Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Національна наукова медична бібліотека україни




1.6 Mb.
НазваНаціональна наукова медична бібліотека україни
Сторінка9/15
Дата конвертації16.10.2012
Розмір1.6 Mb.
ТипДокументы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Анісімов Олександр Васильович

15(27).04.1892, Шопотово – 27.04.1979, Івано-Франківськ

Акушер-гінеколог, доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри акушерства і гінекології Івано-Франківського медичного ін-ту (1954-70).

Бремер Фредерік

1892 – 1982

Бельгійський нейрофізіолог, розробив і ввів у фізіологічний експеримент метод ізольованого мозку, довів, що мозочок бере участь в регуляції тонуса м’язів.

Вікторовська Катерина Никифорівна

1892 – ?

Акушер-гінеколог, доцент, завідувачка кафедри акушерства і гінекології Івано-Франківського (Станіславського) медичного інституту (1945, 1953-54).

Горєв Веніамін Петрович

1892 – ?

Фізіолог, доктор мед. наук (1947), завідувач кафедри нормальної фізіології Івано-Франківського (Станіславського) медичного інституту (1947-51), директор Дніпропетровського (1927-30) та Київського НДІ гігієни праці та професійних захворювань (1930-39).

Журавель Андрій

04.07.1892 – 20.10.1938

Лікар 1-го куреня Українського запорізького імені Б. Хмельницького піхотного полку (з квітня 1917), член Української Центральної Ради, працював (з 1925) у Харкові лікарем туберкульозного санаторію та асистентом Всеукраїнського інституту туберкульозу, згодом працював міським інспектором у справах туберкульозу та лікарем в’язниці на Холодній горі; став одним із провідних спеціалістів України з туберкульозу.

Євдокімов Олександр Іларіонович

06(18).10.1892 – 07.05.1968

Акушер-гінеколог, доцент кафедри акушерства та гінекології Київського медичного інституту (1945-56), головний акушер-гінеколог м. Києва (1950-65), організатор і науковий керівник відділення передчасних пологів Київського НДІ педіатрії, акушерства і гінекології (з 1956).

Іванов Вадим Миколайович

30.03.1892, Маріуполь – 15.01.1962, Київ

Терапевт, академік АН УРСР (1957), академік АМН СРСР (1953), професор (1933), доктор мед. наук (1935), завідувач кафедри терапії санітарно-гігієнічного (1944-51) та стоматологічного (1945-48) факультетів Київського медичного інституту, керівник госпітальної (1951-58) та факультетської (1958-62) терапевтичних клінік. Одним із перших розробляв проблеми гастрографії.

Кальфа Семен Юфудович

1892 – 1979

Офтальмолог, доктор мед. наук (1936), професор (1936), завідувач кафедри очних хвороб Одеського медичного інституту (1957-70).

Канторович Соломон Ілліч

1892 1937

Організатор охорони здоров’я, завідувач Харківського губернського відділу охорони здоров’я і член колегії Наркомату охорони здоров’я УРСР (1920-25), заступник наркома охорони здоров’я УРСР (1926-29), народний комісар охорони здоров’я УРСР (1929-37). Багато зробив для покращення медичного обслуговування в Україні, значну увагу приділяв організації протиепідемічної служби та охорони здоров’я робітників Донбасу.

Ковтунович Гаврило Парфентійович

25.03.1892, с.Кисилівка, Чернігівська обл. – 25.05.196, Львів

Хірург, професор, завідувач кафедри загальної хірургії Львівського медичного ін-ту (1945-61). Запропонував оригінальну методику оперативного лікування пухлин привушної залози.

Коломійченко Михайло Ісидорович

07.11.1892, Шпола, Київська губ. – 30.05.1973, Київ

Хірург, професор без захисту докторської дисертації (1936), завідувач кафедри хірургії №1 Київського ін-ту удосконалення лікарів (1936-55). Першим в Україні виконав складні пластичні операції зі створення штучного стравоходу з тонкої та товстої кишок.

Константінов Володимир Іванович

11(23).05.1892, Харків – 20.11.1969, Харків

Акушер-гінеколог, доктор мед. наук, професор, працював у Харківському НДІ охорони здоров’я дітей та підлітків. Голова Харківського наукового товариства акушерів-гінекологів.

Кострюкова Ксенія Юліївна

19.02.1892 – 1981

Доктор біологічних наук (1939), професор (1940), завідувачка кафедри біології (1941-68), професор-консультант Київського медичного інституту (по 1973 р.)

Лелонг Марсель

1892 – 1973

Французький педіатр, одним з перших показав, що в розвитку і поширенні туберкульозу в дітей вирішальне значення мають не спадкові чинники, а контакти з бацилоносіями.

Лясковніцкі Станіслав

30.08.1892 – 09.02.1978

Професор, керівник курсу і клініки урології Львівського університету (1928-42). Одним з перших застосував радій для лікування пухлин сечового міхура.

Мангейм Олександр Юхимович

03.06.1892, Мінск

Хірург, доктор мед. наук (1934), професор (1935), завідувач кафедри госпітальної хірургії Чернівецького медичного інституту (1945-55).

Мерфі Уїльям Перрі (Вільям Паррі)

06.02.1892, Стоутон, Вісконсін (США) – 09.10.1987

Американський лікар, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (спільно з Д. Уїплом (Віплом) і Д. Майнотом) за відкриття, пов’язані з застосуванням печінки у лікуванні перніціозної анемії (1934).

Мінкін Семен Леонтійович

30(18).03.1892 – 04.06.1960

Хірург, доктор медицини (1927), професор (1933), завідувач кафедри топографічної анатомії та оперативної хірургії Харківського медичного інституту (з 1931).

Моргенштерн Захар Йосипович

1892 – 1947

Патологоанатом, доктор мед. наук (1936), професор, завідувач кафедри патологічної анатомії Дніпропетровського медичного інституту (1937-41, 1943-47).

Новицький Софроній Терентійович

24.03.1892 – 09.04.1957

Хірург, доктор мед. наук (1936), професор (1938), завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії (1945-57), декан лікувального факультету Київського медичного інституту (1948-54). Доповнив вчення з анатомії тазостегнового суглоба, першим запропонував накладення еластичного кровоспинного бинта на будь-якому рівні кінцівки.

Одрина Дмитро Антонович

1892, с. Телешівка, Білоцерківський повіт, Київська губ. – 16.11.1919, Кам’янець-Подільський

Військовий лікар, один з організаторів медично-санітарної служби в Україні, перший міністр народного здоров’я УНР.

Плітас Павло Савович

02.02.1892 – 1984

Офтальмолог, доктор мед. наук, професор (1946), завідувач кафедри очних хвороб Київського мед. ін-ту (1955-66), професор-консультант. Впродовж 40 років працював над створенням кольорового офтальмоскопічного атласу.

Приходькова Єлизавета Костянтинівна

19.08.1892, Харків – 12.08.1975, Харків

Фізіолог, член-кореспондент АН УРСР (1951), професор Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства (з 1934), завідувачка кафедри (1947-66) нормальної фізіології 1-го Харківського медичного інституту. Вивчала дію екстрактів органів, тканин, залоз внутр. секреції на організм, адаптаційно-трофічну роль симпатичної нервової системи.

Річинський Арсен

12.06.1892, с.Тетильківці Тернопільська обл.- 13.04.1956

Лікар, літератор, започаткував видання часопису "Нові дороги". Основним напрямом його діяльності була боротьба за українізацію Автокефальної православної церкви на Волині. Кілька років тому УАПЦ встановила медаль "Арсена Річинського".

Серебровський Олександр Сергійович

06(18).02.1892, Курськ – 26.06.1948, Москва

Російський генетик. Першим запропонував метод опосередкованого визначення розмірів гена, сформулював і експериментально підтвердив ідею про подільність гена. Створив новий напрям в еволюційному вченні – геногеографію. Засновник російської школи генетиків.

Слонімська Віра Михайлівна

26.02.1892 – 1970

Невропатолог, доктор мед. наук, професор кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту (1945-62).

Спіров Михайло Сергійович

20.06.1892 – 17.06.1973

Анатом, доктор мед. наук (1935), професор (1932), завідувач кафедри нормальної анатомії Київського медичного інституту (1930-71), науковий консультант кафедри (1971-73). Праці присвячено дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи людини, питанням тератології, методики викладання й історії анатомії. Дослідник і популярізатор наукової спадщини М.І. Пирогова.

Стукало Іван Тимофійович

1892 – 07.11.1972, Львів

Фтизіатр, професор, організатор і завідувач кафедр туберкульозу (1951-69), пропедевтичної терапії педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів Львівського медичного інституту (1955-56).

Татаринов Євген Олександрович

02.03.1892 – 10.05.1950

Патофізіолог, доктор мед. наук, професор, член-кор. АН УРСР (1939), завідувач кафедри патологічної фізіології Київського медичного інституту та завідувач відділу Інституту експериментальної біології і патології ім. О. Богомольця (1931-50).

Фанконі Гвідо

01.01.1892 – 10.10.1979

Швейцарський педіатр. Одним з перших застосував стрептоміцин для лікування туберкульозу у дітей. Всесвітнє визнання здобули праці Франконі, присвячені вивченню вроджених і спадкових хвороб, порушень обміну речовин, муковісцидозу, хвороб крові та ін. З його ім’ям пов’язаний опис таких захворювань і синдромів, як глюкозамінофосфатдіабет (синдром де Тоні-Дебре-Фанконі), субсепсис алергічний, нефронофтиз Фанконі, ідіопатична гіперкальціємія, а також однієї з форм гіпопластичної анемії у дітей.

Хейманс (Гейманс) Корнель

28.03.1892 – 18.07.1968

Бельгійський фізіолог і фармаколог. Відкрив роль синусових і аортальних механізмів в регуляції кровообігу. Виконав ряд робіт по вивченню впливу калію та інших елементів на стан центральної нервової системи. Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини за відкриття ролі синусного й аортального механізмів у регуляції подиху (1938).

Хоменко Григорій Гнатович

28.09.1892, м.Погребище, Вінницька обл.– ?

Інфекціоніст, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб (1946-51) Львівського медичного інституту.

115 років

Авіасор Мойсей Лазарович

1897 – 1969

Терапевт, доктор мед. наук (1945), завідувач кафедри факультетської терапії Івано-Франківського (Станіславського) медичного інституту (1946-66).

Аденський Андрій Дмитрович

1897 – 1970

Терапевт, доктор мед. наук (1944), завідувач кафедри терапії Київського стоматологічного інституту (1937-41), завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Івано-Франківського (Станіславського) медичного інституту (1945-49).

Архангельський Віталій Миколайович

25.03.1897 – 25.04.1973, Москва

Офтальмолог, член-кор. АМН СРСР (1952), доктор мед. наук (1938), професор (1939), завідувач кафедри очних хвороб Київського медичного інституту (1944-53), голова Всесоюзного наукового товариства офтальмологів (1957), Головний офтальмолог МЗ СРСР (1961-1971). Запропонував оригінальні методи, широко використані в офтальмологічній практиці.

Берман Віктор Михайлович

1897 – 1969

Мікробіолог, епідеміолог, імунолог, доктор мед. наук (1935), професор (1938), організував у Військово-медичной академії першу в Росії самостійну кафедру епідеміології (1936), одночасно завідував кафедрою мікробіології в Ленінградському педіатричному інституті (1935-67).

Брилліант Григорій Давидович

23.05.1897 – 20.11.1950, став жертвою репресій

Лікар, один із перших директорів (1936–37) Вінницького медичного інституту, Завдяки його зусиллям були збудовані морфологічний корпус, студентський гуртожиток, будинок для професорсько-викладацького складу. Помер в Александровській тюрмі. Реабілітований 23 січня 1958 року.

Бронк Детлев Вулф

13.08.1897, Нью-Йорк – 17.11.1975, Нью-Йорк

Американський фізіолог, іноземний член АН СРСР (1968). Розробив біофізичні методи дослідження тканинного обміну і електричної активності кори головного мозку, симпатичних гангліїв та інших відділів нервової системи.

Василенко Володимир Харитонович

06.06.1897, Київ – 19.12.1987, Москва

Кардіолог, академік АМН СРСР (1957), доктор мед. наук (1940), професор (1940), завідувач кафедри терапії №1 Київського інституту удосконалення лікарів (1935-41). Разом із акад. М.Д. Стражеском запропонував класіфікацію недостатності кровообігу. Розвинув вчення про міокардіодистрофії та вади серця.

Гельфер Петро Ісайович

15.05.1897 – 1978

Уролог, доктор мед. наук (1937), професор, завідувач кафедри урології Київського медичного ін-ту (1939-45), кафедри урології Київського інституту удосконалення лікарів (1945-53).

Городецький Олексій Опанасович

1897 – 1967

Рентгенолог, член-кор. АН України (1957), доктор мед. наук (1944), професор (1944), завідувач кафедри рентгенології (1944-54), рентгенології та радіології (1954-57), з 1957 р. – медичної радіології Київского інституту удосконалення лікарів. Засновник клініко-рентгенофункціональних та радіологічних досліджень.

Грищенко Іван Іванович

10.11.1897 – 1983

Акушер-гінеколог, професор (1944) Харківського медичного інституту, наукові праці присвячені питанням відновлювальної хірургії.

Дольотті Ахілл

1897 – 1966

Італійський хірург. Розробив метод трансорбітальної пункції шлуночків головного мозку (пункція Дольотті), запропонував спиртову блокаду задніх корінців спинного мозку при невралгіях. Запропонував свій метод протезування мітрального клапана (метод Дольотті). Одним з перших у світі провів у клініці операцію, використавши екстракорпоральний кровообіг.

Ендерс Джон Франклін

10.02.1897, Західний Гартфорд, штат Коннектикут – 08.09.1985, Вотерфорд, Коннектикут

Американський бактеріолог, біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (спільно з Т. Веллер, Ф. Ч. Роббінс) за відкриття здатності вірусу поліомієліту рости в культурах різних тканин (1954). Виявив новий тип полісахариду пневмокока, довів каталітичну роль комплементу в опсонізації бактерій, брав участь у розробці методики одержання одношарових клітинних культур з оброблених трипсином тканин для культивування вірусу поліомієліту. В 1962 р. запропонував ефективну протикорову сироватку. Його називали "батьком сучасної вакцини".

Журавська Ніна Олександрівна

1897 – ?

Анатом, доцент (1941), завідувачка кафедри анатомії людини Івано-Франківського (Станіславського) медичного інституту (1946-49).

Зеліховська Зейлі Зіновіївна

1897 – ?

Гістолог, доктор мед. наук (1944), доцент кафедри гістології Харьківського медичного інституту (1939), завідувачка кафедри гістології та ембріології Івано-Франківського (Станіславського) медичного інституту (1945-46).

Зельдич Любов Яремівна

16.07.1897 – 29.08.1965

Педіатр, доктор мед. наук (1959), професор (1961), завідувачка кафедри госпітальної педіатрії Київського медичного інституту (1964-65).

Каллістов Іван Павлович

1897 – 1963

Топографоанатом, доктор мед. наук (1946), професор, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського медичного інституту (1957-63).
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Схожі:

Національна наукова медична бібліотека україни iconПро проведення фотоконкурсу
Національна наукова медична бібліотека України, Секція медичних бібліотек при Асоціації бібліотек України ініціює проведення творчого...
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Алергошкола для пацієнтів та їх родичів //Медична сестра. 2008. N2. C. 26-31
Національна наукова медична бібліотека україни iconОбласна наукова медична бібліотека
Акуальні питання вакцинопрофілактики в Україні [Текст] // Медична сестра. 2009. N 7 С. 90-93
Національна наукова медична бібліотека україни iconРівненська обласна наукова медична бібліотека
Антонов С. В. Медична помилка: юридичний аспект // Мистецтво лікування. 2008.№10. С. 94-96
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Глобальная борьба с туберкулезом в 2007 г.: основные выводы //Головна медична сестра. 2008. N2. C. 53-55
Національна наукова медична бібліотека україни iconНаціональна наукова медична бібліотека України отримала можливість надати читачам
База клінічних знань md consult створена для того, щоб допомогти лікарям швидко знайти необхідну інформацію. Пошукова система mdconsult...
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Алгоритм виконання технологічного процесу по проведенню щеплення проти дифтерії та правця адп-м-анатоксином //Медична сестра. 2008....
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Авраменко М. Методи лікування нетримання сечі у дітей /М. Авраменко //Медична сестра. 2008. N9. С. 17-21
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Авраменко М. Методи лікування нетримання сечі у дітей /М. Авраменко //Медична сестра. 2008. N9. С. 17-21
Національна наукова медична бібліотека україни iconХерсонська обласна наукова медична бібліотека
Відділення сестринського догляду //Медична сестра: професійне видання для медичної сестри, акушерки та фельдшера. Додаток до газети...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка