Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Виникнення писемності та історія кодування інформації




128.12 Kb.
НазваВиникнення писемності та історія кодування інформації
Дата конвертації09.10.2012
Розмір128.12 Kb.
ТипРеферат
Реферат скачан с сайта allreferat.wow.ua


Виникнення писемності та історія кодування інформації

Розділ 11. Виникнення писемності та історія розвитку письма.2. Способи та засоби документування.3. Кодування інформації та класифікація знаків. 1.1 Писемність виникла на певному етапі розвитку людства, колипродуктивні сили і суспільні відносини почали досягати певного, доситьвисокого рівня. Цей рівень, за висловом Ф. Енгельса: „Починається з плавкизалізної руди і переходить у цивілізацію в результаті винаходу буквеногописьма і застосування словесної творчості.” Причини, що зумовили появу писемності, всюди були більш-менш однакові.Письмо, що передає звукову мову, з’являється в пенріод формування держави.Але різні народи не одночасно досягали однакового рівня суспільногорозвитку, тому писемність з’являється в різних народів в різні часи. Щобзрозуміти, вивчити шлях розвитку тієї чи іншої писемності, треба знатиісторію народу , який її створив. [Наприклад египетська писемність, яка виникла десь у глибині IVтисячоліття до нашої ери, спочатку була піктограічною, тобто малюнковою.„Під час виникнення египетської цівілізації перша писемність, яка почалавживатися, полягала.. у простому замальовуванні предметів, ” писавШампольйон . 6ст.83] На світанку розвитку будь-якої культури найпершим і найбільшим їїдосягненням є народження писемності, всюди, - на будь-якому континенті , убудь-якій країні, - першим способом закріплення думки на відстані : в часі,перим способом обміну й збереження знань та досвіду людей був малюнок. Такі було в Єгипті. У піктограмі кількість знаків залежала від фантазії людини, що їїмалювала, від ступеня і „малюнкової говіркості”. Але на початку IIIтисячоліття до нашої ери в Єгипті становище змінюється. Кількість знаківобмежується, звужується значення кожного окремого зображення ,стандартизується їхня форма. Кожен знак тепер точно означає певне слово.Оскільки цей вид писемності передавав не лише назви предметів, а й ціліслова, поняття , ідеї, його називають ідеографією. Ідеографія -перехідний ступінь від піктографії до звукової, мовної графікі. [«Піктографія - це недосконала система, яка поступово упорядкувалася,майже повністю змінилася тільки під впливом прогресу людського розуму свійхарактер і утворила ... ієрогліфічне письмо» 6 ст. 86] 1.2 З далеких часів дійшли до нас різні види документів, за допомогоюяких ми пізнаємо історію своєї країни, її героїчне минуле, з’ясовуємоособливості побуту народу, правові форми та етичні норми взаємовідностіміж суспільством і державою, між окремими особами, знайомимося з культуроюстановлення письмового мовлення. До появи письма для оформлення міжплеміних договірних відносин, а,також, для полегшення запам’ятовування предки використовували палиці іззарубками. Щоб закріпити договір чи торгівельну угоду, наприклад, запискипро взятий борг, на палиці робились зарубки, а потім її розрубуваливпродовж . Кожен брав собі по половині. При поверненні боргу половинкискладали разом і перевіряли правильність розрахунків. Наскельні малюнки танаписи виконували примітивними інструментальними знаряддями ( кам’янимисекирами, довбнями ) на рівних кам’яних брилах. З появою писемності виникає необхідність складати документи.Вважається, що необхідність в укладненні різноманітних документів (угоди,договори, тестаменти) і зумовила появу писемності як засобу фіксації ізбереження державної і приватної документації. Так, знайдені під часпраскопок білая м. Сузи в 1901р. французькими вченими на поверхні кам’яногостовпа клинописні тексти були законами, що належали вавилонському царевіХаммурапі, який правив з 1792 по 1750р. до н.е. Фігура бога солнця Шамашанад текстом начебто затверджувала закони і дозволяла цареві творити відйого імені суд над усіма своїми підданими. Всьго було близько итрьох сотеньзаконів і всі вони, за заявою Хаммурапі, захищали слабкого від сильного. 1.3 Важко переоцінити внеск вавилонян і ассирійців та інших шумеро-аккадських предків у культуру документування. По-перше, це винайденняписьма. Вавилонське клинописне письмо, а точніше – шумерське, з якого вонорозвинулось, - найдавніше у світі. Використовували його у різнихвидозмінах протягом трьох тисяч років, тобто досше ніж сучасний латинськийалфавіт. Цим письмом користувалися народи від Вірменських гір до Перськоїзатоки, від Єгипетського моря до кордонів Індії. Саме в Месопотамії виникперший великий теоретично-філософський твір „Сказання про Гільгамеша”. Темацього документа - пошуки людського безсмертя, яке можна здобути лишекорисними для людства справами – сягають справжньої філософської глибини ізабезпечують йому почесне місце серед найвизначних робіт усих часів інародів. Сторінки історії, на жаль, і доси рясніють „білими плямами”. Навіть,про те , що вже , здаєьбся, вивчене, інколи ховає чимало цікавих таємниць. 1.4 Вивчення слов янської писемності почалося давно. Х сторіччямдатується перша філологічна ровідка зцього питання – „Сказання прописьмена”Чорноризця Храбра. Довгий час вважалося, особливо наполегали нацьому буржуазні історики, що наші предки, східні слов’яне, одержалиписемність тільки після 988 року, після хрещення Русі. Тоді до них прийшла,писемність – богослужбові книжки, написані тією слов’янською абеткою, яку863 року створили вчені просветителі Кирил та Мефодій. З Болгарії та Візантиї у Кіївську Русь приходило свого часу чималокнижок, насамперед релігійних. Але не писемність – не іспортний товар, ізавезти її не можливо – Писемна система народжується на певному етапірозвитку суспільства, коли вона стає для цього суспільства необхідною. У Давній Русі , ще до її хрещення, суспільні відносини досягли такогорівня розвитку, що без писемності Русь не могла обійтися і тому натеріторії, де жили східні слов’яне , археологи не раз натрапляли напредмети, вкриті таємничими, ієрогліфічними знаками. І часом ці знаки дужескладалися на літери якогось невідомого нам алфавіту. Можливо, це не знаки,а літери кількох окремих абеток. Ними користувались різні слов’янськіплемена, коли в них зароджувалася державність, розвивалася торгівля,з’явилися перші паростки дипломатичних стосунків. Також було створено кирилицю та глаголицю. Кирилиця складалась з сорока трьох писемних знаків, вона мала всілітери, потрібні для передачі звуків старослов’янської мови. Навять більше,ніж потрібно. Зайві знаки протягом ХVIII-XX сторіч були вилучені заслов’янських абеток. Глаголиця мала сорок літер. Їхня форма дуже складна й химерна. Якщоуважно придивитись, деякі знаки глаголиці схожі на перкинуті абоперекручені літери кириллиці. Тільки ще й ускладнені, прикрашені завиткамита кружальцями . В Х сторіччі, у Болгарії народжується нова, зручніша абетка, - прямийнащадок візантійського уставу. І на честь першонавчителя слов’ян їїназвали кирилицею. Кирил і Мефодій боролись не тільки за те. щоб услов’янських країнах правили церковну службу рідною мовою. Вони присвятилисвоє життя благородній справі „вищої мети”., брати прагнули відстоятисамобутність слов’янської культури. Вони рохгорнули величезну просвітительську діяльність. Кирилові йМефодію всіляко допомогали вірні учні - Горазд, Лаврентій, Наум,Ангеларій, Климент. Та католицька церква залишилася вірною собі. Лише на короткий час, іздипломатичних міркувань, папа римський Адріан II дозволив церковні віправислов’янською мовою. Найдавніші пам’ятки слов’янського письма (IX – X сторіччя) – це тринаписи на стінах церкви болгарського царевича Самуїла, в Македонії. Починаючи з XI століття, написи кирилицею, які доси зустрічаютьсялише на пам’ятниках та в богослужебних книгах, иожна побачити й напредметах побуту. 2.1 Засоби - інструменти, за допомогою яких документують інформацію. Технічний і текстові способи документування є найдавнішими. Писемність є засобом для текстового способу . Вона з’являється тоді, коли виникає потреба передавати інформаціючерез час і простір. Піктографічне письмо (рисункове письмо) – перший етап еволюціїписемності, перший спосіб вираження почуттів, але малюнок можна лишетрактувати, дослівно його прочитати неможливо. Писемність виникла у VIII тисячолітті до н.е. Писемність слугувала дляпередачі соціального досвідунащадкам, але життеве сприйняття слідуючогопокоління змінються і уутруднює прочитання. Логограмма або ієрогліфи – передача – передача інформації зазасобамисхем. Слогове письмо (шумерське) – письмо за засобами символів, але симовлпозначае не слово, а склад. Літеро-звукове письмо (гречеський алфавіт). Грекі рочленували слово на літери, літери на звуки і створили алфавіт. Звукове письмо слугувало основою стенографії – запису інформаціїзазасобами значків. Знак позначає не слово, не літеру, а цілі фрази та устойчивісловосполучення. На початку нашої ери існували два основних алфавита – грецький ілатинський. До VI століття н.е. слов’янськи племена використовували чорно-розовийалфавіт (...) З V століття з’являється протокирилиця (відрізняється від грецькогоалфавіту лише тим, що відсутня частина букв.) На базі цього алфавіту у IX столітті з’являються два алфавіти –глаголиця та кирилиця. Глаголиця стала називатися вяз’ю івикористовуватися як парадне письмо, для написання дорогих книг і т.д. У розвитку шприфту виділяють три етапи: 1. статут (чітка геометрія, рівні літери) 2. півстатут (на відміну від статуту - наклонні літери, немає чіткої геометрії) 3. скоропис 15-16 ст. (іноді викидаються гласні літери, зливаються слова. Самий тяжкочитаємий шрифт.) Петр I у XVII столітті ввів гражданський шрифт. У 1735,1738, 1758 рр. – реформи Російської Академії Наук, якімодернизували алфавіт. Вперше з’являється руський національний алфавіт. Ленін видає декрети 1917-1918рр. о реорганізації руської мови,створюється сучасний руський алфавіт. У 1931 р. цей алфавіт поповнюють лишедвома літерами – и, й. До середини XIX сторіччя писемність була рукописною, потім з’являються перші машинописні прилади (машини) . Технічний спосіб документування. Малювали на самих спорудах. Малюнки містять в собі техічну інформацію,вміщують свідчення о технічних знаннях. Технічний малюнок виникає, коливиникає патріархальне господарство, воно з’єднане з характером виробництва,коли потребуються більш точні засоби реалізації інформації. Коли людинапочинає робити щось сама, виникає технічна інформація. Один спосіб - малюнок. На Русі малюнки робили прямо на землі. Виникає диференціація сільського господарства, виникають нові методидокументування. З’являються перші наукові писання, метеозаписи, першіземельні плани. Ремеслене виробництво з’являеться з потребою в описанні заказів,товари на обмін – технічне описування виробу, моделі або образець. Розвивається торгівля. Торговці були створювальниками карти. Разом знею з’являються перші наукові щрденники демографічного змісту. На зміну ремесленому засобу виробництва приходить мануфакутрне(серійне виробництво). Це виробництво вимагало більш точного зображеннясамого предмета. Конструкторська документація виникає у зв’язку з розвиткоммеханіки, судобудівництва, машинобудівництва. У XVII-XVIIIст. починається типове будівництво. З’являється проект,проектна документація. Машиний характер виробництва відрізняється від мануактурноготехнологією, предполагають, використання кваліфікованих спеціалістів.Виникає технологічна документація, технологічна карта. У виробництво входить наука. З’являється наукова документація.З’являеться держстандарт. Вводиться різниця між часною та державною інтелектуальною власністю. З’являються звіти, рецензії та укладнення. На сьогоднішній день ми маємо технічний комплекс научної документації,який складався у всіх сферах життя. Графічна документація: плани, креслення, схеми. Текстова документація : держстандарти, технічні описання, технчніумови і т.д. Картографічна і гідрографічна: карти, географічні, геодезичні і т.д. Основний засіб - технічна графіка. У IV столітті до н.е. Євклід створив працб „Оптика”, де впершеформулює правила виготовлення точного технічного малюнка, створення малюнкана площині. У XVI ст. Декарт і Ферма розробляють теорію аналітичної геометрії. З’являються методи проектного зображення предметів. Схематичні плани залишаються кресленими, вони відрізняються більшоюточністю зображення. В кожній галузі виникають креслені майстерні (18-19ст.) 1798р. - рікнародження інженерної графіки. Французьський авантюрист Гаспар Май видав книгу „Нарисна геометрія”,написану за гратами. У XIX столітті розробляється методичка рельєфного зображення наплощині (М. Ферог) Він ввів технолгогію виготовлення документів з рельєфним зображеннямпредметів. Створюється компьютерна графіка. 2.2 Документування - це створення документа з виконанням різнихметодів, способів, засобів фксувати інформації на матеріальні носії. Метод документування - це захід або сутність прийомів фіксуванняінформації на матеріальному носії за допомогою знакових систем. 3.1 Кодування інформації- це спеціальнал вироблена система прийомів(правил)фіксування інформації. Основними атрибутами кодування є знак, код,мова, за допомогою яких інформація фіксується і передається у просторі ічасі. Код – це набір знаків, які упорядковані відповідно до визначенихправил тієї чи іншої мови, для передачі інформації. Знак - це позначка, предмет, та позначення чогось. Наприклад, можебути цифра або літера. Коли знак поєднується зі своїм значенням, він стаєсимволом. Код повинен однозначно сприйматися, відтворюватися іпередаватися, тобто бути незмінним, однотипним і визначним . Повинен бутизрозумілими відправнику і одержувачу. Кодів існує набагато більше, ніжматеріальних носіів. Розрізняють наступні види кодів: . алфавитні – система літер; . цифровий - система цифр; . алфавитно-цифровий – змішана система алфавитних і цифрових кодів; . рельєфно – точковий – система випуклих точок (шифр Брайля); . матричний - система поглиблень або отверстій та інші. Використовує у якості коду ліьтери, можна фіксувати слова на різнихмовах, отже використовуючи різні коди. Вибір коду залежить від матеріального носія, чим коротше код, тимдовше буде текст і навпаки. Наприклад, китайські ієрогліфи. Виробленнякоротких кодів постає одним із важливих завдань перед науковцямі. 3.2 Вивченням знаків займається семіотика. Семіотика (від грецькогоsemion – знак, признак) – наука, яка вивчає спільні якості знаків, їхсистеми і ситуації у людському суспільстві. Семіотика вивчається на трьохрізних ступенях: 1) синтактика; 2) семантика; 3) прагматика. Синтактика розглядає способи поєднань знаків, які ведуть у кінцевомурезультаті до формування текстів. Семантика аналізує поняття, значення ісмисл. Знак не тільки позначає який-небудь предмет або явище, але має ісвоє смислове і експресивне значення. Прагматика займається відношеннями„людина - знак”. Класиком семіотичної науки є американський вчений Ф. де Соссюр (1857 -1913). У нашій країні увага до семіотики виникла у 60-70 роки. У широкому розумінні знак – це будь-яке фізичне явище , яке маєзагальну або суб’єктивну інтерпретацію, яка залежить від навколишньогосередовища. 1) в документознавстві знак – матеріальний, чуттєво сприйманий предмет (явище або дія) , який виступає у якості представника другого предмета, якості або відношення і використаний для фіксування, придбання, зберігання, переробки і передачі повідомлення. Знак являє собою своєобразний „атом” соціальної інформації. Повідомлення може складатися з одного або совокупності знаків. Але повідомлення менш одного знаку не може бути , бо воно не буде мати змісту. Знак має такі ознаки (особливості) : 1) матеріальне вираження; 2) значення; 3) інформує про щось відмінне від цього; 4) використовується для передачі інформації; 5) функціонує у певній знаковій ситуації. Знак ємає зховнішню і внеутрішню структурні сторони. Зовнішня сторона– це матеріальна оболонка знака. Предмет, який виступає у ролі знака,обов’язково володіє певною формою, щоб бути сприймаємим, здатним фіксуватиі передавати інформацію у просторі і часі. Жест, світло световору, морськийпрапорний код, звук мовлення не можуть слугувати знаками для документа.Внутрішня сторона знаку - це його значення. Цим відрізняється від іншихматеріальних знаків. Між знакам і означаємим предметом, як правило, немає спільності. Зв’язок між знаком і предметом виконує людина. Люди в юагатьох випадкахусловлюються у тих або інших знаків і знвкових систем. Знаквикористовується для передачі і зберігання інформації, використовуєтьсязасобом комунікації. І тому значення знаків повинно бути зрозуміло усимучасникам комунікаційного процесу. Доки знаки не зрозумілі (нерозшифровані) реципієнтом, повідомлення не може бути сприйнято, а ,значить, документ, не може зробити свою сущну функцію – бути джереломінформації і засобом комнікації. Знак існує у певній знаковій системі. Будучи вилученим з неї, вінможе втратити або поміняти своє значення. Класифікація знаків - це їх перегрупування за певними ознаками. Існує багато класифікацій знаків, розроблених у семіотиці. И. С. Пірсвиділив знаки – копії, знаки – ознаки і знаки –символи. Знаки-копії – це відтворювання, репродукція, більш-менш східні созначуємим (фотографії, фільми, картини, знаки піктографічної писемності). Знаки - ознаки – пов’язані з відтворюваними предметами , як подія зісвоїми причинами (те. що інакше називається симптомом, прикметами і т.д.) Знаки-символи у силу заключеного у них наглядного образувикористовуються для вираження деякого, часто дуже злачного івидхильногозмісту (наприклад, зображення стародавньогрецької театральної маски, яксимвол сучасного театра.) Слово „символ” вживається і просто у змісті„знак”. Оскільки у документоведені викоритовуеється поперед всього знаки,яки можуть виконати роль засобу обміну документної обміну інформації міжлюдьми, найбільш прийнятною є їх групіровка за характером походження іформою існування, розробленою С.Г. Курмиловим та А.В. Соколовим. Розрізнябть знаки мовні і немовні. Знак мовний - одиниця мови (людина, слово, словосполучення,пропозиція), яка слугує для позначення предметів або явищ дійсності, атакож відношення між елементами мови у тіксті. Знак мовленевийдвосторонній, він складається з позначающого та позначаємого. До немовленнєвих знаків віднесені символи, товарні знаки, музейніекспонати, фотографії, звуки порід, історичні реліквії, також знаряддіпраці, архітектурні пам’ятники. Частише всього серед немовленневих знаків використовуються знаки –зображення існуючих або условних об "Всемирные торговые организации иУкраинское ожидание реальной перспективы вступления"єктів, які містять їхсхематичне позначення. Вони поділяються на знаки – „пікчери”, вироблені іречовини. Знаки - „пікчери” (від англійського „pikture” - картина, малюнок,кінофільм, кадр хз фільму ) – це витвір живопису, у тому числі графіки,художньої вишивки, художньої різьби по дереву, металу, фотографії(включаючи кінофільм). Їх прийнято називати іконічними (тобто знакамизображення) До них, крім об’єктів живопису, які фіксують на носії, можнавіднести і скульптуру, хоча вона є речовим знаком. Емблемні знаки – різноманітня емблематика (аоена, спортивна, торгово-фірмова, міфологічна, дорожна і т.п.) Знаки речовий (трьохмірні) – це скульптура, макети, моделі виставок,музеїв і т.п. Серед них - різноманітна (у більшості обрідова) речоіиннасимволіка, яка позначає різні поняття (хліб і сіль – знак привітності тадружби, кільце на четвертому пальці – людина жоната – і т.п.) Таким чином,іункція і значення знаку належать окремим предметам у конкретній ситуації.Це відноситься до суб’єктів експозицій музеїв, зоопарків, ботанічних садів,виставок і т.д. Розгляд таких об’єктів , як носіїв визначеного знака –повідомлення можливо тільки у межах самой експозиції. Вилучений з неї предмет втрачає свій знаковий статус (хліб на століпоза обрядом зустрічі дорогих людей або сільскогосподарчої виставки нефіксує нфякої соціальної інформації.) Форма знака - символа може бути різною: буква, цифра, отверстіє,точка, лінія, рельєф та інші спеціальні знаки або коди. Вони створені дляфіксування і передачі соціальної інформації. Одни з них подбнізображеному, други несуть цілевий характер і не схожі на відображаємийпредмет або явище. Перші створюються за допомогою більш-менш чіткого копіювання реальнихоб’єктів або явищ. Вони несуть іконічні немовленеві знаки, подібні заформою назначаємим об’єктам. Це малюнки, фотографії, кінофільми, відеофільми. На відміну відіконічного, знак-символ не повинен мати схожості з тим предметом абоявищем, яке він позначає. Для того щоб зрозуміти (розшифрувати) інформацію,людина повинна заздалнгідь вивчити значення знаку. До документів,використовуючи мовленневи знаки – условні позначення, відносятьсявербальні (словесні) документи (книги, брошури, журнали, газети, бюлетеніі т.д.) і ідеографічні документи (географічні карти, ноти, креслення). Список літератури 1. А. Н. Диденко „Сучасне діловодство” 2. С.В. Глущик, О.В. Дияк, С.В. Шевчук „Сучасні ділові папери”. 3. Ю.І. Пляха „Управлянське документування” 4. В.Н. Синков „Делопроизводство и менеджмент” 185 ст. 5. Н.Н. Кулінаренко „Документоведение” 459 ст. 6. Паола Упивська „Невмирущі знаки” 156 ст.

Схожі:

Виникнення писемності та історія кодування інформації iconВиникнення писемності та історія кодування інформації
Цей рівень, за висловом Ф. Енгельса: „Починається з плавки залізної руди і переходить у цивілізацію в результаті винаходу буквеного...
Виникнення писемності та історія кодування інформації iconУрок з теми «Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Інформація. Кодування інформації»
Пізнавальні: повторити поняття «інформація», «кодування», способи надання інформації; ознайомити учнів із виникненням на українських...
Виникнення писемності та історія кодування інформації iconУрок 5 Тема уроку: Способи кодування інформації
Мета уроку: ознайомити учнів зі способом подання інформації в комп’ютері, повторити інформаційні процеси. Розглянути принципи кодування...
Виникнення писемності та історія кодування інформації iconНаціональний технічний університет україни "київський політехнічний інститут"
Метою і завданням навчальної дисципліни "Теорія інформації і кодування" є отримання базових теоретичних знань і практичних навичок...
Виникнення писемності та історія кодування інформації iconУрок рольова гра з у 8 класі з поглибленим вивченням інформатики. Тема уроку: "Кодування інформації". „П’ятий елемент" Підсумкове заняття з теми
Кодування інформації”; закріпити уміння учнів працювати з різними системами числення;сприяти розвитку логічного мислення; творчої...
Виникнення писемності та історія кодування інформації icon3 історії виникнення української писемності та мови
...
Виникнення писемності та історія кодування інформації iconІнформація і повідомлення. Властивості інформації. Види інформації. Інформація і шум та їх взаємоперетворення. Зберігання інформації. Одиниці вимірювання обсягів інформації на носіях. Кодування інформації в комп’ютері. Формула Хартлі
Програма базується на знаннях, здобутих учнями середніх шкіл на курсах інформатики, алгебри та геометрії
Виникнення писемності та історія кодування інформації icon1 Кодування інформації
Для автоматизації роботи з даними, що відносяться до різних типів, важливим є приведення їх до єдиної форми. Для цього, як правило,...
Виникнення писемності та історія кодування інформації iconРеферату : Історія виникнення реактивних двигунів Розділ : Технічні науки Історія виникнення реактивних двигунів план всту
Основоположник теорії реактивного руху і сучасної космонавтики К. Е. Ціолковський
Виникнення писемності та історія кодування інформації iconКодування інформації. Кодова таблиця символів ascii
Мета: ознайомити з поняттям кодування, таблицею ascii кодів, вивчити, що таке кодова таблиця, за допомогою якого алфавіту кодується...
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка