Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Українська мова




320.38 Kb.
НазваУкраїнська мова
Сторінка1/2
Дата конвертації20.04.2013
Розмір320.38 Kb.
ТипПояснювальна записка
  1   2
Міністерство освіти і науки України


Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а
для загальноосвітніх навчальних закладів

з угорською мовою навчання

(12-річна школа)

українська мова




5 КЛАС

Київ - 2004

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Згідно з Конституцією, державною мовою України є українська мова.

Вивчення української мови є обов’язковим в усіх закладах освіти і спрямоване на забезпечення усвідомлення її функцій у навчальному процесі та в суспільстві; розуміння важливості опанування державної мови і потреби користуватися нею як засобом спілкування у різних сферах суспільного життя; розвиток в учнів мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей; формування гуманістичного світогляду, моральних й естетичних переконань, національних та загальнолюдських цінностей.

Створення нових програм з української мови для 5 – 12 класів, у тому числі й для загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою викладання, зумовлене запровадженням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та переходом на 12-річний термін здобуття повної середньої освіти.

Відповідно до вимог Державного стандарту основною метою курсу української мови для 5 – 12 класів названих навчальних закладів є досягнення належного рівня володіння державною мовою усіма учнями; формування їх комунікативної компетенції; виховання національно свідомої, духовно багатої особистості.

Головні завдання навчання української мови в основній школі такі:

– формування в учнів стійкої мотивації до вивчення української мови та виховання поваги до неї;

– подальше збагачення, розвиток й активізація словникового запасу школярів;

– ознайомлення учнів із мовною системою та формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;

– вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, читанні, говорінні, письмі – та в різних сферах спілкування;

– формування і розвиток комунікативної компетенцїї особистості;

– формування через мову гуманістичного світогляду, духовного світу учнів, їх моральних й естетичних цінностей, особистісних рис громадянина України.

Найважливішими завданнями курсу української мови в старшій школі є:

– збагачення духовного світу учнів, формування їх світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів;

– удосконалення вмінь орієнтуватися в українськомовній інформації, застосовувати на практиці одержані відомості;

– розвиток умінь вільно спілкуватися у різних сферах та ситуаціях мовлення;

– узагальнення і поглиблення знань учнів про мовлення та мову як суспільні явища;

– удосконалення навичок самостійної навчальної діяльності, розвиток інтелектуальних творчих здібностей учнів.

Програма ґрунтується на таких принципах:

– практична спрямованість та комунікативна орієнтація навчання;

– взаємозв’язок у розв’язанні комунікативних, освітніх і виховних завдань;

– взаємопов’язаний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності;

– відбір і орієнтація навчального матеріалу відповідно до вимог мовознавства з урахуванням специфіки оволодіння рідною та українською мовами учнями угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладів;

– наступність між початковою та основною, основною та старшою ланками, а також між класами в середині основної й старшої школи.

Зміст програмового навчального матеріалу, вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів визначаються метою, завданнями вивчення української мови, змістовими лініями Державного стандарту, а також пріоритетами викладання цього предмета, визначеними Концепцією програми з української мови для 5 – 12 класів ЗНЗ із навчанням мовами національних меншин. Цими пріоритетами є:

– особистісна орієнтація освіти;

– світоглядна основа мовної освіти;

– демократизація і гуманізація навчання мови;

– збагачення освітнього змісту мови й мовлення;

– діяльнісний підхід до мовленнєвого розвитку;

– реалізація функцій мови – комунікативної, розвивальної, морально-етичної;

– посилення практичної спрямованості вивчення мови;

– забезпечення наступності змісту мовної освіти;

– використання прогресивних педагогічних технологій у процесі навчання мови та ін.

Програма складається з двох частин – для основної (5 – 9 класи) та старшої (10 – 12 класи) школи. Вивчення систематичного курсу мови завершується в 9 - му класі; а у 10 – 12 класах переважно поглиблюються знання та удосконалюються комунікативно-мовленнєві уміння учнів. Програма для старших класів передбачає також підвищення рівня культури мовлення; розвиток умінь конспектувати, писати тези, реферати, доповіді, готувати повідомлення, аналізувати художній текст; ознайомлення з правилами ведення дискусії, полеміки, публічного мовлення.

Крім того, структурування програми здійснюється за чотирма взаємозв’язаними змістовими лініями – мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною. Мовленнєва лінія спрямована на вироблення й вдосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності на основі базових мовленнєвих понять (текст, типи, стилі, жанри мовлення тощо). Мовна змістова лінія забезпечує засвоєння учнями знань про мову та її систему. Соціокультурна – регламентує тематико-змістову основу для засвоєння культурних і духовних цінностей українського народу, естетичного і морально-етичного виховання учнів, розвитку і вдосконалення їх мовлення. Діяльнісна лінія передбачає формування загальнонавчальних умінь, навичок учнів (аналізувати, порівнювати, зіставляти факти, наводити аргументи, робити висновки, узагальнення тощо), опанування стратегій, які визначають мовленнєву діяльність. Зазначені змістові лінії загалом формують комунікативну компетенцію особистості.

Для висвітлення соціальних функцій мови і виховання толерантного ставлення до інших мов та представників інших національностей до програми включено спеціальні теми та години на початку вивчення курсу мови в кожному класі.

На початку і в кінці року в кожному класі плануються також спеціальні години для повторення.

Наявність у програмі вимог до загальноосвітньої підготовки учнів повинна сприяти практичному спрямуванню викладання української мови, міцному засвоєнню теоретичного матеріалу, вільному володінню цією мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Вивчення програмового матеріалу будується з урахуванням міжпредметних зв’язків, що слугує поглибленому розумінню мовних явищ, розширенню кругозору учнів, розвитку в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів.

Програма передбачає розвиток зв’язного мовлення учнів. Учитель повинен пам’ятати, що розвиток мовлення залежить насамперед від словникового запасу школярів. Чим багатший словник учнів, тим вони вільніше думають і висловлюються. Правильно організована словникова робота сприяє також свідомому практичному засвоєнню української мови. Лексичний запас дітей збагачується через мову вчителя, словникову роботу, навчальний матеріал (зокрема, виконання різних творчих завдань, завдань на переклад з однієї мови на іншу, ознайомлення зі словотвором різних частин мови, роботу над лексикою та інше); прилучення дітей до читання текстів українською мовою тощо.

Робота зі зв’язного мовлення проводиться систематично і повинна забезпечити розвиток в учнів умінь та навичок, необхідних у їхній майбутній мовленнєвій діяльності. Учитель орієнтується на запропоновані у програмі теми для реалізації соціокультурної лінії, види робіт з розвитку зв’язного мовлення, на мовний матеріал підручників, на тексти художніх творів з літератури, які вивчаються у відповідному класі, та інше. Кількість контрольних робіт з мови і чотирьох видів мовленнєвої діяльності для визначення рівнів загальноосвітньої підготовки учнів запропоновано у додатку № 1 до програм. Надзвичайно корисними видами роботи з розвитку мовлення є перекази, складені учнями твори, розповіді, діалоги, відгуки, реферати, ділові папери тощо. Обов’язковим компонентом зв’язного мовлення є культура мовлення, яка передбачає точне слововживання, чітку побудову речень, логічний зв’язок між ними у тексті, правильну вимову й грамотне написання висловлюваного.

Обсяг навчального матеріалу дібрано з орієнтацією на програмовий матеріал з рідної мови, кількість годин, виділених для української мови у типових навчальних планах, із врахуванням вікових особливостей школярів, їхніх пізнавальних можливостей.

Розподіл годин між темами в кожному класі орієнтовний. Учитель має право змінювати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми залежно від конкретних місцевих умов, не скорочуючи при цьому загальної кількості відведених години з розвитку зв’язного мовлення. Години резервного часу учитель використовує на свій розсуд.

Специфіка організації навчання української мови в угорськомовних навчальних закладах зумовлена: по-перше, тим, що на початку вивчення цієї мови переважна більшість учнів не володіє нею; по-друге, належністю української та угорської мов до різних генетичних груп, розбіжностями звуко-буквених систем, а також графіки, орфографії, орфоепії, синтаксису та ін. у цих мовах. Такими розбіжностями, наприклад, є:

  • побудова угорського алфавіту на іншій основі, ніж українського;

  • наявність букв, що майже однаково пишуться, а означають різні звуки, наприклад: В в, Р р, С с;

  • відсутність у рідній мові букв Є є, Ї ї, Щ щ, ь, Ю ю, Я я;

  • наявність у рідній мові букв, яких немає в українській, як-от: Á á, É ė, Í í, Ó ó, Ö ö, Ő ő, Ú ú, Ü ü, Ű ű, H h, S s, V v, Z z, Sz sz, Cs cs, Zs zs та ін;

  • різні закономірності злиття звуків;

  • особливості читання слів з ненаголошеними голосними, дзвінкими, глухими, твердими і м’якими приголосними, зі збігом приголосних;

  • наявністю слів з невідповідністю у них кількості звуків кількості букв;

  • різне місце наголосу в словах угорської та української мов;

  • наявність у рідній мові таких частин мови, як післяйменник, артикль і відсутність прийменників та часток, як це є в українській мові;

  • відсутність граматичної категорії роду у іменників, прикметників, порядкових числівників, займенників і наявність цих же категорій в українській мові;

  • різні способи утворення ступенів порівняння прикметників;

  • відмінності у морфемній будові слів;

  • суттєві відмінності в підходах до синтаксичної будови речення і використання пунктуаційних знаків тощо.

Матеріал, що збігається в українській та угорській мовах, варто подавати стисліше, оскільки він відомий учням з курсу рідної мови. Однак явища, властиві лише виучуваній мові, або ті, що мають істотні розбіжності з аналогами в рідній, потребують належної уваги, відповідного пояснення з використанням зіставлення, систематичного повторення, більшої кількості годин. Детальні поради щодо особливостей викладання української мови в угорськомовних навчальних закладах учитель знайде в окремих інструктивно-методичних рекомендаціях, які можуть бути включені у додатки до програм.

Додатками до програм можуть служити також Критерії оцінювання навчальних досягнень з української мови учнів 5 – 12 класів шкіл України з навчанням мовами національних меншин, перелік основних підручників, перелік додаткових підручників та посібників, структурно-тематичні схеми вивчення курсу української мови тощо.

У пропонованій програмі, на відміну від попередньої, відповідно до Державного стандарту, вимог мовної Концепції, уточнено мету і завдання вивчення української мови в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах, перенесено на перше місце мовленнєву лінію, щоб підкреслити, що саме її зміст виражає основну і кінцеву мету навчання державної мови. Дещо переструктуровано програму, деталізовано зміст окремих підрозділів мовленнєвої, мовної, соціологічної, діяльнісної ліній. Співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики змінено на користь останньої.

Зазначені зміни повинні сприяти успішнішому опануванню української мови, формуванню комунікативної компетенції учнів, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо.

5-й клас

( 105 год, 3 год на тиждень, резервний час – 5 год)
МОВЛЕННЄВА ЛІНІЯ1

зв’язне мовлення

(23 год)

Зміст

навчального матеріалу


Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Найважливіші відомості про спілкування і мовлення

Загальне уявлення про спілкування і мовлення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо); адресат мовлення; монологічне і діалогічне мовлення; усне і писемне мовлення; основні правила спілкування.
Мовленнєвий етикет

Ознайомлення з найважливішими вимогами до культури мовлення (змістовність, доречність, точність, логічна послідовність, виразність, правильність та ін.)
Текст. Тема і головна думка тексту. Поділ тексту на абзаци; план готового тексту (простий)


Поняття про розмовний, науковий і художній стилі мовлення; сфери вживання кожного з них
Типи мовлення: розповідь, опис, роздум

Учень знає:

  • що таке мовленнєве спілкування, усне

та писемне мовлення;

  • види мовленнєвої діяльності;

  • основні відомості про текст;

  • стилі і типи мовлення.

Учень уміє2 складати висловлювання відповідно до запроповованої ситуації спілкування;

– здійснює усі види мовленнєвої діяльності;


  • дотримуться основних правил спілкування (бути ввічливими, привітними і доброзичливими, уважно, не перебиваючи слухати співрозмовника, висловити незгоду з позицією співрозмовника так, щоб не образити його; не розмовляти без потреби голосно, не вживати грубих слів, говорити про те, що цікаво адресатові мовлення, та ін);




  • чітко і влучно висловлює, добираючи слова для найточнішого вираження думок; правильно вимовляє й грамотно пише висловлюване;

  • свідомо і стилістично правильно будує речення, дотримється логічного зв’язку між ними у тексті;




  • визначає тему і головну думку доступного за змістом тексту;

  • добирає заголовок до тексту;

  • ділить текст на абзаци;

  • складає простий план готового тексту;


– розрізняє стиль мовлення (розмовний, науковий і художній) запропонованого тексту;


– будує короткі розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів, елементарного роздуму.


Міжпредметні зв’язки

Художній твір і його частини. Тема і головна думка тексту. Розповідь, опис, роздум (література). Розповідь за змістом малюнків (образотворче мистецтво).

Аудіювання


Сприймання на слух, розуміння нескладних текстів, що належать до вивчених типів, стилів і жанрів мовлення

Учень уміє під час сприймання чужого мовлення уважно слухати, орієнтуватися в ситуації спілкування;

– складає первинне уявлення про зміст почутого;

– розрізнює на основі прослуханого жанри мовлення (казки, оповідання, вірші та інші); тип мовлення (розповідь, опис, роздум); стиль мовлення (розмовний, художній, науковий);

– виконує після прослуховування завдання, запропоновані вчителем.

Учень розуміє висловлювання (учителя, учнів, інших мовців), ступінь складності яких відповідає рівню мовної підготовки і віковим особливостям п’ятикласників; нескладні неадаптовані пізнавальні, виховні тексти; основний зміст доступних текстів, різних за комунікативним призначенням: повідомлень, запрошень, привітань, інформацій, листів, телепередач, радіопередач тощо.


Говоріння

Стисле переказування змісту прочитаного, побаченого, почутого. Створення діалогічних та монологічних висловлювань


Учень уміє створювати власні монологічні та діалогічні висловлювання:

– відтворює запропоновані вчителем зразки зв’язних висловлювань;

– вносить зміни до поданих висловлювань;

– складає зв’язне висловлювання (розповідь, опис, роздум) за малюнком, опорним сполученням слів, ситуацією, за даним або колективно складеним планом та ін.;

– передає зміст прочитаного, побаченого або почутого, висловлюючи та мотивуючи своє ставлення до осіб, подій, явищ, про які йде мова, з використанням допоміжних матеріалів або без них;

– висловлює на теми, вказані у програмі або запропоновані вчителем;

– спілкується з мовцями відповідно до ситуації;

– складає короткий твір-розповідь на основі власного досвіду;

– бере участь в обговоренні нескладних питань, висловлювати власну думку;

– стисло переказує зміст прочитаного за допомогою поданого плану або допоміжних матеріалів;

– складає діалог з використанням зображувальних або лексичних опор.
У процесі говоріння дотримується мовленнєвого етикету.

Читання


Розвиток техніки читання вголос та мовчки на основі виучуваного матеріалу, розуміння самостійно прочитаних нескладних текстів, що належать до відомих учням жанрів літератури, стилів і типів мовлення

Учень уміє читати вголос та мовчки (за нормативами, визначеними у критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів) тексти підручника і тексти, запропоновані вчителем;

– користується різними видами читання;

– визначає і запам’ятовує головне у прочитаному, виконувати сформульовані до тексту запитання, завдання;

– бере участь в обговоренні змісту, виражати власну думку про прочитане;

– користується словниками та іншою довідковою літературою.

Учень розуміє прочитані на уроці або самостійно тексти, які належать до вивчених жанрів літератури, стилів і типів мовлення.



Дотримується вимог до читання.

Письмо


Побудова письмових текстів (нотатки, план, лист, привітання, запрошення, діалог, короткий твір і т. ін.)


Учень уміє робити нотатки;

– складає і записує план;

– пише листи, запрошення, привітання, твори (в межах запропонованих тем) тощо.
Дотримується вимог до писемного мовлення, вдосконалювати написане.

МОВНА ЛІНІЯ

Вступ


(1 год)

Українська мова – державна мова України




Повторення вивченого в початкових класах


( 6 год)

Звуки і букви. Склад і наголос. Значущі частини слова. Спільнокореневі слова (1год)

Частини мови; основні способи їх розпізнавання

Іменник. Іменники, що означають назви істот та неістот. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Змінювання іменників за числами. Велика буква в іменниках (1год)
Прикметник. Роль прикметників у тексті. Змінювання прикметників у сполученні з іменниками за родами і числами (1год)


Числівник. Поділ числівників на дві групи за їх значенням (1год)


Займенник. Особові займенники (1год)

Дієслово. Роль дієслів у текстах. Неозначена форма дієслова. НЕ з дієсловами

(1год)



Учень знає вивчене в початкових класах про:

  • звуки і букви;

  • склад і наголос;

  • значущі частини слова;

  • спільнокореневі слова;

  • частини мови;

  • вивчені орфографічні правила.

Учень уміє правильно вимовляти звуки і називати букви;

– визначає наголошені склади у слові;

– виділяє і позначає в слові основу і закінчення, а також корінь, префікс, суфікс;

  • добирає спільнокореневі слова;



– розпізнає вивчені частини мови (за загальним значенням, питаннями і вивченими граматичними ознаками);

– використовує у власному мовленні слова, які належать до різних частин мови;
– розрізняє іменники, що означають назви істот та неістот;

– визначає рід іменника;

– правильно вживає форми однини і множини іменників;

– відповідно до вивчених правил пише велику букву у власних назвах;
– спостерігає за влучним уживанням прикметників у тексті;

– змінює прикметники у сполученні з іменниками за родами і числами;

– використовує у власних висловлюваннях прикметники-синоніми, прикметники-антоніми;
– розрізняє числівники, які вказують на кількість предметів, і числівники, які вказують на порядок предметів при лічбі;

– чітко вимовляє і грамотно пише найуживаніші числівники;
– називає особові займенники;

– вживає у тексті особові займенники замість іменників;
– спостерігає за роллю дієслів у реченнях;

– будує речення з дієсловами;

– переконструйовує текст, змінюючи граматичну форму дієслова (за схемами, поданими вчителем);

– за допомогою питань утворює неозначену форму дієслова;

– правильно пише НЕ з дієсловами.
Знаходить і виправляє орфографічні помилки; користується орфографічним словником.


Міжпредметні зв’язки

Основні відомості з фонетики і морфології (рідна мова).


Синтаксис і пунктуація

( 15 год)

Основні відомості про синтаксис і пунктуацію

(1год)

Словосполучення. Головне та залежне слово у словосполученні (1год)


Речення. Граматична основа речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речення (2год)


Головні члени речення: підмет і присудок

(1год)
Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина (1год)
Речення з однорідними членами (без сполучників і з сполучниками а, але, одиничним і). Кома між однорідними членами. Узагальнююче слово перед однорідними членами. Двокрапка після узагальнюючого слова. Тире після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом (2год)
Звертання. Розділові знаки при звертаннях.

Використання звертань у розмовному і художньому стилях мовлення (1год)

Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Загальне поняття. Розділові знаки (2год)

Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові після слів автора та перед словами автора (2год)

Діалог. Тире при діалозі (2год)


Учень знає, що вивчають синтаксис і пунктуація; що таке словосполучення; основні відомості про просте і складне речення; головні та другорядні члени речення; однорідні члени речення; загальні відомості про звертання і про пряму мову; вивчені пунктуаційні правила.
Учень уміє визначати в словосполученнях головне слово і залежне;

– складає словосполучення, уникаючи помилок у формі залежного слова;
– знаходить в реченні граматичну основу;

– розрізняє види речень за метою висловлювання;

– правильно вживає в мовленні речення, різні за метою висловлювання; використовує необхідні розділові знаки у кінці названих речень, читати їх з відповідною інтонацією;
– знаходить в реченні головні члени; визначати, якими частинами мови вони виражені;
– визначає у реченні другорядні члени;

– поширює запропоновані речення з допомогою другорядних членів;
– пояснює вживання розділових знаків у запропонованих реченнях з однорідними членами;

– складає речення з поданими узагальнюючими словами й однорідними членами; правильно ставить розділові знаки у реченнях з однорідними членами та інтонує їх;

– використовує речення з однорідними членами у побудові текстів;


– спостерігає за використанням звертань у розмовному і художньому стилях мовлення;

– виділяє звертання паузою в усному мовленні, комою (комами) або знаком оклику – на письмі;

– перебудовує, де це можливо, речення так, щоб у них були звертання;

– правильно вживає звертання у власних висловлюваннях;
– пояснює, чим відрізняються складні речення від простих;

– встановлює межі простих речень, що входять до складного;

– обґрунтовує розстановку розділових знаків між простими реченнями, що входять до складного;

– будує складні речення за зразком, за схемою, за малюнками, за певними ситуаціями;

– розрізняє пряму мову і слова автора; мотивує вживання розділових знаків у реченнях з прямою мовою;

– будує речення з прямою мовою з допомогою лексичних опор і схем;

– знаходить діалог у поданому тексті;

– розігрує діалог, використовуючи опорні словосполучення;

– складає діалог на задану тему, розставляючи необхідні розділові знаки.
Знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила.


Міжпредметні зв’язки

Звертання, пряма мова, діалог в уривках з художніх творів (література).
Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія

( 20 год)

Звуки мови і звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м”які, дзвінкі й глухі; вимова звуків, що позначаються буквами и, г, х, r, к та ін. (3год)
Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Позначення на письмі звуків [дж], [дз], [дз΄] (2год)

Склад. Основні правила переносу. Наголос. Ознайомлення з орфоепічним словником і словником наголосів (2год)
Вимова наголошених і ненаголошених голосних та позначення їх на письмі.

Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів.

Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом (2год)
Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі (1год)


Уподібнення приголос-них звуків (1год)

Спрощення в групах приголосних (1год)

Основні випадки чергування у –в, і – й (1год)


Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, я, ю, є. Сполучення йо, ьо.
Правила вживання м’якого знака (2год)


Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом (2год)
Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків (2год)


Написання слів іншомовного походження (1год)



Учень знає:

– що вивчають фонетика і орфоепія, графіка і орфографія;

– групи звуків; алфавіт; співвідношення звуків і букв;

–вивчені орфоепічні та орфографічні правила.
Учень уміє правильно вимовляти звуки і позначати їх буквами на письмі;

– розрізняэ в словах ненаголошені й наголошені голосні, тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;

– встановлюэ співвідношення звуків і букв, беручи до уваги звукове значення букв я, ю, є, ї, щ, позначення на письмі звуків [дж], [дз], [дз΄];

–користується орфоепічним словником;


  • ділить слово на склади;

  • пояснює правила переносу слів;

  • ставить наголос у словах;

  • користується словником наголосів;

– правильно вимовляє наголошені і ненаголошені голосні у словах;

– пояснює написання у коренях слів ненаголошених е, и, о (з допомогою відповідної таблиці або без неї);

– довідувається із орфоепічного словника про правильну вимову та написання потрібних слів;
– правильно вимовляє приголосні звуки, зокрема [г], [х], [ґ], [к];

– чітко вимовляє дзвінкі приголосні у кінці слів: горб, сніг, сторож та ін.;

– правильно вимовляє слова зі звуками [г], [ґ], [х]: гарно, голова, ґазда, ґава, хата, хитро, сухий та ін., а також слова зі звуками [дж], [дз], [дз΄]: ходжу, дзвін, дзьоб тощо;

– робить фонетичний розбір слів;

– виявляє різницю між звучанням і написанням слів з уподібненням приголосних, наприклад:

вимовляємо пишемо

во[r]зал вокзал

[сс]ушити зсушити

ле[х]ко легко

та ін.

– вводить слова такого типу в речення;
– спостерігає за найпростішими випадками спрощення у групах приголосних;

– запам’ятовує правильну вимову і написання слів зі спрощенням у групах приголосних, на зразок:

радість – радісний

щастя – щасливий

проїзд – проїзний

тиждень – тижневий

– використовує такі слова у власних висловлюваннях;
– мотивує основні випадки чергування [у] з [в], [і] з [й] для уникнення збігу голосних і приголосних звуків та поліпшення милозвучності мови;
– розрізняє способи позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, я, ю, є на прикладі найуживаніших слів: день, льон, будьте, стіл, лягти, колючий, третє та ін.

– правильно пише слова зі сполученнями йо, ьо (знайомий, бойовий, мільйон, сьогодні та ін.), м’яким знаком (шкільний, сільський, тінь, олівець, п’ять…);
– відповідно до вивчених правил вимовляє і пише слова з апострофом;

– вводить ці слова у речення;

– розрізняє два типи подвоєння букв: на позначення збігу однакових приголосних звуків(віддати, ззаду, сонний, денний, розрісся) і для позначення подовження м’яких приголосних (Закарпаття, життя, зілля, сіллю, виллють, ходіння, знаряддя, волосся, галуззя, роздоріжжя…);
– грамотно пише найбільш уживані слова іншомовного походження (символ, цифра, сигнал, режим, університет, турист, хімія, маса, тонна, комп’ютер, ательє тощо);

– користується словником іншомовних слів;
Знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила; користується різними типами словників;

  1   2

Схожі:

Українська мова iconФорма № н 04 Бердянський державний педагогічний університет Кафедра філологічних дисциплін “затверджую
Філологія, спеціальністю Українська мова і література. Мова і література (англійська або німецька). Українська мова і література....
Українська мова iconПрограма «Українська мова 10-11 класи Рівень стандарту»
У межах теми «Мова, індивід, суспільство» (4 год.): Українська мова у світі. Українська діаспора
Українська мова icon1. Що таке літературна мова? Назвіть найголовніші ознаки сучас­ної української літературної мови
...
Українська мова iconНазва реферату: Українська мова Розділ: Мовознавство Українська мова
Мова належить до так званих вторинних си­стем. Вона існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого вона є....
Українська мова iconПрограма курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»
Предметом вивчення практичного курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» є сучасна українська літературна мова професійної...
Українська мова iconЛьвівська область
Філологія (українська мова і література; арабська мова і література; перська мова і література; польська мова і література; російська...
Українська мова iconУкраїнська мова серед інших мов світу Місце української мови в літературі та суспільстві Українська мова серед інших мов світу
Окремi дослiдники вважають її однiєю з найстарших мов Європи. Українська мова є старшою за латинську та грецькі мови, а за кількістю...
Українська мова iconДілова українська мова
Українська національна мова як основа культури українського народу, його державності
Українська мова iconУрок (Українська мова і історія) Тема: В. Самійленко «Українська мова»
Обладнання : портрет В. Самійленка, мультимедійна дошка, ноутбук,підручники, роздаткові картки
Українська мова iconСекція „Українська мова” Українська мова та література
Визначте морфеми в словах: умивалися, опитування, замислитися, невчасно, збір, водій, розбитий, дівчинонько
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка