Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Будівництво єгипетських пірамід




149.48 Kb.
НазваБудівництво єгипетських пірамід
Дата конвертації20.04.2013
Розмір149.48 Kb.
ТипДокументы

Будівництво єгипетських пірамід

Зміст



1. Вступ………………………………………………………………... 2

2. Ансамбль пірамід поблизу Каїра…………………………………. 3

3. Будівники пірамід………………………………………………….. 6

4. Нова гіпотеза про засоби спорудження єгипетських пірамід….. 9

5. Висновки……………………………………………………………11

6. Література…………………………………………………………..12



1. Вступ



Ще за античних часів люди виділили з численних на той час здобутків світового мистецтва й архітектури “сім чудес світу’. Це були єгипетські піраміди, висячі сади Семіраміди у Вавілоні , храм Артеміди в Ефесі, статуя Зевса в олімпійському храмі , Галікарнаський мавзолей, Родоський колос (статуя Геліоса) та Олександрійський маяк. З цих “чудес світу’ збереглися до наших днів лише єгипетські піраміди поблизу Каїра. Їх не змогли зруйнувати ні люди, ні часи. В усі часи піраміди справляли на мандрівників величезне враження. І в наші дні єгипетські піраміди , й особливо піраміда Хеопса – найбільша кам’яна споруда світу, - продовжують викликати подив.

2. Ансамбль пірамід поблизу Каїра
За три тисячі років до н.е. в Єгипті виникла рабовласницька держава , в якій влада повністю належала цареві – фараону. Щоб тримати народ у покорі, крім військової сили та державного апарату, велике значення мала релігія. Фараона проголошували богом, а владу його – надлюдською. Воля фараона , за цими віруваннями, була спроможною творити надлюдські справи, у тому числі зсувати кам’яні брили в небачені споруди. Для поховання фараона споруджували величезні гробниці, де “вічно перебував дух’ померлого царя. Спорудження гробниць у вигляді пірамід було поширене за часів так званого Давнього царства (близько 2800 – 2400 рр. до н.е.) . Проста геометрично форма піраміди складається поступово. Спочатку це були великі кам’яні призми – мастаби , що імітували “вічний дім’. Згодом вони складались один на одному і утворювали ступінчату піраміду. Таку піраміду збудував близько 2700р.тому для фараона Джосера зодчий Імхотеп. Як довідуємось з напису тих часів це був “візир, перший після царя, охоронець печатки, верховний жрець Геліополя, начальник усіх робіт царя Верхнього і Нижнього Єгипту “. Імхотеп – перший відомий по імені у всесвітній історії зодчий. Як і всі давньоєгипетські архітектори, він належав до знаті і був обізнаний з таємницями наук, що їх жерці пильно охороняли від простого люду . Імхотеп знав математику , астрономію, механіку, медицину, був філософом і письменником, складав прислів’я, користувався великою популярністю. Згодом його було оголошено богом, сином єгипетського бога Птаха. Імхотепу будували святилища, керувалися його вказівками під час будівництва. Збудований ним грандіозний ансамбль Джосера є найдавнішим в історії архітектури.

Ансамбль Джосера розташований поблизу невеликого села Саккара на околиці території стародавньої столиці Єгипту – Мемфіса, за 20 км від Каїра . Піски пустині підходять до пальмових дерев, що ростуть на околиці Мемфіса. Під сліпучим сонцем, на фоні темного неба відкриваються залишки стін та споруд поховального комплексу, над яким здіймається п’ятиярусна піраміда, заввишки 60 м з основою 121х109м. Власне, це ще не піраміда, а композиція з п’яти призм, що підносяться одна над одною. Форма кожної призми нагадує форму поховальної споруди - мастаби. Весь поховальний комплекс Джосера займав площу близько 15 га. Він охоплював великий двір , два двори з гробницями принцес, запокійний храм та інші приміщення. Збереглися приміщення вхідного залу з цікавими своєрідними колонами, що за формою нагадують давньогрецькі колони доричного ордера. Вражає майже ювелірна обробка блоків білого каменю, з якого побудовано весь комплекс Коли проходиш галереями комплексу Джосера, то важко повірити, що всі ці споруди були зведені майже п’ять тисячоліть тому.

Дорога з Мемфіса до Каїра йде паралельно течії Нілу . То тут , то там серед пагорбів здіймаються напівзасипані пісками піраміди і мастаби мемфіського некрополя *(тобто “міста померлих’, комплексу гробниць ), а на півночі на фоні марева пустині проступають обриси пірамід Гізехського ансамблю. Гізехські піраміди добре видно з бастіонів стародавньої фортеці Салах-ед-діна, що височить над Каїром. Біля її підніжжя розмістилися квартали старого міста з вузькими , гомінливими вулицями , численними куполами й мінаретами мечетів, мавзолеями, строкатою забудовою. Даленіє широка смуга Нілу, а за нею виступають сині трикутники з неправдоподібно точними формами. Тепер Каїр розташований на обох берегах Нілу, і невелике село Гізе стало околицею багатомільйонного міста . Майже до самого некрополя підступили невеликі будинки , різноманітні підприємства і крамниці. А далі починаються пустині, серед яких стоять піраміди. Здалеку вони не здаються занадто великими. Дивує лише їхня сувора геометрична форма, що надто вже контрастує з навколишнім середовищем . Та чим ближче підходиш до них, тим дивовижніше виростають їхні незвичайні розміри. Тут сотні туристів, автобуси, верблюди, торговці сувенірами, що голосно закликають покупців.

Гізехський комплекс був збудований при фараонах так званої ІV династії (29 – 28 вв. до н.е.) – Хуфу, Кафра і Менакура. Греки їх назвали Хеопс, Хефрен і Мікерин, так вони називаються і в літературі.

Найдавніша за всіх найбільша піраміда Хеопса. Її висота 146,59 м, довжина основи 233 м. Складено піраміду з ретельно обтесаних блоків вапняку жовтуватого кольору. Здебільшого вага цих блоків близько 2,5 т, але є й блоки вагою 30 т. У піраміду було укладено 2 300 000 блоків – цифра астрономічна ! Чим вище підноситься піраміда , тим меншими стають блоки. Зверху вона була облицьована плитами вапняку кращої якості. Зовні облицьовка була , як вважають, покрита тиньком і пофарбована. Всередині піраміди – коридор, що веде до поховальної камери , де стоїть царський саркофаг. Вхід до коридору і камери був ретельно замурований. Основа піраміди розташована на 30-й паралелі і точно зорієнтована на сторони світу. Досконалість форми піраміди були визначені досить складними пропорційними розрахунками. За словами давньогрецького історика Геродота, піраміду будували 30 років, 10 з яких пішло на прокладання дороги для перевезення блоків. Щороку в будівельний сезон , що тривав три місяці , працювали близько 100 000 чоловік. Існує кілька версій про те, як зводили піраміду. За найбільш вірогідною – по земляному насипу витягували блоки нагору, а після будівництва насип розбирали. Автором піраміди Хеопса і комплексу споруд довкола неї був брат фараона Хеопса, зодчий Хеміун.

Згодом поряд з цим комплексом було збудовано піраміду Хефрена. Її висота 143,3 м, а довжина основи 215,25 м.На вершині піраміди збереглось облицювання. Третя піраміда гізехського ансамблю – найменша. Це піраміда фараона Мікеріна. Її висота 62 м, а довжина основи 108,4 м. Споруджена вона з дуже великих блоків і зовні облицьована гранітними плитами. Мікерін помер до завершення будівництва, і верхня частина піраміди залишилася не облицьованою. Закінчував її зодчий Дебхен. Навколо пірамід було зведено ансамбль , який складався з погребальних храмів, гробниць (“мастаби’) для знаті, священних доріг. Більшість з цих споруд не збереглася або була засипана пісками пустелі. Під пірамідою Мікеріна стоять три невеликі піраміди, як гадають, - усипальниці фараонових дружин. Далі – численні гробниці знаті – мастаби, досить великого розміру. За ними – три великі піраміди, а ще далі величезна піраміда фараона. У комплексі піраміди Хефрена важливу композиційну роль відіграє фігура сфінкса 57 м, висота – близько 20 м. Голові сфінкса скульптор надав портретні риси Хефрена. Як і в усіх інших зображеннях фараонів, ці риси не мають індивідуальної характеристики : статуя фараона не повинна була відображати щось випадкове або тимчасове.

Це – ідеалізований образ напівбога, напівлюдини, втілений у сфінксі – фантастичній істоті . Як і інші споруди ансамблю, сфінкса часто заносило піском. Його обличчя дуже пошкоджене пострілами з гармат солдатів Наполеона, які розважалися.

Незабутнє враження справляють піраміди увечері, коли їх силуети грізно виступають на фоні вечірнього неба і вже зовсім фантастичними вони здаються вночі, яскраво освітлені прожекторами. Нині проводяться реставраційні роботи і розкопки, які з кожним роком відкривають нові сторінки про один з найдавніших і найвеличніших ансамблів світової архітектури.

3. Будівники пірамід
Не фараони будували піраміди .Вони тільки наказували їх будувати. Справжніми їх будівниками були люди, які були направлені на багатолітню важку роботу, та начальники, які керували ними .

Візьмемо, наприклад, саму велику піраміду, піраміду Хеопса, зведену близько 2600 року до н.е. За пізнішими підрахунками на її будівництво пішло біля 2 мільйонів 300 тисяч кам’яних блоків і плит. Кам’яні блоки вирубали недалеко від міста будівництва, в гранітних скалах , які здіймаються на високому березі Нилу, а плити піщаника, які використовувались для облицювання піраміди , перевозили на судах з кам’яноломен на протилежному березі. Граніт, який забезпечує велику надійність і який використовували у внутрішніх коридорах, камерах і для підкладки під зовнішню облицьовку , також привозили на судах, але із значно більшої відстані, з околиць теперішнього Асуана , на відстані від піраміди десь біля тисячі кілометрів.

Усього треба було перемістити біля 60 мільйонів центнерів каміння – тобто 600 тисяч вагонів Але найбільш важким було не переміщення кам’яних блоків, а їх вирубка і шліфовка до точних розмірів. Адже тоді ще не знали гострих і міцних сталевих засобів праці більш пізніх часів. Люди на той час не знали навіть бронзи, виготовляли свої засоби з чистої міді , тому вони швидко виходили з ладу. А леза ножів , свердла та топорища, серпи і зубці для пил робили навіть не з міді а з кремнію.

Скільки мідних інструментів одержали будівники пірамід з царських комор , нам невідомо. Але тому що в ті часи мідь, яку добували на рудниках в пустелях Синайського півострова, була річчю коштовною, то навряд чи інструменти з неї роздавали направо й наліво. Більшу частину кам’яних блоків, ймовірно, вирубали за допомогою дерев’яних клинів, розташованих на невеликій відстані один від одного. Клини вбивали в дірки в скалі ,що були зроблені кремнієвими свердлами. Ймовірно, клини поливали водою, щоб розбухнув, вони з більшою силою розщепляли скалу в потрібному напрямку. Так одержували єгиптяни мільйони кам’яних блоків прямокутної форми, котрі вони потім обтесували і шліфували, щоб всі їх сторони були однаково гладенькими і в точності відповідали потрібним розмірам.

Якщо перевести це на мову сьогоднішніх мір , можна сказати, що середній об’єм такого блоку був один кубометр , вага – близько25 центнерів. Але знаходились серед них , як виключення, блоки вагою в 500 центнерів.

Голими руками підняти і перемістити навіть найменший з цих блоків неможливо : для цього було б потрібно стільки людей, що вони не помістились би біля нього. Потрібні були засоби для підйому і переносу блоків : важелі і катки , козли і сани, міцні канати і ,зрозуміло, багато людей , котрі напружуючи всі сили, тягнуть канат під ритм команди “Ей - ух! Ей - ух !“ Древньоєгипетською цей стимулюючий до роботи вигук звучав, ймовірно, по-іншому , але що він лунав часто, у цьому немає сумнівів.

Ну а інший стимул? Батіг?

Скільки відомо, батіг свистів не часто. Каменярі перевізники , будівники були не знесиленими до смерті , рабами , що тисячами гинули , а робітниками , що жили в непоганих умовах, робітниками, котрим за точно виконану роботу точно сплачували казенне утримування. Декілька тисяч таких постійних робітників трудились цілий рік, а під час звичайного розливу Нілу , коли не було змоги виходити на поля, на будівництво з ближніх і дальніх сіл приходили великі допоміжні загони селян, які знаходились на своєму утриманні.

Усього цього ми, звичайно, точно не знаємо, ми лише догадуємось , бо записи тих часів дуже скупі. Але документи більш пізніх часів, які дійшли до нас, свідчать про добре організованих і добре забезпечених арміях робітників, що працювали спільно без будь-якого грубого примусу.

Ось звернення фараона Рамесса ІІІ (грецькою – Рамсеса) до своїх “спритних, вмілих, як на підбір“ кам’янарів:

“Для вас наповню я комори усім, що потрібно: харчами, м’ясом, солодощами, сандаліями, одягом, щоб захищати ваші тіла, багато мастила, щоб ви змащували свої голови кожні десять днів , дам я вам одежу на цілий рік, щоб ноги ваші твердо стояли на землі кожен день і щоб ніхто з вас не зітхав уві сні з-за нужди. Я призначив багато людей слідкувати за тим, щоб ви ні в чому не нуждались: рибалок, щоб постачали рибу, садівників, щоб вирощували рослини. На гончарних кругах виготовлений для вас посуд, зроблені глечики, щоб охолоджувати для вас воду в літню спеку. Для вас рухаються гребні судна з Верхнього Єгипту до Нижнього , і з Нижнього Єгипту до Верхнього з ячменем, зерном, пшеницею, сіллю, бобами в необмеженій кількості. І роблять вони це для того, щоб із слухняним серцем працювали б ви для мене’.

Робітники були поділені на групи по п’ять чоловік, в голові такої п’ятірки був відповідальний ? який працював разом із своїми людьми . Більш крупними одиницями , які складались із багатьох п’ятірок , керували звільнені наглядачі , а ними – начальники все більш і більш високого звання.

Організація ця по формі нагадувала саму піраміду. Зверху стояла лише одна людина – головний керівник робіт, котрий відповідав перед верховним сановником фараона за все будівництво, за те , щоб воно йшло так, як було приписано.

Весь хід робіт був приписаний, обчислений раніше .І те, скільки каменю потрібно було для всієї піраміди, і те, скільки людей, скільки інструментів, скільки дерева і канатів для козел і саней , для будівельних лісів; скільки суден для річних перевозів; скільки хліба, м’яса і інших харчів для робітників; скільки лляного полотна для одежі і т.п. ... А також і те, на скільки років розрахована робота, і скільки треба зробити за рік, щоб вона була готова вчасно.

Піраміда Хуфу будувалась біля двадцяти років. Кожна її сторона мала ширину в 232,5м (зараз – 230м), висоту в 146м (зараз – 137м). Вона побудована майже вся, за виключенням декількох камер і коридорів, із твердого камня.

Грані піраміди направлені на чотири сторони світу. Вхід до гробниці знаходиться на північній стороні на висоті 16 метрів над землею.

Найбільш вражають не розміри піраміди , а та неймовірна точність, з якою було визначено її місце, так, щоб грані були повернені до чотирьох сторін світу, з якою були витесані, відшліфовані і підібрані камні, так, що їх кути і кромки бездоганно співпадали. Ніде а ні щілини, а ні тріщіни, виключаючи ті місця, які пізніше розломали шукачі скарбів або збирачі каменю.

Піраміди у свій час вінчала верхівка з червоного граніту, але тепер її нема, як нема і більшості тонко відшліфованих облицьовочних плит з білого вапняка, які покривали її боки .

В безпосередньому сусідстві з пірамідою Хуфу знаходяться гробниці двох інших фараонів , потомків Хуфу : піраміда Хафра (Хефрена) , яка мала спочатку висоту 136,5м (зараз вона трішки нижча), та піраміда Менкаура (Микерина) , висота якої лише 66м. У підніжжя яких притулились кілька “карликових” пірамід і ціле місто гробниць: тут покоїлись родичі фараона, шляхетні єгиптяни, доки їх спокій не порушили грабіжники, що спустошували гробниці, а пізніше – археологи.

Цей некрополь, “місто мертвих”, знаходився на заході від давньої столиці, Мен Нофера – Мемфіса . Давні єгиптяни називали його тільки так: Західне місто і тих, хто був там похований нізащо не назвали б мертвими, в крайньому разі – втомившимися.


3. Нова гіпотеза про засоби спорудження єгипетських пірамід



Нова гіпотеза про засоби спорудження єгипетських пірамід стара як світ: її висунув ще у п’ятому віці до нової ери грецький історик Геродот. В наш час з її тлумаченням виступив американський скульптор і книжковий ілюстратор Мартин Айслер.

Гіпотеза Айслера визвала жваве зацікавлення спеціалістів, тому що вона відкидає пануючу думку про те, що піраміди будувались за допомогою велетенських нахилених площин, по яким раби тягли кам’яні блоки вагою більше десяти тон кожний.

“Така робота була б небезпечною, довгою, доволі складною і потребувала би величезних витрат енергії, - вважає Айслер,- Насправді ж система, яка була застосована для спорудження цих шедеврів архітектури, була набагато простіша: кам’яні блоки піднімали по великих сходах за допомогою звичайного , але доволі ефективного пристрою - важеля ...’

Дещо подібне вважає і Геродот: ‘Підняття кам’яного матеріалу облегшували великі сходи. Коли перший шар кам’яних блоків було укладено , робітники піднімали велетенські каміння на верхню поверхню за допомогою пристрою подібного до важеля. З другого рівня блоки тим же чином переміщали на третій , і так до самого верху’.

Вчені ніколи не сприймали серйозно ці міркування Геродота, вважаючи , що той припускався в своїх припущеннях фантазувань. Його розповідь про конструювання пірамід була забута , а визнаною стала інша гіпотеза.

Згідно до неї давні єгиптяни на дерев’яних санках тягли або штовхали кам’яні глиби вагою кілька тон по довгим нахиленим поверхням , які були виготовлені з дерева, цегли і щебеню. Дерев’яні санки рухались легше дякуючи наполовину вкопаним колодам, що були укладені поперек руху. Якщо така гіпотеза має рацію, то для кожного з чотирьох трикутних фасадів потрібна була хоч би одна нахилена площина. Мартин Айслер, до того як підтримати і пояснити ідею Геродота, провів ряд експериментів , які утвердили його в думці , що гіпотеза нахилених площин помилкова.

“Кожна гіпотеза про будівництво пірамід повинна давати відповіді на два питання, стверджує Айслер, - перший: як кам’яні блоки піднімали на таку висоту ? і другий: як вдалось встановити їх на місце з такою точністю?’ Теорія нахилених площин пояснює першу проблему, проте вона має суттєвий недолік: велетенські рампи в процесі будівництва здійснювали би на піраміду такий тиск, що та могла тріснути , або рампи рухнули би від власної ваги.

Щоб нахилені площини ,тобто рампи, мали змогу функціонувати, як те потрібно , розміри їх повинні бути велетенськими. Після встановлення першого шару гранітних блоків – основу піраміди, робочі повинні були б ставити ряд рамп або тільки одну , але таку котра обіймала би всю будову і піймалась до вишини першого шару.

Після того будували би другий шар і знову надбудовували нахилену площину . Вона повинна була б весь час розширюватись і подовжуватись , щоб не бути занадто крутою і не прийти в негідність. На час установки останнього каменю піраміда з низу до гори була б покрита нахиленими площинами.

“Поміркуйте, - каже Айслер, - які велетенські розміри мали б нахилені рампи , потрібні, наприклад, для будівництва піраміди Хеопса ,чий нижній горизонтальний край має довжину 230 метрів, а вишина до вершини – 146 метрів. Довжина рамп повинна була перевершити кілометр і важити близько десяти мільйонів тон. Піраміда рухнула б від великого тиску’.

Крім того , рампи би вкрили всі боки піраміди і будівники не мали би змоги слідкувати за перебігом робіт, не змогли б поставити всі чотири боки спорудження під одним й тим же кутом, щоб вони зійшлись точно у верхівці. Але ж ми знаємо, що єгипетські піраміди – справжнє чудо точності’, - відмічає Айслер.

Теорія нахилених площин не витримала перевірки практикою. Це було 1978 року. Група японських архітекторів і єгиптологів зробила намагання збудувати піраміду, користуючись тими методами, які, по їх розумінню використовували в свій час давні єгиптяни. Японці були менш амбітні і задумали побудувати піраміду – модель висота якої лише одинадцять метрів.

І зазнали поразки. Щоб закінчити роботу , їм знадобились підйомний кран, бульдозер та інші сучасні механізми.

Згідно з теорією Мартина Айслера, на піраміді в процесі її будівництва споруджуються великі сходи – по одній східчастій дробині для кожного фасаду, порівняно вузькій по відношенню до довжини сторони фасаду. Підіймаючись наверх , робочі через кожні шість метрів ставили по всій довжині площини кам’яні блоки в формі паралелепіпедів доволі висунутих зовні. Інакше кажучи , створювали платформу для роботи , яка проводилась безперервно вздовж всіх боків піраміди. Ці потужні “ребра’ давали змогу легко встановлювати кутові кам’яні блоки.

Коли піраміда була завершена, сходи і кам’яні платформи руйнувались, а боки вирівнювались і полірувались.

А як же єгиптяни піднімали по сходах великі кам’яні блоки ? Зовсім просто. Перш за все на сход ставився важіль , упор якого – кам’яний стовп з півкулею зверху. На один край важеля клали величезний кам’яний блок . Як тільки блок за допомогою системи важелів потроху підіймався , один з рабів швидко підсовував під нього невелику дерев’яну балку і цим гальмував важіль (щоб камінь не звалився) . Після того блок ще трішки піднімали важелем і знову підсовували балку. І так чинили поки камінь не піднімався до потрібної висоти.

Це означає, що блок знаходився над сходинкою , і тоді важіль паралельний до краю сходини ,дякуючи кам’яній півкулі на упорі повертався перпендикулярно до краю сходини і кам’яний блок переміщувався на неї, наче по нахиленій площині.

Для цієї операції потрібно лише три робітника : двоє на важелях і один для підкладання балок.





5. Висновки
Єгиптологи всього світу зацікавились гіпотезою Айслера , але не впевнені, що вона є правильною. Для них вона лише одна із сорока , які потребують досить складної перевірки.

Кожну гіпотезу, яка намагається пояснити, як будувались піраміди – чудо древності, потрібно уважно вивчати. Може статися, вона стане частиною мозаїки , з якої складеться загальна схема правильного рішення.






6. Література
1. Ю.С.Асєєв “Шедеври світової архітектури’ Київ “Радянська школа’, 1982

2. Древний восток, Домокош Варга, издательство “КОРВИНА”, Будапешт, 1979
3. Журнал “Знание-сила”, 1995г. , №3, с.118 – 119.





Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Будівництво єгипетських пірамід iconВсеукраїнський студентський архів
Пірамі́да Хео́пса (Хуфу) — найбільша з-поміж єгипетських пірамід, єдине з «Семи див світу», яке збереглося до наших днів. Входить...

Будівництво єгипетських пірамід iconУроків мистецтва Тема «Таємниці єгипетських пірамід»

Будівництво єгипетських пірамід iconМиролюбівська зош І-ІІІ ст презентує історію рідного краю
Ми переконалися в цій істині пройшовши стежками рідного краю. На нашому шляху зустрічалися різні історичні пам’ятки минулого: могильні...

Будівництво єгипетських пірамід icon“ господарський розвиток стародавнього єгипту”
На сьогоднішній день єгипетська культура І цивілізація цікавить багатьох людей. Таємниця єгипетських пірамід І по сьогоднішній день...

Будівництво єгипетських пірамід icon«Усе на світі боїться часу, але час не боїться пірамід», каже арабська приказка. Перше чудо світу єгипетські піраміди. До наших часів збереглося біля
«Усе на світі боїться часу, але час не боїться пірамід», каже арабська приказка. Перше чудо світу – єгипетські піраміди. До наших...

Будівництво єгипетських пірамід iconМіністерство освіти І науки України
Фпо та зн галузі знань 0601 Будівництво та архітектура, напряму підготовки 060101 Будівництво, та слухачів другої вищої освіти спеціальності...

Будівництво єгипетських пірамід iconЗатверджую
Окх – сво хнамг, напрям – Будівництво, спеціальності – Міське будівництво І господарство, 2007 р

Будівництво єгипетських пірамід iconОб’єкти незавершеного будівництва
Будянського селищного голови було відмічено, що будівництво нової школи було розпочато у 1990 році. Будівництво здійснювалось за...

Будівництво єгипетських пірамід icon7. 06010101, 06010101 «Промислове І цивільне будівництво»
«бакалавр» напрямку 060101 «Будівництво», за окр «магістр» на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямку...

Будівництво єгипетських пірамід iconМіністерство освіти І науки україни
Промислове та цивільне будівництво", "Міське будівництво І господарство", "Охорона праці в будівництві", "Технічне обслуговування,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2013
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка