Пошук навчальних матеріалів по назві і опису в нашій базі:

Відділ освіти районний методичний кабінет




216.88 Kb.
НазваВідділ освіти районний методичний кабінет
Дата конвертації28.04.2013
Розмір216.88 Kb.
ТипДокументы
ПОЛТАВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ВІДДІЛ ОСВІТИ

РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Система роботи практичного психолога під час адаптаційного періоду учнів 5-го класу

(Матеріали районного методичного об’єднання практичних психологів та соціальних педагогів на базі Гожулівського навчально-виховного комплексу 21.11.2011 року)
c:\documents and settings\admin\рабочий стол\1313014423.jpg

Полтава 2011

«Затверджую»

Завідуюча районного методичного кабінету

С.І. Сідокур
План районного методичного об’єднання

практичних психологів та соціальних педагогів
Тема: Система роботи практичного психолога під час адаптаційного періоду учнів 5-го класу


1

Особливості розв'язання проблем адаптації учнів у 5 класі. Психологічний мінімум психодіагностичної роботи практичних психологів.

Оніпко О.В. – методист РМК

2

Психологічний урок «Ми дружній клас» для учнів 5 класів.

Перепелиця В. В. - практичний психолог Гожулівського НВК

3

Психологічна просвіта педагогічних працівників – запорука швидкої адаптації учнів 5 класів до нових умов навчання.

Берданова В. В.– практичний психолог Божківського НВК

4

Практикум. Гра, як спосіб формування в дітей адекватної самооцінки та позитивної мотивації.

Бибич Г.В. – методист центру

корекційної роботи

Методист РМК Оніпко О. В.

Оніпко О. В – методист районного методичного кабінету

Психологічні особливості

переходу учнів

з І до ІІ ступеня навчання

Характеристика особливостей розвитку учнів на межі 4 та 5 класів

Під час навчання в школі дитина долає ті чи інші кризові перехідні етапи, кожний з яких має свою специфіку, свої проблеми, що вимагають особливої уваги шкільного психолога. Одним з таких етапів є перехід з молодшої школи до середньої. Складність цього періоду обумовлена передусім сукупністю тих змін, що відбуваються у внутрішньому світі дітей даного віку.

Що ж це за зміни?

1. Дорослішають і розвиваються розумово, психічно й фізично самі діти.

Основний зміст розумового розвитку школярів у цей період полягає в перебудові всієї пізнавальної сфери у зв’язку з розвитком теоретичного мислення. У свою чергу, теоретичне мислення, тобто мислення в поняттях, сприяє виникненню таких новоутворень молодшого шкільного віку:

• довільність;

• внутрішній план дій (планування);

• рефлексія.

Недостатній рівень розвитку цих новоутворень найчастіше викликає труднощі в навчанні у п’ятикласників. У психічному розвитку учнів на початку підліткового віку також відбуваються зміни:

— навчальна діяльність втрачає своє головне значення, але продовжує займати значне місце в діяльності школярів, впливати на зміст та ступінь розвиненості особистісних структур.

У цей самий час перехід до навчання в середніх класах характеризується появою своєрідної мотиваційної кризи, що викликана зміною соціальної ситуації розвитку, зміною змісту внутрішньої позиції школяра. На відміну від «класичного» підліткового віку, він поки що має слабке вираження в поведінці, зовнішніх проявах. Переживання школярів, пов’язані з такими змінами, не завжди усвідомлюються ними, внаслідок чого може виникнути психологічна незахищеність перед новим етапом розвитку при переході до навчання в середній ланці. Як бачимо, внутрішній світ дітей на цьому етапі розвитку стає іншим, як правило, більш складним та різноманітним.

2. Видозмінюються цілі, зміст і характер навчальної діяльності, що обумовлено введенням нових предметів. Основним завданням на цьому етапі стає вже не процес формування головних умінь (говорити, читати, лічити, писати), а організація спільного та самостійного отримання знань, занурення у зв’язки та відношення між тими чи іншими явищами дійсності. Зрозуміло, що за таких умов неможлива повна послідовність змісту, мети, методів та засобів навчання між І і ІІ ступенями школи, що у свою чергу сприяє появі різноманітних труднощів у п’ятикласників.

3. На місце першої вчительки приходять нові вчителі, новий класний керівник — незнайомі до цього люди, що навіть на підсвідомому рівні не може не викликати внутрішньої напруги, занепокоєння учня.

4. Змінюється колектив учнів. Однак рівень сформованості цього колективу ще низький, тому вся робота з налагодження товариських, дружніх стосунків ще попереду.

5. Зростає кількість міжособистісних контактів (у спілкуванні, спільній діяльності тощо) учнів класу та вчителів - предметників, що не тільки урізноманітнює, але й ускладнює процес адаптації п’ятикласників. Саме в цьому пункті, як доводять спостереження, адаптаційний процес дітей відбувається особливо болісно. Встановлено, що навіть тоді, коли учневі важко дається засвоєння навчального предмета, але в нього дружні стосунки з учителем, це знімає внутрішні перешкоди на шляху навчання. Протилежною є ситуація, коли учень не знаходить з учителем «спільної мови». У цьому випадку навчальний процес значно ускладнюється для учня та сприймається ним як неприємність, якої він не може уникнути. Ще однією важливою темою в цьому пункті є зміна стилю стосунків у системі «вчитель—учень». Справа в тому, що

вчитель початкових класів, як правило, опікується своїми учнями, допомагає й піклується про них, що дозволяє говорити про «материнський» стиль спілкування. Тим часом учителі середніх класів здебільшого ставляться до учнів суворіше й вимогливіше — «батьківський» стиль стосунків. Дитина, яка звикла в початковій школі до одного стилю стосунків, важко й емоційно напружено переходить до іншого, особливо, якщо цей перехід різкий, психологічно безграмотний. Безумовно, ситуація невідповідності типів стосунків між учителем та учнями не може не впливати на ступінь складності переживань дитиною даного кризового періоду.

6. Розширюється кількість предметів, які вивчаються. До того ж, їх викладають різні вчителі, кожний з яких намагається довести учням важливість саме його предмета. Звичайно, учням важко зорієнтуватися в подібній ситуації; у них починає формуватися вибіркове ставлення до навчальних предметів. В основі такої вибірковості часто лежить емоційний бік стосунків між учителем та учнем, що також впливає на адаптацію. Таким чином, у шкільному оточенні п’ятикласників відбувається ряд суттєвих змін, які знову, як і при вступі дитини до школи, актуалізують проблему її соціально-психологічної адаптації до змін вимог та обставин навчального процесу. Щоб попередити можливі негативні явища на цьому етапі розвитку особистості школяра, практичний психолог має проводити спеціальну роботу. Ця робота повинна торкатися різних аспектів діяльності психолога з дев’яти-одинадцяти-річними дітьми, а саме:

• Виявлення потенційної «групи ризику», тобто дітей, подальше навчання та виховання яких пов’язане із суттєвими труднощами. Виявити таких дітей психолог може в процесі психологічного обстеження учнів 4-х класів з метою з’ясування готовності до навчання в середній ланці. Таке обстеження бажано проводити на початку другого півріччя 4-го класу, щоб потім, у разі потреби, провести відповідну корекційну та розвивальну роботу.

• Забезпечення оптимальних умов переходу до середньої школи для всіх учнів. Створенню цих умов має сприяти цілеспрямована робота шкільного психолога з учителями-предметниками та майбутніми класними керівниками. Однією з форм такої роботи може бути постійно діючий семінар, на якому психолог розповідав би вчителям про зміни в психіці та особистості школярів, що відбуваються на межі 4-го та 5-го класів. Основним змістом роботи психолога з майбутніми класними керівниками може бути ознайомлення з індивідуально-типологічними особливостями учнів класу, структурою міжособистісних стосунків у колективі, стилем стосунків між учнями та класним керівником.

• Робота психолога зі створення сприятливих умов для подальшого навчання школярів не повинна обмежуватися тільки роботою з майбутніми вчителями. Не менш важливою є робота з класними керівниками та батьками щодо корекції відставань чи відхилень у психічному розвитку, які були виявлені у четвертокласників.

• Забезпечення максимального розвитку на новому етапі навчання тих позитивних змін, що виникають на межі молодшої школи та підліткового віку. Аналіз перелічених аспектів діяльності психолога дозволяє зробити висновок про те, що робота із цієї проблеми, образно кажучи, розтягнута в часі: починається в 4-ому класі, обов’язково повинна бути продовжена в 5-му класі. Особливо важливою щодо цього є І чверть 5-го класу, коли найгостріше проходить процес адаптації учнів до нових шкільних вимог, предметів, учителів.

Попередити можливі проблеми, дезадаптацію допоможе значною мірою своєчасна комплексна діагностика готовності дітей до навчання в середній школі.

Програма вивчення готовності

четвертокласників до переходу

в середню школу

Ефективність роботи щодо визначення готовності четвертокласників до навчання в середній ланці, що її проводить шкільний психолог, багато в чому залежить від того, який саме зміст має поняття «готовність до переходу в середню школу». Згідно з визначенням, що його дає «Робоча книга шкільного психолога» за ред. І. В. Дубровіної, готовність до переходу в середню школу — це:

• сформованість основних компонентів навчальної діяльності, успішне засвоєння програмного матеріалу;

• новоутворення молодшого шкільного віку — довільність, рефлексія, планування, теоретичне мислення;

• якісно інший, більш «дорослий», тип взаємовідносин з учителем та однокласниками.__

Структура програми

Програма складається з 2-х етапів обстеження.

І. Первісне знайомство з класом.

ІІ. Проведення поглибленого психологічного обстеження.

Основна мета І етапу — вивчення особливостей поведінки учнів у реальних навчальних ситуаціях, їхніх стосунків з усіма вчителями.

Найпродуктивнішим методом роботи психолога на цьому етапі є спостереження. Під час спостереження необхідно вивчити особливості психолого-педагогічного клімату, що склався в класі на момент обстеження:

1. Вивчення поведінки педагогів та вихователів групи подовженого дня.

2. Особливості стилю педагогічного спілкування вчителя, характер його реакції в різних ситуаціях.

3. Ставлення вчителя до відмінників, невстигаючих учнів, «недисциплінованих», «середніх» тощо (дуже інформативним є такий показник, як форма звертання педагога до дітей: тільки на прізвище, на ім’я, змішана).

4. Характер ставлення учнів до навчання, активність на уроках.

Основними показниками ставлення школяра до навчання є:

• прагнення учня відвідувати заняття або бажання ухилитися від них;

• загальна активність на заняттях (ставлять запитання, що стосуються суті);

• наявність та характер відволікань;

• ставлення до засобів дії;

• наявність та зміст зауважень, коментарів, що виражають позитивне, байдуже або негативне ставлення до заняття;

• поведінка дітей після закінчення заняття.

Для фіксування ставлення школяра до навчання за даними показниками доцільно зробити картку спостереження.

Картка спостереження

Прізвище, ім’я, вік, класс





заняття

Показники спостереження




1

2

3

4

5

6












































1 — бажання відвідувати заняття (+)

відсутність такого бажання (–)

(«вихідна мотивація»);

2 — ставлення до засобів дії:

позитивне (+)

негативне (–);

3 — наявність відволікань під час заняття, кількість;

4 — наявність висловлювань, які виражають:

позитивне (+)

негативне (–)

байдуже (0) ставлення до занять;

5 — загальна активність на занятті:

зацікавленість змістом заняття (+)

відсутність зацікавленості (–);

6 — бажання працювати ще після закінчення заняття (+)

або відсутність такого бажання (–)

(«мотивація результату»).

Висновки

Примітки: характерні висловлювання учня.

Наведені в таблиці показники спостереження відображають ставлення школяра до здійснюваної ним діяльності — навчання: вихідну (№ 1), процесуальну (№ 2—5), результую-

чу мотивацію (№ 6).

Під час визначення характеру ставлення учнів до навчання можна використати бесіду з класним керівником, протягом якої слід з’ясувати ставлення конкретного школяра до навчання за виділеними показниками. Так, для визначення того, чи є вчитель особистісно значущим суб’єктом для конкретного учня, слід за допомогою непрямих запитань.

Перепелиця В. В – практичний психолог Гожулівського навчально-виховного комплексу

Розробка корекційно-розвивального заняття для учнів 5 класу «Ми дружній клас»

Мета: Психологічний супровід учня при переході до школи ІІ ступеня

Хід заняття:

« Ми дружній клас »

Перехід учнів із початкової школи до школи II ступеня завжди супроводжує низка специфічних проблем, які потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 4-5-х класів.

Нові умови навчання у середній школі висувають високі вимоги до інтелектуального розвитку учнів, підвищують темпи навчальної діяльності. Усі ці навантаження викликають напруження психіки дитини, що може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації.

Ми дружній клас

Мета: Формування здорового психологічного клімату в дитячому колективі, сприяти згуртованості дітей у колективі.

Завдання:

• коригувати тривожність, пасивність, замкненість;

• емоційне та рухове розслаблення;

• знімати комплекси відчуженості, мовчазності;

• підвищувати самооцінку, покращувати самосприйняття та сприймання іншими;

• формувати прагнення виявляти увагу одне до одного;

• шукати радість і втіху у спілкуванні одне з одним.
Етапи роботи уроку «Починаємо розмову»

  1. Знайомство (визначення стану самопочуття);

  2. Складання «Букваря класу».

  3. Імена наших вчителів.

  4. Світ інтересів.

  5. Квітка- сими-цвітка

  6. «Мій настрій..»


1.Знайомство «Я хочу розповісти про себе…» ( 5хв)

Психолог: Вам потрібно вибрати свій теперішній стан серед (смайликів)і коротко самопрезентувати себе. Психолог починає з себе.


  • Результати настрою кріпляться на дошці, навпроти імені кожного учня, для того щоб спів ставити з вибором емоційного стану в кінці заняття.


Психолог: перехід до п’ятого класу - це нове шкільне життя, нові предмети ,вчителі, нові знання. Ніби починається все спочатку. А давайте пригадаємо з чого починалося ваше навчання в школі?

Згадайте з чого починалося ваше навчання в п’ятому класі? Що ви перш за все вивчили і засвоїли?

2.Вправа «Складання букваря класу» «15хв»

Психолог: чекає поки діти згадають про БУКВАРЬ.

Психолог так звичайно ! То нехай же п’ятий клас почнеться також з букваря 5-го класу.

Психолог : зараз я роздам вам першу букву вашого імені. ЇЇ необхідно розфарбувати. Також слід придумати психологічну якість яка б відповідала першій букві вашого імені.

  • До уваги психолога :Зверніть увагу! Є такі імена що мають подвійне значення САША- ОЛЕКСАНДРА, слід це врахувати при виготовлені букв.

Наприклад: НАДЯ – надійна, неперевершена ,незрівнянна.

Психолог : роздає заготовки букв.(запитуючи яку відозміну імені вона хоче мати).

Психолог :Дає можливість всім показати свою букву, назвати психологічні якості ( якщо учень не придумав якостей психолог допомагає).

Підкреслюючи значущість кожного імені.

Вправа руханка «Обміняйтеся місцями ті що…» (2 хв)

3.«Імена наших вчителів» (5хв)

Психолог: давайте згадаємо , які в вас в п’ятому класі є навчальні предмети? Деякі вам вже знайомі з початкової школи. Деякі є новими.

Психолог: ділити дітей на 2 ві команди ,дає карточки з навчальними предметами де й зустрічаються ті предмети яких 5 – ти класники ще не вивчали. А також до них імена і по батькові вчителів які викладають ці предмети.

Психолог: А тепер згадаємо імена і по батькові наших вчителів думаю ви їх пам’ятаєте?

4. «Світ інтересів» (5хв)

Психолог : Зараз я роздам вам сонечка . А ви на лицевій стороні, ви подумаєте і дасте відповіді на такі питання.
ТВОЄ УЛЮБЛЕНЕ ЗАНЯТТЯ?

ТВОЯ УЛЮБЛЕНА ТВАРИНКА?

ТВІЙ УЛЮБЛЕНИЙ МУЛЬТФІЛЬМ АБО ФІЛЬМ.
Психолог :Потім ви виходите голосно озвучуєте написане і приклеюєте Сонечко на велике сонечко на велике сонце.

Психолог: переходячи до іншого завдання словесно підкреслює індивідуальність кожного, наприклад поглянувши на нашу квітку можна сказати що ОЛЯ любить……а ДЕНИС….

Тепер ми знаємо що вони полюбляють. Як добре що вони навчаються з вами в одному класі?

5. Вправа Квітка- сими-цвітка (10хв) Доки ми говорили про свої захоплення в нашому класі виросла чарівна квітка-семи-цвітка. На її пелюсточках написані хороші слова, але не вписано імена. Відірвіть кожен по пелюсточці, подумайте, кому б ви хотіли сказати такі слова, впишіть ім'я і подаруйте йому цю пелюстку (кількість пелюсток на квітці має відповідати кількості дітей у класі).

  • Приклади написів на пелюстках:

1. Ти мені подобаєшся, давай дружити.

2. Ти маленька, слабка, я буду тебе захищати.

3. Мені подобається, як ти посміхаєшся.

4. Ти чудовий друг.

5. Ти вмієш берегти таємницю.

6. Ти щедрий і завжди з усіма ділишся.

7.3 тобою весело.

8. Ти дуже гарний.

9.3 тобою цікаво спілкуватися.

10. Я хочу сидіти з тобою за однією партою.

11. Ти добрий і лагідний.

12. Мені хочеться зробити для тебе щось приємне.

13. Ти справжній спортсмен.

14. Без тебе буває сумно.

(Психолог повинен простежити, щоб пелюстку отримала кожна дитина.)

Психолог: Квітка допомогла вам сказати добрі слова один одному. Я гадаю, всім було приємно: і тим, хто дарував, і тим, хто отримував.

Як змінився настрій? Покращав?

(Діти відповідають.)

Завершення «Мій настрій такий..»

Психолог : Тож пропоную вам на завершення Знов оцінити ваше самопочуття (Смайликами).І розповісти що вам сподобалося на сьогоднішньому занятті.

Берданова В. В. – практичний психолог Божківсько навчально- виховного комплесу
Психологічні особливості адаптації до навчання в середній школі учнів-п'ятикласників

Під час навчання в школі дитина долає ті чи інші кризові перехідні етапи, кожний з яких має свою специфіку, свої проблеми, що вимагають особливої уваги шкільного психолога. Одним з таких етапів є перехід з молодшої школи до середньої.

Складність цього періоду обумовлена передусім сукупністю тих змін, що відбуваються у внутрішньому світі дітей даного віку.
У цьому віці у зв'язку з початком етапу статевого дозрівання відбуваються зміни в пізнавальній сфері молодших підлітків: уповільнюється темп їхньої діяльності; виконання певних видів робіт потребує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, збудженими, неуважними, неадекватно реагувати на зауваження тощо. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, утрати мотивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між однолітками та дорослими.

Нової якості у п'ятикласників набувають стосунки з однолітками. Діти хочуть відчувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнаними друзями. Спілкування з друзями стає самостійною діяльністю.
Водночас досить часто у школярів цієї групи проявляється так зване «почуття дорослості»: діти потребують поваги та самостійності, серйозного та довірливого ставлення до них з боку дорослих. Якщо ж основна школа не пропонує учням засобів реалізації їх почуття дорослості, то в підлітків формується установка на вчительську несправедливість і необ'єктивність.

Результат тієї чи іншої діяльності для молодшого підлітка досить часто є другорядним, а на перше місце виходить сам задум. Тому, якщо вчитель не стимулює ініціативу, самостійність, дитячу творчість, а лише «контролює» результати навчальної діяльності, то таке навчання втрачає для підлітка привабливість та актуальність.
Учителі конкретних предметів повинні враховувати, що всі ці особливості є об'єктивними, але й минущими. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах, мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу.

Шкільне життя п'ятикласників ускладнюється також часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів, які спеціалізуються на роботі переважно у старших класах.
Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

  • зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п'ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати п'ятикласників, наукові терміни та поняття необхідно вводити поступово, учити дітей виокремлювати їх, характеризувати, використовувати в різних ситуаціях під час уроків з різних предметів. Причому не лише на репродуктивному рівні (запам'ятай, повтори), а й на основі сформованих уявлень і досвіду практичної діяльності;

  • високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини;




  • дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а, наприклад, у п'ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору.


За цих обставин важливо, щоб учитель не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності. На початку вони повинні відповідати засобам навчання останнього року перебування дітей у початковій школі.
Умовою успішної адаптації випускників початкової школи до навчання у 5-му класі є також забезпечення можливості формування в них робити усвідомлений вибір. На відміну від початкової школи, де варіативність освіти задається ззовні (батьки, школа, учитель мають право вибору прийомів навчання), у підлітковому віці необхідно навчати дитину вибирати додаткові предмети, форми позакласного навчання/

Успішність самореалізації підлітків тісно пов'язана з мікрокліматом в учнівському

колективі. Важливо, щоб учителі створювали ситуації, які б дозволяли підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, неавторитарну атмосферу навчання.
Урок, де учням дається можливість працювати у власному темпі й отримати знання у відповідності до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5-х класах. Важливо ширше застосовувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну чи рольову гру, дискусії, практичні роботи тощо.
Для визначення стратегії організації адаптаційного періоду керівникам навчальних закладів, учителям, батькам необхідно зробити таке:

  • створити атмосферу доброзичливості, щирості; будувати стосунки зі школярами з урахуванням їх індивідуальності, готовності до навчальної діяльності;

  • поряд з індивідуальними розвивати групові форми проведення занять, якісно змінюючи ступінь відповідальності кожного за загальний результат;

  • розвивати рефлексивні вміння учнів дивитись на себе «з боку», формувати навички самоконтролю та самооцінки.


Адаптаційний період у школі передбачений для створення позитивної благополучної атмосфери, прийняття дітьми й учителем один одного та пошук оптимальної для кожного позиції нової ситуації.

ПАМ'ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-х КЛАСІВ

  • Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

  • Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

  • Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

  • Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

  • Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

  • Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

  • Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

  • Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

  • Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

  • Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

  • Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

  • Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

  • Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

  • Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

  • Забезпечуйте систематичне повторення.

  • Уникайте перевантаження дітей.

  • Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ П'ЯТИКЛАСНИКІВ

  • У ваших дітей проблеми- переломний період, тому будьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.

  • У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.

  • Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

  • Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.

  • Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.

  • Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.

  • Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

  • Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

  • Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.

  • Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.

  • Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина. Це залежить від кожного й від вас теж.

  • Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

  • Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

  • Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

  • Умійте ставити себе на місце дитини.

  • Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.


Рекомендована література для використання у роботі практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів


  1. Бєляєва О. «Поговоримо про перехід до середньої школи» //Психолог № 26(410) 2010 р. ст. 3

  2. Веленко А. Я. «Підвищення рівня адаптації дітей до першого класу». Корекційно-розвивальна програма. //Психолог № 33(465) 2011 р. ст. 11

  3. Веленко А. Я. «Я, ти, він, вона – разом дружний клас». Програма адаптації до п'ятого класу //Психолог № 26(410) 2010 р. ст. 17

  4. Безпарточна В. «Адаптація п'ятикласників до умов середньої школи». Корекційно-розвивальні заняття. //Психолог №37(421) 2010 р. ст. 24

  5. Синяченко Ю. «Психологічні особливості адаптації п'ятикласників до навчання» //Психолог №40(424) 2010 р. ст. 18

  6. Ткаленко Л. «Розвиток пізнавальниз процесів». Адаптація п'ятикласників до нових умов навчання. //Психолог №28(460)2011р. ст.13

7. Тригук О. «Як підготуватися до навчання у п’ятому класі» //Психолог №13(445) 2011р. ст.



Схожі:

Відділ освіти районний методичний кабінет iconВідділ освіти Канівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет
Шляхи удосконалення змісту загальної середньої освіти. Авторські програми. Методичні посібники
Відділ освіти районний методичний кабінет iconВідділ освіти районний методичний кабінет
Надаємо Вам для ознайомлення наказ відділу освіти Саксаганської районної у місті ради №10 від 08. 01. 2013
Відділ освіти районний методичний кабінет iconВідділ освіти районний методичний кабінет
Робота практичного психолога з дітьми у пришкільному таборі під час оздоровчого періоду
Відділ освіти районний методичний кабінет iconМиколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти відділ освіти новоодеської райдержадміністрації районний методичний кабінет новопетрівська
Застосування комп’ютерних технологій під час організації колективних творчих справ
Відділ освіти районний методичний кабінет iconЯкимівський районний відділ освіти Методичний кабінет
Практична: розвивати уміння усно­го мовлення на рівні вільного володі­ння. Розкривати вміння аудіювання
Відділ освіти районний методичний кабінет iconХорольська районна державна адміністрація полтавської області відділ освіти районний методичний кабінет
Директорам загальноосвітніх навчальних закладів, Центру дитячої та юнацької творчості
Відділ освіти районний методичний кабінет iconПоложення про районний (міський) методичний кабінет (центр), враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії районної ради з питань освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури та спорту, районна рада вирішила
...
Відділ освіти районний методичний кабінет iconВідділ освіти Куликівської райдержадміністрації Чернігівської області Районний методичний кабінет
Лівенко Людмила Миколаївна – директор Дроздівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Куликівського району
Відділ освіти районний методичний кабінет iconКомунальна установа «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Овчарук Оксаною Олександрівною методистом комунальної установи «Мурованокуриловецький районний методичний кабінет»
Відділ освіти районний методичний кабінет iconВідділ освіти Кам’янської райдержадміністрації Районний методичний кабінет
Посібник містить завдання зовнішнього незалежного оцінювання для випускників 2009, 2010 років та розв’язки до них
Додайте кнопку на своєму сайті:
ua.convdocs.org


База даних захищена авторським правом ©ua.convdocs.org 2014
звернутися до адміністрації
ua.convdocs.org
Реферати
Автореферати
Методички
Документи
Випадковий документ

опубликовать
Головна сторінка