Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Національна наукова медична бібліотека україни




1.6 Mb.
НазваНаціональна наукова медична бібліотека україни
Сторінка5/15
Дата конвертації16.10.2012
Розмір1.6 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Алексєєв Хома Костянтинович

1852, Феодосія – 14.11.1912, Феодосія

Доктор медицини, ординатор психіатричного відділення лікарні "Сабурова дача" (під Харковом), феодосійський міський лікар (з 1891), який користувався популярністю у мешканців Криму, особливо у татарського населення.

Бе(є)ллін Емілій Федорович

1852, Берлін – 29.04(12.05).1902, Суми

Судовий медик, доктор медицини (1888), приват-доцент Харківського університету, член Харківського медичного товариства, ініціатор створення Товариства нічних чергувань у Харкові.

Важеєвський Едуард Феліксович

1852, Гродненська губ. – 1913, Харків

Військовий лікар, доктор медицини (1885), приват-доцент кафедри фармакології Харківського університету (1892-98), керівник бальнеологічних закладів військового відомства на Слов’янському курорті (Слобожанщина).

Введенський Микола Євгенович

28(16).04.1852, Кочково, Вологодська губ. – 16.09.1922

Російський фізіолог, доктор медицини (1886), відкрив уривчастий характер виникнення й поширення збудження в нерві і проаналізував нестомлюваність нерва (1883). Виклав учення про оптимум і песимум подразнення (1886). З’ясував вирішальне значення частоти ритмічних стимулів у процесах передачі збудження (1892), ввів поняття лабільності. Розробив учення про два типи нервової сигналізації – дискретну та індискретну (1919-22). Створив школу фізіологів.

Вер Віктор

1852, Ченстохова, Польща 31.05.1905, Львів

Хірург, професор кафедри хірургії Львівського університету (1900-1905).

Гарнич-Гарницький Євген Федорович

28.01.1852, Харків ?

Відомий київський лікар, ординатор кафедри сифілідології і дерматології Київського університету св. Володимира. Багато уваги надавав фізичному вихованню населення, сприяв розвитку спорту в Києві. Засновник спортивного клубу "Російський сокіл", Вільнопожежного товариства, клубу автомобілістів. Багато зробив для благоустрою дачного селища Святошин.

Голстед Вільям

23.09.1852 – 07.09.1922

Американський хірург, впровадив у хірургічну практику провідникову анастезію (1884), запропонував безперервний шов для зашивання ран (шов Голстеда), описав ознаку панкреатиту – ціаноз шкіри в ділянці живота (симптом Голстеда), вперше застосував тканинні хірургічні рукавички (1889). Вважається одним із засновників сучасної наукової хірургії у США.
Данилевський Василь Якович

13.01.1852, Харків – 25.02.1939, Харків

Фізіолог, доктор медицини (1877), академік АН УРСР (1926), професор кафедри фізіології Харківського медичного університету (1886-1926). Директор заснованого ним Органотерапевтичного інституту у Харкові (1927-39). Своїми працями вніс багато нового в паразитологію, працював над розв’язанням проблем лікування малярії. Велике значення для розвитку науки мають його роботи з фізіології головного мозку. Був ініціатором і видавцем "Народної енциклопедії наукових і прикладних знань".

Догель Олександр Станіславович

15(27).01.1852, с.Поневеж, Ковенська губ. – 19.11.1922, Петроград

Російський гістолог та ембріолог, доктор медицини (1883), професор. Вперше виявив та описав нервові кінцеві апарати майже в усіх тканинах і органах тварин. Розпочав вивчення синапсів автономної нервової системи. Широко застосовується розроблений ним метод прижиттєвого фарбування нервових елементів метиленовим синім. Заснував журнал "Русский архив анатомии, гистологии и эмбриологии" (1915).

Кітасато Сібасабуро

1852 (за іншими даними 1856) – 1931

Японський мікробіолог. Виділив чисту культуру збудника правця (1889), одержав (разом з Е. Берінгом) антитоксини правця та дифтерії (1890). Створив і очолив Інститут інфекційних хвороб у Токіо (1892), в якому заснував школу японських мікробіологів. Працюючи на епідемії чуми в Гонконгу (1894), виділив, практично одночасно з А. Йєрсеном, збудника чуми. Запропонував ефективну протихолерну лікувальну сироватку.

Леффлер Фрідріх Авґуст Йоганн

24.06.1852, Франкфурт-на-Одері – 09.04.1915, Берлін

Німецький бактеріолог. Відкрив збудників ящура, дифтерії, спільно з Едвіном Клебсом сапу, розробив коагульовану сироватку крові, що використовується для детекції бактерій.

Лукашевич Олександр Іванович

10.12.1852 ?

Військовий лікар, хірург, доктор медицини (1888), ординатор Київського військового госпіталю (1879). Зробив значний внесок у розвиток вітчизняної анестезіології, зокрема місцевого знеболення. Вважається піонером інфільтраційної анестезії.

Махек Емануель Емерик

07.03.1852, м.Самбір, Львівської обл. – 31.07.1930, Львів

Професор, керівник кафедри очних хвороб (1898-1922), декан медичного факультету (1906), проректор Львівського університету (1921-1922). Першим у Галичині операційно лікував катаракту.

Платонов Іван Якович

1852, Щигровський повіт, Курська губ. – ?, Євпаторія

Психіатр, лікар-подвижник. Завідувач психіатричного відділення Полтавської губернської земської психіатричної лікарні, власник лікарні у Харкові.

Подрєз Аполлінарій Григорович

18.11.1852, Куп’янський повіт, Харківська губ. 09.(22).11.1900, Харків

Видатний український хірург-експериментатор, доктор медицини (1879). Засновник вітчизняної хірургії серця, першим у світі виконав хірургічне втручання по видаленню з серця стороннього тіла. Автор ряду оригінальних хірургічних методів та винахідник хірургічних інструментів. Автор першого в Росії вітчизняного підручника з урології.

Попов Митрофан Кузьмич

22.05.1852 – 03.04.1911

Хірург, видатний земський діяч, лікар-реформатор, керівник Волчанської земської лікарні (Харківська губ.)

Рамон і Кахаль Сантьяго

01.05.1852, Петілья-де-Арагон – 17.10.1934, Мадрид

Іспанський нейрогістолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (спільно з К. Гольджі) за праці про структуру нервової системи (1906). Один з засновників неврології.

Сельський Щасний (Фелікс) Станіславович

1852, с.Колодниця, Стрийський повіт (Галичина) 20.05.1922

Гінеколог, науковець, громадський діяч, голова лікарської комісії та співзасновник математично-природничо-лікарської секції НТШ. Його праці присвячені питанням гінекології. Входив до складу найвищої санітарної ради Уряду Австо-Угорщини.

Чернов Василь Єгорович

06(18).09.1852., поблизу Тбілісі – 16(29).04.1912, Київ

Педіатр, досвідчений клініцист, доктор медицини (1883), професор (1889), керівник кафедри педіатрії Київського університету св. Володимира (1889-1915). Зробив суттєвий внесок у формування київської школи педіатрів, удосконалив методику викладання педіатрії. Першим в Україні застосував антидифтерійну сироватку (1895).
155 років

Атласов Іван Якович

1857, Якутія – 25.11.1911, Санкт-Петербург

Військовий лікар, доктор медицини (1890), старший ординатор Київського військового госпіталю (1902), головний лікар Харківського військового госпіталю (1906), приват-доцент кафедри лікарської діагностики Харківського університету (1908), член Харківського медичного товариства.

Бабінський Жозеф

02.11 1857, Париж – 29.10.1932, Париж

Французький невропатолог, завідував клінікою Сальпетрієр (з 1886), описав рефлекс названий його ім’ям (1896), їм виділено симптомокомплекс, характерний для ураження мозжечкової системи та інших органічних захворювань нервової системи. Один з перших у Франції провів операцію при пухлині центральної нервової системи (1911).

Бардах Яків Юлійович

1857, Одеса – 17.06.1929, Одеса

Мікробіолог, разом з І. І. Мечниковим та М. Ф. Гамалією організував в Одесі першу в Росії бактеріологічну станцію з антирабічним відділом (1886), яку згодом було перетворено на Бактеріологічний інститут ім. І. І. Мечникова. Вів курс мікробіології в Новоросійському університеті (1895-1929). Незалежно від німецького вченого Е. Берінга та французького бактеріолога Е. Ру розробив методику виготовлення протидифтерійної сироватки (1891-94), довів роль мікробів у біологічній очистці стічних вод.

Бах Олексій Миколайович

17.03.1857, Золотоноша – 13.05.1946

Біохімік, заснував Інститут біохімії АН СРСР і був його директором (1935-46). Сформулював перекисну теорію біологічного окиснення, розробив нові методи дослідження ферментів, вважається засновником широковідомої школи біохімії.

Бехтєрєв Володимир Михайлович

01.02.1857, с.Сораль (тепер Бехтєрєво)– 24.12.1927, Москва

Невропатолог, нейрофізіолог, психіатр, доктор медицини (1881), директор організованого ним Психоневрологічного інституту (1908), Інституту по вивченню мозку і психічної діяльності (1918-27). Автор фундаментальних досліджень з анатомії, фізіології та патології нервової системи. Встановив цілий ряд нових діагностичних симптомів і рефлексів. Заснував журнал "Неврологический вестник".

Блейлер Еуген

30.04.1857, Цоллікорн під Цюріхом – 15.07.1939, Цоллікорн

Швейцарський психіатр, є творцем концепції шизофренії (1911), впровадив це поняття в медицину.

Бочаров Петро Васильович

1857 – 28.01.1918, Київ

Військовий лікар, доктор медицини (1884), ординатор Київського військового госпіталю, ординатор кафедри хірургії Київського університету св. Володимира, досліджував дію наркозу на людину. Розстріляний більшовиками у Маріїнському парку, похований на кладовищі "Аскольдова могила".

Вагнер-Яурегг Юліус

07.03.1857, Вельс, Верхня Австрія – 27.09.1940, Відень, Австрія

Австрійський фізіолог і психіатр. Запропонував лікування кретинізму і зобу малими дозами йоду і препаратами щитоподібної залози. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини за відкриття терапевтичного ефекту зараження малярією при лікуванні прогресивного паралічу (1927).

Воскресенський Василь Федорович

1857, Муром, Володимирська губ. – 08.03.1909, Харків

Анатом, доктор медицини (1893), професор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Харківського університету.

Вяземський Терентій Іванович

1857, Рязанська губ. – 1914, Москва

Доктор медицини (1901), практикуючий лікар, громадський діяч, засновник Карадагської наукової станції (Крим), яка з 1914 р. носить його ім’я.

Гар Євген Лукич

1857 – 1913, Могильов-Подільський

Відомий земський лікар, громадський діяч Херсонської губернії. Майже 20 років працював в Одесі та Єлисаветграді. Член земської управи Єлисаветградського повіту.

Глинський Давид Львович

1857, Волинська губ. – ?

Військовий лікар, польовий хірург. Працював у бактеріологічній лабораторії І. Мечнікова в Одесі. Служив в Одеському та Віленському округах. Уповноважений Товариства Червоного Хреста в Абісінії (м. Харрар).

Гонька Анджей

10.09.1857, Бережниця, Польща – 23.07.1909, Татарів (тепер Івано-Франківська обл.)

Стоматолог, професор стоматології Львівського університету (1909), організатор і керівник зуболікарської амбулаторії та одонтологічного інституту Львівського університету (1905-09).

Дейч Йосип Якович

03.08.1857 – 07.05.1928

Фізіотерапевт, доктор медицини (1891), засновник Київської водолікарні. Лікував Лесю Українку, М. Коцюбинського, М. Заньковецьку та ін.

Дорошевський Микола Антонович

1857, Одеса – 1911

Санітарний лікар м. Одеса, організатор першого бактеріологічного кабінету при Бессарабській губернській земській лікарні, зробив значний внесок у становлення та розвиток системи земської санітарної організації в Бессарабській губ.

Дорошенко Петро

1857, Чернігівщина – 1919, став жертвою більшовицьких репресій

Земський лікар, дослідник української культури: член Чернігівської архівної комісії, засновник Управління у справах мистецтва і національної культури (1918-19) та української Чернігівської гімназії (1917). Брав участь у створенні українського університету.

Дудченко (Колбасенко) Іван Степанович

19.09(01.10).1857, Новомиргород,(тепер Кіровоградська обл.) – 06(19).06.1917, Чита

Видатний вітчизняний мікробіолог, епідеміолог, дослідник чуми, громадський діяч, засновник лабораторної справи у Забайкаллі.

Йогансен Вільгельм Людвіг

03.02.1857, Копенгаген 11.11.1927. Копенгаген

Датський біолог, один з основоположників сучасної генетики, створив учення про чисті лінії, що лежить в основі наукової селекції, впровадив терміни "ген", "генотип", "фенотип".

Іонін Леонід Олексійович

1857, Лебединський повіт, Харківська губ. –?

Земський лікар, заступник директора Полтавської земської губернської психіатричної лікарні (1886-1915). Лікар-безсрібник, відомий громадський діяч, товаришував з Панасом Мирним.
Козловський Юлій-Броніслав Станіславович

01.07.1857 – 1919

Хірург, доктор медицини (1890), ординатор терапевтичної клініки, завідувач хірургічного відділення Київського військового госпіталю, член Товариства київських лікарів, голова Товариства нічних лікарських чергувань у Києві.

Колпакчі Іван Маркович

1857, Бессарабія – 29.04.1909

Доктор медицини (1888), приват-доцент (1889) кафедри дитячих хвороб Харківського університету, лікар Харківського медичного товариства, перший завідувач його хіміко-мікроскопічного кабінету (1888).

Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович

14.02.1857 – 27.11.1947

Вчений у галузі соціальної гігієни, академік АН УРСР (1921), доктор медицини (1898), професор (1918), засновник кафедри соціальної гігієни Київського медичного інституту (1923). Встановив періодичність епідемій діфтерії, розробив номенклатуру хвороб українською мовою (1924) і таблицю смертності та тривалості життя населення УРСР (1927).

Леплинський Костянтин Михайлович

1857, Могильовська губ. – ?

Психіатр, доктор медицини (1893), ординатор Київської Кирилівської лікарні, приват-доцент кафедри нервових і душевних хвороб Київського університету св. Володимира (1894), лікар Київської духовної академії, ординатор амбулаторії Київської міської лікарні Цісаревича Олександра (1895).

Лєвашов Сергій Васильович

1857, с.Погорєлоє, Тульська губ. – 24.05(6.06).1919, Одеса

Терапевт, один з засновників вивчення нервізму в клінічній медицині, доктор медицини (1880), керівник кафедри терапії (1903), декан медичного факультету (1907), ректор Новоросійського університету (1908-13). Ініціатор створення в Одесі Вищих жіночих медичних курсів (1910).

Павловський Олександр Дмитрович

13.(01)10.1857 – 08.10.1944

Мікробіолог і хірург, доктор медицини (1884), професор, завідувач кафедри хірургічної патології і терапії Київського університету св. Володимира (1888-1912). Один з організаторів і перший директор Київського бактеріологічного інституту, організатор пастерівської станції і "Товариства по боротьбі з заразними хворобами" (1894). Створив препарат риносклерин для лікування риносклероми (1897).

Пильчиков Микола Дмитрович

1857, Полтава – 1908, Харків

Видатний український фізик світового рівня, "харківський Тесла", професор кафедри фізики Харківського університету (1889), кафедри фізики і фізичної географії Новоросійського університету (1894). Один з піонерів вітчизняної рентгенології. Праці стосувались різних галузей теоретичної та експериментальної фізики, геофізики, метеорології.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Національна наукова медична бібліотека україни iconПро проведення фотоконкурсу
Національна наукова медична бібліотека України, Секція медичних бібліотек при Асоціації бібліотек України ініціює проведення творчого...
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Алергошкола для пацієнтів та їх родичів //Медична сестра. 2008. N2. C. 26-31
Національна наукова медична бібліотека україни iconОбласна наукова медична бібліотека
Акуальні питання вакцинопрофілактики в Україні [Текст] // Медична сестра. 2009. N 7 С. 90-93
Національна наукова медична бібліотека україни iconРівненська обласна наукова медична бібліотека
Антонов С. В. Медична помилка: юридичний аспект // Мистецтво лікування. 2008.№10. С. 94-96
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Глобальная борьба с туберкулезом в 2007 г.: основные выводы //Головна медична сестра. 2008. N2. C. 53-55
Національна наукова медична бібліотека україни iconНаціональна наукова медична бібліотека України отримала можливість надати читачам
База клінічних знань md consult створена для того, щоб допомогти лікарям швидко знайти необхідну інформацію. Пошукова система mdconsult...
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Алгоритм виконання технологічного процесу по проведенню щеплення проти дифтерії та правця адп-м-анатоксином //Медична сестра. 2008....
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Авраменко М. Методи лікування нетримання сечі у дітей /М. Авраменко //Медична сестра. 2008. N9. С. 17-21
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Авраменко М. Методи лікування нетримання сечі у дітей /М. Авраменко //Медична сестра. 2008. N9. С. 17-21
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Відділення сестринського догляду //Медична сестра: професійне видання для медичної сестри, акушерки та фельдшера. Додаток до газети...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка