифметику, малювання, знайомилися з історією та культурою України. У 1862 р. царський уряд закрив недільні школи, а деякі їх організатори зазнали переслідувань. Свою діяльність недільні школи почали відновлювати в 70-х рр. ХІХ ст.

За освітньою реформою 1864 р. всі початкові школи Наддніпрянщини були перейменовані на початкові народні училища. Було встановлено два типи початкових народних училищ: однокласні – з навчанням протягом трьох років, і двокласні – з навчанням протягом п’яти років. Усі школи підпорядковувались Міністерству народної освіти. Навчання велося російською мовою, українська мова була заборонена.

Велике значення мала діяльність земств. У 70-х рр. вони відкрили багато початкових народних шкіл, а повітові училища перетворили на шестирічні міські училища. Емський указ 1876 р. помітно загальмував розвиток освіти. Внаслідок цього наприкінці ХІХ ст. у Наддніпрянщині існувало тільки близько 17 тис. початкових шкіл, яка охоплювала лише третину українських дітей.

Дещо кращою була ситуація з введенням української мови в освіту в західноукраїнських землях, де австрійський уряд чинив менше перепон навчанню рідною мовою. У 1869 р. уряд Австро-Угорщини оголосив про впровадження обов’язкової початкової освіти на всій території Західної України для всіх дітей до 14 років. Але реально це було важко здійснити: не вистачало викладачів і коштів. До кінця ХІХ ст. дві третини селян залишалися неписьменними. Навчання проводилося українською мовою, але все-таки в багатьох школах використовували польську, німецьку, угорську мови. Складною була ситуація у віддалених гірських районах, де шкіл було дуже мало.

В організації шкіл для українських дітей активну участь брало товариство «Просвіта», яке також видавало підручники українською мовою. Члени «Просвіти» активно співпрацювали з «Російським педагогічним товариством», яке діяло з 1881 р.


Гімназисти

б) середня освіта. Сталися зміни й в системі середньої освіти. Статутом 1864 р. гімназії були поділені на 3 типи: класичні з викладанням двох давніх мов (латинської і давньогрецької), класичні з викладанням латинської мови і реальні без викладання давніх мов, але з природознавством у великому обсязі й фізикою. З 1871 р. реальні школи реорганізовані в реальні училища. Вихованці класичних гімназій могли вступати до університетів, вихованці реальних – тільки у вищі технічні навчальні заклади. У гімназіях навчалися діти привілейованих верств населення, хоча формально право вступу до них мали всі. Навчання велося російською мовою і було платним. Царський уряд всіляко намагався перешкодити отриманню освіти дітей селян та робітників. У 1887 р. вийшов так званий циркуляр «Про кухарчиних дітей», який забороняв вступ до гімназій дітям з малозабезпечених сімей.

Можливість навчатись у гімназіях отримали й жінки. В 60-х рр. ХІХ ст. були засновані жіночі гімназії. У 1860 р. жіночі гімназії відкрито в Полтаві й Харкові. Державні жіночі гімназії були по всіх губернських містах, але крім того відкривалось багато приватних жіночих гімназій. e:\підручник\архитектура скульптура\киевский политехнический институт.bmp


Київський політехнічний інститут

Виникали й училища професійної освіти: ремісничі, технічні, комерційні та ін. Для підготовки офіцерських кадрів армії створені кадетські корпуси з 7-річним терміном навчання. На кінець ХІХ ст. в Україні існувало 129 гімназій та 19 реальних училищ.

^ Гострою була проблема середньої освіти в Західній Україні. У Галичині діяло 6 українських гімназій та 29 польських; на Буковині – 2 німецько-українські гімназії, де українську мову вивчали як окремий предмет; у Закарпатті – 3 гімназії, де українська мова не вивчалася зовсім. e:\підручник\архитектура скульптура\черновицкий ун-тет.bmp


Чернівецький університет


Новоросійський університет в Одесі

в) вища освіта. Протягом ІІ половини ХІХ ст. розширилася мережа вищих навчальних закладів, у яких здебільшого навчалися представники панівних класів. Продовжували діяти Харківський, Київський, Львівський університети. Відкриваються й нові вищі навчальні заклади, такі як, Новоросійський університет в Одесі у 1865 р., Чернівецький університет у 1875 р., Львівський політехнічний інститут – 1877 р., Львівська академія ветеринарної медицини – 1897 р. та кілька інститутів у Києві, Харкові, Ніжині. У 1894 р. у Львівському університеті було відкрито кафедру історії України та засновано медичний факультет . Це було серйозним кроком у розвитку національної історичної науки і сприяло поширенню патріотичних настроїв серед галицької молоді.

^ Змінився соціальний склад студентів: якщо в І половині ХІХ ст. серед них переважали діти дворян, то в ІІ половині ХІХ ст. різко зросла чисельність студентів-різночинців.

У 1878 р. в Києві було відкрито Жіночі курси – вищий навчальний заклад для дівчат. Викладання в університетах Наддніпрянської України та Західної України проводилося відповідно на російській та німецькій мовах.



^ Документи та матеріали.

Зі статуту гімназій і прогімназій. 19 листопада 1864 р.

I. Загальні положення

§ 1. Гімназії мають метою доставити юнацтву, що виховується в них, загальну освіту, і разом з тим служать підготовчими закладами для вступу до університету та інших вищих спеціальних училищ.

§ 2. По відмінності предметів, сприяючих загальній освіті, і по відмінності цілей гімназичного навчання, гімназії розділяються на класичні і реальні.

§ 3. В гімназії вважається сім класів з річним курсом для кожного класу.

§ 5. Окрім гімназій там, де представиться потреба і можливість, а також і в місцях, що не мають гімназій, можуть бути засновані прогімназії, що складаються тільки з чотирьох нижчих класів гімназії і що розділяються також на класичні і реальні...

§ 8. Гімназії і прогімназії містяться або на рахунок уряду, або на рахунок суспільних станів і приватних осіб...

^ III. Учбова частина

§ 39. Учбовий курс класичних гімназій складають наступні предмети: 1) Закон божий, 2) Російська мова з церковнослов’янським і словесність, 3) і 4) Латинська і грецька мови, 5) Математика, 6) і 7) Фізика і космографія, 8) Історія, 9) Географія, 10) Природна історія (коротке наочне пояснення трьох царств природи), 11) і 12) Німецька і французька мови і 13) Чистописання, малювання і креслення...

Примітка 2. До учбових предметів належить гімнастика і спів для охочих.

§ 40. В реальних гімназіях викладаються: а) у однаковому об'ємі з класичними: 1) Закон божий, 2) Російська мова з церковнослов’янським і словесність, 3) Історія, 4) Географія і 5) Чистописання; б) у більшому об'ємі порівняно з класичними: 6) Математика, 7) Природна історія з приєднанням до неї хімії, 8 і 9) Фізика і космографія, 10) і 11) Німецька і французька мови (обидва обов'язково) і 12) Малювання і креслення; у) зовсім не викладаються: латинська і грецька мови...

§ 44. За бажанням батьків і за особливу платню в гімназії і прогімназії вихованці можуть навчатися також музиці і танцюванню...

§ 51. Кожна гімназія повинна мати: 1) бібліотеку в якій є наявність : а) з книг, що можуть сприяти збагаченню вчителів пізнаннями, і б) з книг, що призначаються для вживання учнями; 2) фізичний кабінет; 3) необхідні посібники з історії; 4) достатня кількість географічних карт і глобусів, креслень, малюнків і моделей для малювання; 5) гімнастичні снаряди і 6) музичні ноти. При реальній гімназії, понад це, повинна знаходитися хімічна лабораторія. Прогімназії повинні бути забезпечені тими ж учбовими посібниками, за винятком фізичного кабінету і хімічної лабораторій...

IV. Учні.

§ 53. В гімназії і прогімназії навчаються діти всіх станів, без відмінності звання і віросповідання...

§ 61. Бідним учням, що відрізняються успіхами і поведінкою, можуть бути призначені, за визначенням Педагогічної Ради, матеріальні допомоги і щорічні стипендії, із спеціальних засобів закладу...

§ 63. Учні, два роки, що пробули, в одному класі і що не надали задовільних успіхів, звільняються із закладу...
Завдання:

1) Прочитайте документ.

^ 2) З якою метою створювались гімназії?

3) На які види поділялися гімназії? Скільки років в них складав термін навчання?

4) Які предмети вивчалися в гімназіях і прогімназіях?

^ 5) Хто повинен був утримувати гімназії?

6) Який необхідний для навчання інвентар повинні були мати навчальні заклади?

7) Яким чином гімназії повинні були допомагати талановитим дітям з бідних сімей.

8) Чи були якісь обмеження щодо вступу в гімназії дітям з різних станів?

^ 9) Яким відомим вам циркуляром заборонявся вступ до гімназій дітей з нижчих станів?

10) Як, на вашу думку, можна пояснити таку розбіжність цих двох документів?

book1


2. Наука.

Незважаючи на тотальну русифікацію, в ІІ половині ХІХ ст. стрімко розвивається наука. Наукові дослідження в основному проводилися в університетах.

а) природничі та технічні науки.


Михайло Авенаріус

Фізика. Відомим в галузі фізики та електротехніки був західноукраїнський вчений Іван Пулюй (1845-1918), який удосконалив технологію виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп, за його участі запущено ряд електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині. Ряд дослідників вважає його першим винахідником «рентгенівської трубки», відкриття якої він здійснив на 12 років раніше В.К. Рентгена – у 1883 р. Крім того І.Полюй був знавцем стародавніх мов і у співпраці з П.Кулішем та І.Нечуєм-Левицьким переклав з давньоєврейської мови Псалтир та з грецької – Євангеліє. e:\підручник\наука\авенариус михаил петрович физик.bmp


Іван Пулюй

Засновником наукової школи молекулярної фізики є ^ Михайло Авенаріус (1835-1895), академік Олександр Ляпунов (1857-1918), що працював при Харківському університеті розробив загальну теорію сталості і руху. Засновником київської школи теоретичної фізики був Микола Умов (1846-1915).

Хімія. Першим у світі, працюючи у Харківському університеті, став викладати курс фізичної хімії Микола Бекетов (1827-1911), крім того першим у Російській імперії почав відкривати термохімічні лабораторії.


Микола Бекетов

Біологія. Професор Новоросійського університету Ілля Мечников (1845-1916) та Микола Гамалія (1859-1949) заснували в Одесі першу в Росії і другу в світі бактеріологічну станцію; започаткували успішне лікування таких хвороб як, чума, холера, тиф, туберкульоз. І.Мечников створив теорію утворення багатоклітинних організмів з одноклітинних, заклав основи вчення про фагоцитоз і захисні особливості організму. За розвиток імунології Ілля Мечников був удостоєний Нобелівської премії. e:\підручник\наука\бекетов николай николаевич.bmp


Ілля Мечников

Медицина. Поряд з різними природничими науками в ХІХ ст. особливого розвитку набирає медицина. Видатними вченими-медиками були: Ілля Буяльський, Єфрем Мухін, Павло Наранович. Так, Ілля Буяльський (1789-1866) видав оригінальний атлас з оперативної хірургії «Анатомико-хирургические таблицы», які були перекладені на ряд іноземних мов. Також ним уперше в межах Росії був застосований хлороформний наркоз. e:\підручник\наука\николай пирогов.bmp e:\підручник\наука\мечников.bmp


Микола Пирогов

Чимало зробив для розвитку хірургії в Україні ^ Микола Іванович Пирогов (1810-1881). У 1856 р. М.І.Пирогова призначили на посаду опікуна Одеського навчального округу, де він порушив питання про відкриття університету в Одесі. У 1858 р. отримавши посаду опікуна Київського навчального округу, він сприяв розвитку і демократизації освіти. Пирогов працював майже в усіх ділянках хірургії, але особливо прославився у галузі кістково-пластичних операцій, воєнно-польової хірургії, десмургії.


Микола

Скліфосовський
Видатним хірургом був Микола Васильович Скліфосовський (1836-1904), професор Київського університету, завкафедрою Московського університету,одним із перших почав впроваджувати в оперативну практику асептику і антисептику. Часто приїздив в Україну і оперував хворих у Полтавській міській лікарні, мав симпатії до українського національного руху. e:\підручник\наука\николай васильевич склифосовский.bmp

Одним з перших професорів хірургії, які починали читати лекції українською мовою, був декан медичного факультету Харківського університету Павло Михайлович Шумлянський. Його наукові праці присвячені лікуванню вивихів. Талановитим хірургом, основоположником вільної пересадки шкіри в Україні був Олександр Степанович Яценко.

Після ліквідації кріпацтва почався розвиток земської медицини. Напрям її розвитку йшов від роз’їзної до стаціонарної медицини з улаштуванням амбулаторій, збільшенням кількості лікарських дільниць. Відкривались земські акушерські і фельдшерські школи. Займались науковою працею й лікарі провінційних лікарень, лікарських управ, міських та військових лікарень. Наукові розвідки та популярні медичні праці писали видатні громадські діячі-лікарі Модест Левицький, Іван Липа та Євген Озаркевич, засновник та директор «Народної лічниці» у Львові.


Модест Левицький

Астрономія. Теорію походження метеоритних потоків з комет розробив академік ^ Федір Бредіхін (1831-1904).

б) гуманітарні науки.

Мовознавство. У галузі мовознавства величезний внесок належить Олександру Потебні, який у багатьох свої працях розробляв питання української мови. Він є творцем лінгвістичної поетики, досліджував психологію словесно-художньої творчості, писав праці з фольклору та етнографії. Іще одним відомим не тільки своєю громадсько-політичною, але й науковою діяльністю є Павло Житецький, який писав праці з українського мовознавства, літератури, фольклору: «Нарис звукової історії малоруського наріччя» (1876) та ін. Навіть в умовах переслідування української мови, українське мовознавство в ІІ половині ХІХ ст. досягло значних успіхів. Праці таких мовознавців як, П.Чубинський, К.Михальчук увійшли до золотого фонду вітчизняної лінгвістики. З 80-х рр., у цій галузі плідно працював Б.Грінченко.

Історична наука. В історичній науці в ІІ половині ХІХ ст. крім відомих нам М.Костомарова, М.Максимовича та ін., з’являються нові прізвища такі як, Олександра Єфименко, Дмитро Багалій, Дмитро Яворницький, Володимир Антонович, Михайло Грушевський та багато інших.


Микола Костомаров, продовжив свою роботу у досліджуванні історії України періоду Руїни і Гетьманщини. Опублікував праці «Гетьманство Виговського», «Гетьманство Юрія Хмельницького» та ін. e:\підручник\наука\дмитрий иванович багалий.bmp


Дмитро Багалій

Вивченням козацтва та гайдамацького руху займався ^ Володимир Антонович (1834-1908) «Про походження козацтва» (1863), «Про гайдамацтво» (1876), «Уманський сотник Іван Гонта» (1882) та ін.


Дмитро Яворницький

Автором праць з історії Запорізької Січі та козацтва, дослідженням в археології, етнографії, фольклору був Дмитро Яворницький (1855-1940). Його відомими працями є фундаментальна «Історія запорізьких козаків» у трьох томах (1892-1897), «Очерки по истории запорожских Козаков и Новороссийского края» (1889), «По следам запорожцев» (1898) та багато інших.

Визначним українським істориком, архівознавцем, автором ґрунтовних праць присвячених історії Харкова і Харківського університету був професор Дмитро Багалій (1857-1932)«Історія Северської землі до половини XIV ст.» (1882), науковий твір «Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства» (1887), праці присвячені життєвому та творчому шляху Г.Сковороди та В.Каразіна та ін. e:\підручник\наука\ефименко.bmp


Олександра Єфименко

Першою жінкою в Російській імперії, якій присвоєно вчений ступінь почесного доктора історії була Олександра Єфименко (1848-1918) український історик та етнограф. Її роботи присвячені дослідженням минулого українського народу, історії правових установ, економіки й статистики. В своїх працях доводила окремий розвиток українського народу від російського.

Відомий український історик Олександр Лазаревський (1834-1902), займався вивченням історії Лівобережної України. Написав більше 400 праць, серед них, «Щоденник М.Ханенка» (1884), «Сулимівський архів» (1884), «Замітки про Мазепу» (1878), «Павло Полуботок» (1880) та ін.

У ІІ половині ХІХ ст. розпочинає свою творчу роботу український антрополог, етнограф та археолог Федір Вовк (1847-1918). Разом з В.Антоновичем брав участь у розкопках на Київщині й Волині. Як учасник Київської громади зазнав переслідувань з боку царського уряду і змушений був емігрувати до Франції. Там опублікував працю «Шлюбний ритуал та обряди на Україні» (1876). Більшість його робіт антропологічні та етнографічні дослідження.e:\підручник\наука\хвойка.jpg


Федір Вовк

Вагомий внесок у розвиток української археології належить Вікентію Хвойко (1850-1914), який з 90-х рр. ХІХ ст. почав займатися археологічними розкопками. Досліджував Кирилівську стоянку, у 1896 р. відкрив перші поселення трипільської культури на Київщині, у 1899 р. відкрив пам’ятки зарубинецької культури.


Вікентій Хвойко

Величезне значення мала робота українського історика Михайла Грушевського, наукова спадщина якого надзвичайно велика і різноманітна. Грушевський автор майже 2 тис. праць у галузі української і світової історії, історіографії, літератури, соціології, етнографії, археології, спеціальних історичних дисциплін, що збагатили європейську і національну науку. Фундаментальною є «Історія України-Руси» у 10 томах, перший том якої вийшов у Львові у 1898 р. (більше про діяльність Грушевського див. § 30).

Поряд з політичними організаціями та партіями виникають культурно-освітні, спортивні, господарські. У 1868 р. у Львові зусиллями народовців створилося товариство «Просвіта» (див. § 29), яке видавало книги на українській мові, допомагало самоосвіті селян. У 1898 р. виникає спортивне товариство «Сокіл», яке у майбутньому стане основою українського війська. Активно працює Наукове товариство ім. Т.Шевченка (1892). В Наддніпрянській Україні громадівці заснували Історичне товариство Нестора Літописця у 1873 р. В цьому ж році відкрите Південно-Західне відділення Російського географічного товариства, що займалося науково-дослідницькою роботою (див. §27). Відбуваються археологічні з’їзди вчених. Представники майже кожної галузі науки відкривали свої товариства для наукової роботи.

dramamsk


Висновки.

Попри утиски й переслідування процес консолідації української нації ставав дедалі відчутнішим. Об'єктивні соціально-економічні зрушення, пов'язані з перебудовою суспільства на ринкових засадах, ставили на порядок денний реформування й інших сфер тогочасного суспільства. Це були вимушені кроки з боку офіційної влади, що мали обмежений характер, але вони певною мірою сприяли розвиткові культури українського народу.

У 1864 р. була здійснена реформа освіти. Усі типи початкових шкіл дістали назву початкових народних училищ. На терені освіти чимало корисного робили земства. Наприкінці XIX ст. в Україні працювало вже 129 гімназій та 19 училищ. Було засновано кілька вищих навчальних закладів — Новоросійський університет (1865 р., м. Одеса), Чернівецький університет (1875 р.), Харківський, Київський та Львівський політехнічні інститути тощо.

В Україні того часу працювали такі видатні вчені, як хімік М. Бекетов, математик Ф. Бредіхін, фізіолог І. Сєченов, медики М. Гамалія, М. Скліфосовський, біолог І. Мечников та ін. Вагомий внесок у розвиток української освіти та науки зробило Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка у Львові. Відомі вчені М. Костомаров, О. Лазаревський та інші багато зробили для формування концепції української історії. Плідно працювали в цьому напрямі й представники молодої генерації істориків — О. Єфименко, Д. Багалій, Д. Яворницький, М. Грушевський. Попри переслідування української мови після появи Валуєвського циркуляра 1863 р. та Емського указу 1876 р. українське мовознавство продовжувало розвиватися. Чимала заслуга в цьому належала П. Житецькому, О. Потебні, П. Чубинському, Б. Грінченку.

hh00625_


Питання для самоконтролю

1). Історичний тренінг.

1. Чи збільшилась кількість початкових шкіл у Наддніпрянщині в пореформений період?

2. Загальне обов’язкове навчання для дітей віком до 14 років було запроваджено у Наддніпрянщині чи на західноукраїнських землях?

3. При якому вищому навчальному закладі Західної України відкрито медичну кафедру?

4. Перерахуйте відомих вам лікарів-науковців.

5. Назвіть видатних вчених-істориків ІІ половини ХІХ ст.

6. Кому належить тритомна «Історія запорізьких козаків»?

7. Хто і коли відкрив трипільську культуру?

8. Скільки гімназій нараховувалося в Наддніпрянщині на кінець століття?

9. На якій території України, імперській уряд чинив менше перешкод щодо викладання української мови?

10. Які нові вищі навчальні заклади були відкриті у ІІ половині ХІХ ст.?



2). Охарактеризуйте розвиток освіти в Україні ІІ половини ХІХ ст.

3). Яким чином імперські уряди намагались обмежити отримання освіти дітей з нижчих верств населення?

^ 4). Схарактеризуйте наукову творчість українських істориків ІІ половини ХІХ ст.

5). Заповніть таблицю «Розвиток науки ІІ половини ХІХ ст.»

Вчений

Галузь діяльності

Наукові дослідження










^ 6). Робота з картою.

Опрацюйте карту № 16 «Розвиток української культури в другій половині ХІХ ст.»

та вкажіть:

а) міста де були засновані нові вищі навчальні заклади, які саме?

б) які наукові товариства діяли в Україні в ІІ половині ХІХ ст., в яких містах?

в) які культурно-освітні товариства були відкриті в Україні, яка мета їхньої діяльності (пригадайте з попередніх тем)?



an00790_

^ Віконце допитливих.

Христина Данилівна Алчевська (1841-1920), відомий український педагог-просвітитель. У 1862 р. відкрила в Харкові безплатну жіночу недільну школу. При її сприянні недільні школи виникли в багатьох містах України і Росії. Написала тритомну бібліографічну працю «Що читати народові?», яку схвально зустріла прогресивна громадськість. Христина Данилівна є основоположником методики навчання грамоти дорослих. Її педагогічний досвід був відмічений найвищими нагородами на виставках у Москві, Нижньому Новгороді, Парижі, Антверпені. У 1890 р. її обрано віце-президентом Міжнародної ліги освіти.

Карта № 16




Висновки.dramamsk

Попри утиски й переслідування процес консолідації української нації ставав дедалі відчутнішим. Об'єктивні соціально-економічні зрушення, пов'язані з перебудовою суспільства на ринкових засадах, ставили на порядок денний реформування й інших сфер тогочасного суспільства. Це були вимушені кроки з боку офіційної влади, що мали обмежений характер, але вони певною мірою сприяли розвиткові культури українського народу.

У 1864 р. була здійснена реформа освіти. Усі типи початкових шкіл дістали назву початкових народних училищ. На терені освіти чимало корисного робили земства. Наприкінці XIX ст. в Україні працювало вже 129 гімназій та 19 училищ. Було засновано кілька вищих навчальних закладів — Новоросійський університет (1865 р., м. Одеса), Чернівецький університет (1875 р.), Харківський, Київський та Львівський політехнічні інститути тощо.

В Україні того часу працювали такі видатні вчені, як хімік М. Бекетов, математик Ф. Бредіхін, фізіолог І. Сєченов, медики М. Гамалія, М. Скліфосовський, біолог І. Мечников та ін. Вагомий внесок у розвиток української освіти та науки зробило Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка у Львові. Відомі вчені М. Костомаров, О. Лазаревський та інші багато зробили для формування концепції української історії. Плідно працювали в цьому напрямі й представники молодої генерації істориків — О. Єфименко, Д. Багалій, Д. Яворницький, М. Грушевський. Попри переслідування української мови після появи Валуєвського циркуляра 1863 р. та Емського указу 1876 р. українське мовознавство продовжувало розвиватися. Чимала заслуга в цьому належала П. Житецькому, О. Потебні, П. Чубинському, Б. Грінченку.

hh00625_


Виконайте:

1). Історичний тренінг.

1. Чи збільшилась кількість початкових шкіл у Наддніпрянщині в пореформений період?

2. Загальне обов’язкове навчання для дітей віком до 14 років було запроваджено у Наддніпрянщині чи на західноукраїнських землях?

3. При якому вищому навчальному закладі Західної України відкрито медичну кафедру?

4. Перерахуйте відомих вам лікарів-науковців.

5. Назвіть видатних вчених-істориків ІІ половини ХІХ ст.

6. Кому належить тритомна «Історія запорізьких козаків»?

7. Хто і коли відкрив трипільську культуру?

8. Скільки гімназій нараховувалося в Наддніпрянщині на кінець століття?

9. На якій території України, імперській уряд чинив менше перешкод щодо викладання української мови?

10. Які нові вищі навчальні заклади були відкриті у ІІ половині ХІХ ст.?

^ 2). Охарактеризуйте розвиток освіти в Україні ІІ половини ХІХ ст.

3). Яким чином імперські уряди намагались обмежити отримання освіти дітей з нижчих верств населення?

^ 4). Схарактеризуйте наукову творчість українських істориків ІІ половини ХІХ ст.

5). Заповніть таблицю «Розвиток науки ІІ половини ХІХ ст.»

Вчений

Галузь діяльності

Наукові дослідження










6). Робота з картою.

Опрацюйте карту № 16 «Розвиток української культури в другій половині ХІХ ст.»

та вкажіть:

а) міста де були засновані нові вищі навчальні заклади, які саме?

б) які наукові товариства діяли в Україні в ІІ половині ХІХ ст., в яких містах?

в) які культурно-освітні товариства були відкриті в Україні, яка мета їхньої діяльності (пригадайте з попередніх тем)?




  1   2   3   4   5

Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconТема розвиток освіти та науки на українських землях
Розділ духовне життя в українських землях наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconУрок 3 Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських земель
Люблінської унії; характеризувати суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії; сприяти формуванню аналітичного...

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconРозділ берестейська унія та її вплив на розвиток філософської думки на українських землях

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconУрок 7 Російський визвольний та польський національно-визвольний рухи на українських землях у 20–30х рр. ХІХ ст. Формування просторової компетенції
Користуючись картою атласа «Суспільне-політичне життя на українських землях у першій половині ХІХ ст.», виконайте завдання

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconРозділ ІІ. Розвиток системи державних судів на українських землях Великого князівства Литовського
Вступ

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconІсторія України втілює в собі віхи історичного шляху українського народу, який вносив значний вклад у розвиток світової цивілізації. Історичний розвиток
Основна мета опорного конспекту лекцій – розглянути витоки українського народу, його формування та розвиток, особливості державотворчих...

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconРозвиток промисловості в українських землях в ІІ половині ХІХ століття. Особливості індустріалізації Наддніпрянської України в складі Російської імперії імперії та західноукраїнських земель в складі Австро Угорської імперії
Розвиток промисловості в українських землях у ІІ половині ХІХ століття. Особливості індустріалізації Наддніпрянської України в складі...

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconПлан. Особливості формування феодальних відносин на українських землях. Розвиток ремесла І становлення міст в епоху середньовіччя
Рекомендований підручник: Лановик Б. Б, Матисякевич З. М., Матейко Р. М. Історія господарства: Україна І світ. К.: 1995 рік

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconТема: Люблінська унія. Початок польського володарювання на українських землях
Мета: розкрити причини, основні положення Люблінської унії, з’ясувати політику Речі Посполитої щодо України, її політичний устрій...

Тема розвиток освіти та науки на українських землях iconУрок 10 Тема. Сільське господарство та аграрні відносини на українських землях
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми вг «Основа» «Електронний конструктор уроку»

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка